Для багатьох людей книга – це практично «жива» істота, друг, з яким проводиш вечори після роботи, у вихідні, під час хвороби або коли просто сумно. Погодьтеся, нічим не замінити знайомий шерех сторінок, запах типографської фарби, незвичайні відчуття, коли читаєш різні історії. Паперову книгу не порівняти з холодним блиском металевих, електронних читалок. Але, так як купувати кожного разу нову книгу досить дорого, виник такий напрям обміну книгами – буккросинг.
Деякі люди обмінюються книгами чисто заради свого задоволення, а деякі допомагають обмінюватися книгами через свої сторінки у соціальних мережах.
«Буккроссинг для свого задоволення»
Анастасія – саме та людина, яка обмінюється книгами для себе та свого задоволення. Займається цим напрямком вже протягом півроку.
– Розкажіть, в чому полягає напрямок буккросинг?
– Буккросинг – це спільнота читачів, які не хочуть або не мають можливості купувати, зберігати книги, але читати воліють друкований варіант видання. Це такий «книжковий кругообіг». Тобто книги «подорожують» по читачам. Звичайно, і раніше книгами обмінювалися, але, як правило, зі своїми друзями або знайомими. Буккросинг – це трохи інший обмін. Люди не знають один одного особисто, але можуть обмінятися книгами абсолютно безкоштовно.
– Кому підійде буккросинг?
– Є цілий перелік таких людей.
- Любить багато читати, але не вистачає грошей постійно купувати нові книги.
- Бабуся / мама залишила в спадок свою бібліотеку з радянськими книгами. Місця займає купу, а викинути шкода і віддати нікому.
- Книгоголік, який скуповує тонну книг, а новинки все виходять і виходять, кількість книг збільшується і нікуди їх ставити.
- У зв’язку з переїздом терміново потрібно подіти кудись частину своїх книг.
- Купив книгу, прочитав, а вона не сподобалася. Зберігати – бажання немає, подарувати начебто соромно нецікаву книгу. Краще звільнити полиці для нових хороших книг.
- Подарували книгу, а така вже є.
– Які переваги цього хобі?
– Перше – це те, що ти економиш свої гроші, не купуючи постійно нові книги, так як зараз це досить дорого. Тому краще купити одну новинку, прочитати її і помінятися на якусь іншу. Тобто ти витрачаєш, умовно, гроші на одну книгу, а можеш прочитати набагато більше.
Друге, не накопичується дуже багато книг. Також зараз модно і таке поняття як екологія. Можна сказати, що, займаючись буккросингом, економиш папір. Читання стає більш популярним і більш доступним. Люди можуть собі дозволити нову книгу.
Потім з’являється досить багато нових однодумців. Наприклад, я перебуваю у такій спільноті книгоголіків. У нього входять чотири дівчини: зі Львова, дві з Одеси і з Харкова, з якими ми обмінювалися не один десяток разів і яким я довіряю. Ми обмінюємося досить дорогими книгами – 400-500 гривень. Тобто, я таку книгу відправляю тільки людині, якій довіряю. Плюс, це ще така підтримка, коли хтось пише: тримаюся з останніх сил, щоб не купити якусь чергову книгу. Тому що ми реально витрачаємо багато грошей на книги. З багатьма дівчатами вже подружилися, просто листуємося, спілкуємося і знаємо один про одного трохи більше, ніж інші. Ну і ми розповідаємо один одному, що хочемо почитати. Іноді навіть ставимо черговість на одну книгу і виходить такий круговорот.
Можна сказати, що обмін книгами це такий заряд енергії і така ниточка між містами. Ось я, припустимо, дуже хочу побувати у Львові, але ніяк у мене не складається, а ось дівчинка мені кожен раз надсилає книгу, а всередині кладе листівку з написом «Привіт зі Львова». Ну це класно.
І навіть багато хто проводить акції підтримки, наприклад, українських видавництв або проводять благодійні аукціони: роблять пост, люди пропонують свою якусь книгу і кожен може її купити за мінімальну вартість 10 гривень. І всі виручені гроші відправляють на благодійність.
– Як Ви шукаєте людей для обміну?
– Іноді у своєму профілі виставляю якусь книгу, пишу пост про неї, роблю відгук і приходять пропозиції про обмін. Часто буває, навіть в історії виставляю книгу, яку тільки-но почала читати, і у мене вже стоїть черга на обмін. У цьому випадку, я її навіть не виставляю на книгообмін. Надсилаємо книги, в основному, по Новій пошті або Укрпошті. Іноді заглядаю на спеціальні сторінки для обміну. Там дуже багато людей публікують свої книги і можна знайти щось дійсно варте.
View this post on Instagram
«Книжковий посередник»
Євгенія – посередник для тих, хто хоче обмінятися книгами. Близько року тому створила свою сторінку і допомагає іншим буккроссерам в обміні.
– Як Ви прийшли до рішення створити свою сторінку для обміну і в чому її основна суть?
