Ще в перший день повномасштабної війни українці зрозуміли — в росії немає правил ведення війни. Вони руйнують на своєму шляху все — все, що українці так довго створювали. росіяни руйнують наші домівки, намагаються знищити нашу культуру.
Так, в ніч на 7 травня від ракетного удару постраждав Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка.
Це невеличке село знаменито тим, що тут жив і творив відомий мислитель Григорій Сковорода. Тут стоїть і знаменитий дуб, під яким любив працювати Григорій Сковорода. Сама експозиція літературно-меморіального музею розміщена в будинку поміщиків Ковалівських. У перших двох залах розкривається життєвий шлях просвітителя, його основні філософські ідеї та художні твори. Третій зал присвячений вшануванню мислителя та вивченню його творчості у ХІХ–ХХІ ст. Завершується екскурсія біля меморіальної кімнати, де жив і помер Григорій Сковорода, йдеться на сторінці музею.
В ніч проти 7 травня снаряд влетів в дах будівлі музею. Працівники кажуть: першими на пожежу приїхали медики швидкої та рятувальники. До лікарні забрали 35-річного чоловіка, який був на чергуванні. Він травмований, йому наклали гіпс, але одразу відпустили додому. Нині він почуває себе нормально.
Директорка музею прибігла одразу ж як спалахнула пожежа. Вогонь загасили повністю лише зранку.
Будівля зруйнована, але найцінніші експонати встигли вивезти.
Працівниця музею каже: “Ми ще оговтуємось”.
“Ще раз підтверджено, що немає ніяких правил війни. Це ж не стратегічний об’єкт. Тим паче, коли готувалися до 300-ліття”, — каже Ганна Ярміш. Вона працює завідувачкою науково-освітнього відділу Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди.
Цього року виповнюється 300 років з дня народження великого філософа. До цієї пам’ятної дати музейники планували реконструкцію території: хотіли зробити паркову зону, встановити улюблений символ Сковороди, який зображений на 500-гривневій банкноті — фонтан з авторського малюнку Григорія Сковороди до твору “Ознаки деяких спорідненостей” з Діалогу “Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру”.
“Олесь Доній [український культурний діяч — прим. ред.] сказав, що в України є два крила — це Тарас Шевченко — могутній, бунтар. І це Григорій Сковорода з його філософією любові, свободи, щастя — те, на чому ґрунтуються стосунки людини і що повинно панувати в суспільстві”, — каже Ярміш.
Працівниця музею каже, що реставрація комплексу у Сковородинівці була їхньою мрією. Був спонсор, готовий фінансувати цю роботу. Були плани, які однією ракетою зруйнували росіяни.
“Для нас біль, безумовно, це фрагмент дуба, робочий кабінет Григорія Сковороди. Природні умови на нього впливають, він потужно стоїть і сьогодні, але все ж хотілося, щоб його законсервували, щоб він на віки стояв, тому що це місце внесено в реєстр національного значення”, — каже Ярміш.
Музейники хотіли відзначити 300-річчя Сковороди гучно. Хотіли відзначити всіх, хто зробив свій внесок в розвиток музею. Працівники планували влаштувати арт-вечори, аби людям було комфортно в музеї. Аж раптом — один єдиний удар, від якого здригнулося все село.
“Мені здається, не треба бути спеціалістом, щоб зрозуміти, що цілились саме сюди. Можливо, тому що музей Сковороди є національною святинею всієї України? Скільки поезії написано про те, що схід і захід України — єдині і не можна нас ділити на тих чи інших? Саме такою об’єднавчою особистістю був Григорій Сковорода. Його вчення — це вчення навіки. Всі, хто його глибоко досліджував, кажуть, що Сковорода проглядав через віки. Він надзвичайно актуальний в наш час. Він — педагог-новатор. Тому, я думаю, ми все відновимо, все відреставруємо”, — каже Ганна Ярміш.
Руйнація музею Сковороди викликала масове обурення в соцмережах.
Люди закликають виключити росію з ЮНЕСКО.
Мінкульт вже заявив, що музей відновлять. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що можна знищити дошки та цеглу, але не ідею. І додає, що ніхто не зробив більше для популяризації української культури, ніж кремлівські “стратеги”.
Тож поки весь світ звертає увагу на варварство росіян, українці впевнено крокують до перемоги. Маленькими кроками, навіть у невеличких селах, але люди впевнені — спільними зусиллями вони все відновлять. А вже згодом, після нашої перемоги, проведуть велику реставрацію — і не лише у Сковородинівці.
Дивіться також наш відеорепортаж з місця подій — Як виглядає музей Григорія Сковороди після обстрілів?
Фото: Діана Руда
Цю історію опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Актуальні історії з Харківщини
Надсилаємо щотижня
