Сьогодні, 21 листопада, виповнюється 11 років з початку Революції Гідності. Однак 89 обвинувачуваним у скоєнні злочинів проти учасників Майдану вдалося уникнули кримінальної відповідальності. Лише у чотирьох випадках це сталося через смерть обвинувачених, все інше — завершення строків давності справи.
Про це в інтерв’ю «Лівому берегу» розповів керівник департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський.
Він також підкреслив, затягування таких справ є головною тактикою, яку застосовують адвокати обвинувачених у скоєнні злочинів проти майданівців. Водночас українське законодавство дозволяє їм це робити.
«Проблема в тому, що Кримінальний процесуальний кодекс України повинен не розраховувати на сумлінного суддю чи адвоката, а повинен унеможливити таку процесуальну поведінку затягування», — сказав Донський.
Тобто, з його слів, законодавець мав би чітко прописати, упродовж якого терміну має бути розглянута справа. Або коли термін давності закінчується, то тоді суд зобов’язаний призначати слухання справи кілька разів на тиждень, також додав він.
Донський додає, протягом перших пʼяти років, коли стали спливати терміни обвинувачень у справах Майдану, у Генпрокуратурі розпочали пропонувати Верховній Раді законодавчі зміни, які б «усунули цю ситуацію». А за три дні до повномасштабного вторгнення РФ, у першому читанні був прийнятий законопроєкт, «щоправда, зі змінами у багатьох положеннях».
«Наразі ж розгляд цього законопроєкту зупинився», — зазначив він.
Крім цього, жоден суддя, який незаконно судив учасників Майдану, і жоден прокурор, який готував їм обвинувачення, зараз не притягнуті до відповідальності. А 30 суддів та прокурорів, які обвинувачені у злочинах проти майданівців, досі працюють на своїх посадах. Водночас серед слідчих, які брали участь у злочинах проти майданівців, засудили лише одного, хоча справи відкриті щодо десятків.
Що таке «справи Майдану»
Злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднані в одну велику «справу Майдану». Загалом за весь час розслідування до суду скерували обвинувальні акти щодо 468 людей, а законної сили набули вироки щодо 63 фігурантів.
Однак, за словами Донського, під час Майдану вчинено понад чотири тисячі злочинів, до яких причетні десятки тисяч осіб.
Загалом головні епізоди «справи Майдану» стосуються розгону студентів у ніч проти 30 листопада 2013-го, незаконних дій силовиків під час акцій протесту 1 грудня та спроби розігнати Майдан у ніч проти 11 грудня, а також убивств активістів протягом січня-лютого 2014 року.
Читайте також
- 10 років без «вождя»: річниця повалення пам’ятника Леніну в Харкові.
- Чому 23 серпня — не день міста: харківські митці про переосмислення історії та українську ідентифікацію.