– Чесно скажу, що група з обміну книг – ідея не моя, вона не нова. Мене додали до аналогічної групи, хотіли опублікувати мої книги. Я відправила всі фотографії та опис, сиджу, чекаю, кожні 5 хвилин оновлюю сторінку, думаю, коли ж мої книги вже будуть опубліковані, щоб вже почалися ці обміни. Але пройшло десь години 4, мої книги так і не були опубліковані, тоді я подумала, що швидше самій зробити свою групу для обміну.
Моя група – це майданчик, де люди знаходять один одного для обміну книг. Відмінність моєї групи від багатьох інших, у мене основна ідея – обмін, не продаж. Але, якщо я виставляю книгу на обмін, і мені нічого із запропонованих книг не підходить, то людина може її купити. Але, основне – обмін. Тому що я бачила деякі групи, які продають старі книги. Це вже не буккросинг, і мені це не дуже подобається. Особисто я нічого не отримую, ну хіба що тільки задоволення, ніяких грошей, просто чисто працюю на ентузіазмі.
View this post on Instagram
Але, що мене здивувало, що дуже багато людей читає, вони постійно скидають свої книжки, постійно обмінюються. Буває, я тільки опублікувала чиюсь книгу, протягом години її вже забрали. Тобто це дійсно цікаво і важливо для людей.
– Яким чином відбувається обмін?
– На сторінці публікуються фото книг, які готові обміняти. Людина надає інформацію: фотографія обкладинки, яка палітурка, назви книги, анотація, свої контакти у вигляді ім’я в Instagram, з якого міста людина і побажання, які книги вона хотіла би отримати. Потім я публікую пост про книгу, вписуючи всю надану інформацію. Далі людина, чиї книги опубліковані, отримує пропозиції в особисті повідомлення від інших користувачів і домовляється про обмін. Після домовленості, мені повідомляють, що книга обміняна або продана, і я вже відзначаю, що книгу забрали.
Іноді буваю ситуації, що у людини викликає підозри сторінка, з якої пропонують обмінятися, вона там нещодавно створена, закрита, тільки одна фотографія, але при цьому пропонують мільйон книг за твоїм смаком. Тоді краще перевірити ще раз сторінку: попросити додаткові фотографії або написати мені, я скажу, обмінювалися з цієї сторінки чи ні. Хоча книги, якщо вони коштують до 200 гривень, не особливо такий товар, за який будуть обманювати. У мене не було ситуацій, коли не висилали книгу. Все одно, тут все базується більше на довірі. Ось в таких випадках я відчуваю себе матусею.
Хоча, є напевно два типи людей. Перші хороші книги змінюють, у хорошому стані, цікаві, та хочуть отримати натомість точно такі ж. А другий тип, які змінюють відверто фігню: старі, пошарпані книги, з тонкою обкладинкою, але хочуть отримати хороші книги. І, якщо трапляється другий тип, то буває, пишуть: якщо мені пропонують дурницю, то мені обов’язково потрібно обмінюватися? Я їм намагаюся пояснити, що ні, не зобов’язані, ви завжди можете відмовитися, якщо книга вам не подобається або не підходить. І в цьому немає нічого дивного. Якщо вже почали займатися буккросингом, то потрібно навчитися, і вибирати для себе щось реально цікаве або навчитися відмовляти.
View this post on Instagram
– Чи є у буккросингу свої якісь напрямки?
– Таких особливих напрямки я не знаю. Є, наприклад, книгообмін, коли збирається людей 5, тільки це повинні бути перевірені люди. Перший збирає посилку, яка складається з книг, листівок, смаколиків і т.д. і пускає цю посилку другій людині. Ця друга людина бере з посилки книгу, яка йому подобається, а натомість кладе свою, ну і, знову ж таки, інші подаруночки. І потім пускає цю посилку третього. І так по колу. Таку посилку можна запускати не один раз.
Ще я знаю, у Харкові є такий клуб, в якому всі учасники читають певну книгу і потім її обговорюють. Або ж навпаки – я, наприклад, прочитала якусь книгу і хочу про неї всім розповісти. І, умовно там, у п’ятницю я доповідач і розповідаю про цю книгу, люди приходять, сидять і слухаю те, що я розповідаю. Потім, через тиждень інший доповідач про іншу книгу.
Але просто обговорювати те, що хтось читає в надії: може бути, я колись прочитаю цю книгу, сенсу немає. Тому що зараз дуже багато книжкових блогерів, які розповідають про всі книги і ти можеш сам вибирати: відгук на яку книгу прочитати і чи читати її потім. А в клубі хочеш, не хочеш, а будеш слухати про книгу, яку людина прочитала.
View this post on Instagram
– Які емоції викликає буккросинг?
– Взагалі, ще коли отримуєш повідомлення з Нової пошти або Укрпошти про прибуття посилки, то вже і настрій піднімається, і ти чекаєш, коли ж вже отримаєш свою книжечку. Звичайно, потім швидше біжиш додому. Прийшов, відкриваєш, нюхаєш цю книгу (якщо вона більш-менш нова), гладиш її, мрієш швидше почати читати, щоб тебе ніхто не чіпав, і ти могла з головою зануритися в читання. Це реально, як книжковий наркотик.
