Після чергового засідання Ради Безпеки ООН російські пропагандистські медіа почали стверджувати, що лише 50 зі 193 держав-членів організації підтримали заяву із засудженням дій Росії щодо України. Пропагандистські ресурси подали це як свідчення того, що більшість країн світу не підтримує Україну. Також у поширених повідомленнях стверджуються, що США нібито виступили проти цього документа. У матеріалі пояснюємо, чому висновки російських медіа є маніпулятивними.
Що сталося?
Із 24 серпня російські медіа почали поширювати повідомлення, що «лише 50 зі 193 держав-членів ООН» підтримали заяву щодо України з критикою дій Росії. Одним із першоджерел цієї інформації стало російське державне агентство ТАСС. Згодом аналогічні матеріали опублікували «Известия», Life.ru, «Комсомольская правда», «Абзац» та інші російські ресурси.
«Лише 50 зі 193 держав-членів Організації Об’єднаних Націй підтримали заяву щодо України з критикою Росії. Про це свідчить трансляція засідання на сайті ООН», — ідеться в матеріалі Life.ru.
Російські видання назвали документ «антиросійським», наголошували, що більшість його підписантів — європейські держави та «союзники Заходу», а також акцентували увагу на тому, що США до заяви не приєдналися. Такі формулювання використали, зокрема, Life.ru і ТАСС. «Комсомольская правда» винесла в заголовок твердження, що документ підписала «лише чверть країн ООН», а російське медіа «Абзац» назвало подію «провалом плану Заходу проти Росії».
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Насамперед ми перевірили офіційний запис та синопсис події на сайті ООН. Із нього дізналися, що 24 серпня, напередодні засідання Ради Безпеки ООН щодо України, міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен дійсно виступив перед журналістами зі спільною заявою від імені 50 держав і делегації Європейського Союзу.
В описі відео подію названо Joint Security Council Media Stakeout — спільним брифінгом для преси біля зали Ради Безпеки ООН. Під час нього очільник данського зовнішньополітичного відомства Ларс Льокке Расмуссен зачитав заяву від імені держав, які до неї приєдналися. Її не виносили на голосування Генеральної Асамблеї чи Ради Безпеки та не ухвалювали як резолюцію або інший офіційний документ ООН.
У заяві йшлося про заклик до Росії погодитися на повне, негайне й безумовне припинення вогню та відновити переговори для досягнення всеосяжного, справедливого й тривалого миру. Учасники також підтвердили підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. До спільної заяви долучилися 50 держав-членів ООН та делегація Європейського Союзу.
Російські медіа маніпулятивно зіставили кількість держав, які приєдналися до спільної заяви, із загальною кількістю членів ООН. Формулювання «лише 50 зі 193 держав» створює хибне враження, ніби всі члени організації брали участь у голосуванні, за результатами якого Україну підтримала меншість. Насправді жодного голосування щодо цієї заяви не проводили. Це було добровільне спільне звернення, до якого держави самостійно вирішували, чи долучатися. Документ не виносили на розгляд усіх 193 членів ООН, тому не було й поділу на тих, хто проголосував «за», «проти» або утримався.
Відсутність США серед учасників заяви також не дає підстав стверджувати, що американська делегація виступила проти документа чи не підтримує Україну. США не приєдналися до конкретного звернення, однак і не голосували проти нього, оскільки жодного голосування щодо заяви не проводили.
Отже, російські медіа підмінили формат дипломатичної події: перелік держав, які добровільно долучилися до спільної заяви, вони подали як результат голосування всіх членів ООН. Однак позиція 143 держав, які не приєдналися до звернення, у межах цієї події не визначалася. Тож представляти їх як противників заяви некоректно.
Висновок: маніпуляція
Ґвара Медіа висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейському Союзу, надану в межах проєкту Promote accountability in Electoral processes in EaP through increased participation and capacity of civic actors (ProElect), який впроваджується IREX Europe та Equal Rights and Independent Media (ERIM). Ґвара Медіа зберігає повну редакційну незалежність, а інформація, подана тут, не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, IREX Europe та ERIM.
