Президент України Володимир Зеленський проводить зміни на вищих посадах державних відомств — від Офісу президента до сектору безпеки. З 1 січня вже відбулося декілька звільнень та нових призначень.
Свої рішення глава держави пояснив формуванням двох напрямків — переговорного та військового. Перший працюватиме у разі позитивного ходу мирних переговорів, а другий — якщо Росія бажатиме продовження війни.
Ґвара Медіа зібрала та пояснила усі кадрові зміни. Детальніше читайте у матеріалі.
Офіс президента — Головне управління розвідки
Першою зміною у новому році стало звільнення 2 січня Кирила Буданова з посади начальника Головного управління розвідки та призначення його того ж дня керівником Офісу президента.
Глава держави наголосив, що зараз Україні потрібно більше зосередженості на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та безпеки, а також на дипломатичному треку в перемовинах.
«Кирило має спеціальний досвід на цих напрямах та достатню силу для досягнення результатів», — написав Зеленський.
До цього Офіс президента очолював Андрій Єрмак. Він пішов у відставку 28 листопада, після оприлюднення інформації про те, що нібито фігурував на плівках Національного антикорупційного бюро під прізвиськом «Алі-Баба» у справі про масштабні розкрадання на енергетиці.
Того ж дня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели обшуки в його помешканні.
Також 5 січня 2026 року указом №20/2026 Зеленський увів Буданова до складу Ради національної безпеки та оборони.
5 січня Зеленський призначив колишнього першого заступника міністра закордонних справ Сергія Кислицю на посаду першого заступника керівника Офісу президента.
Президент уточнив, що перед ним стоятимуть такі завдання:
- Розвиток двосторонньої роботи з країнами-союзниками.
- Забезпечення комунікації з партнерами на найвищому рівні.
- Синхронізація дій Офісу президента із системою МЗС для єдності зовнішньої політики.
Однак Кислиця залишився у переговорному процесі та продовжить роботу дипломата.
Замість Буданова на посаду начальника Головного управління розвідки 2 січня призначили Олега Іващенка. До цього він обіймав посаду керівника Служби зовнішньої розвідки.
Відкритої інформації в мережі про нового начальника ГУР МО мало. Відомо, що у березні 2022 року він був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня за участь у бойових діях. У березні 2024 року призначений на посаду голови Служби зовнішньої розвідки України. Він також є членом РНБО та Ставки Верховного головнокомандувача.
Служба безпеки України
5 січня Володимир Зеленський звільнив Василя Малюка з посади голови СБУ. Він обіймав цю посаду з лютого 2023 року.
Президент зазначив, що запропонував Малюку зосередитися на українських асиметричних операціях проти Росії.
«Йду з посади Голови Служби безпеки. Залишаюсь в системі СБУ реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди», — написав Малюк.
Тимчасовим виконувачем обов’язків начальника Служби безпеки України призначили колишнього начальника Центру спецоперацій «А» Служби безпеки України Євгена Хмару.
Попередню посаду він обіймав протягом чотирьох місяців — з 25 серпня 2025 року. Довгий час до цього служив у спецпідрозділах СБУ. У 2019 році був нагороджений орденом Данила Галицького.
Раніше колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, за тиждень до свого звільнення, ймовірно, домагався відставки голови Служби безпеки Василя Малюка, бо той «прогледів операцію “Мідас” і не захистив його».
Міністерство оборони — Міністерство енергетики
Того ж 2 січня Зеленський також запропонував міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони. З 17 липня 2025 року очільником оборонного відомства був Денис Шмигаль.
За словами глави держави, він вирішив змінити формат роботи Міністерства оборони. Зеленський зазначив, що Федоров глибоко залучений до питань розвитку ліній дронів, а також демонструє результативну роботу в цифровізації державних послуг і процесів. Президент наголосив, що спільно з військовими, військовим командуванням, національними виробниками озброєння та міжнародними партнерами необхідно реалізувати зміни в оборонній сфері, які посилять спроможності держави.
Шмигалю ж запропонували перейти з посади очільника Міністерства оборони України на посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики України.
З 2020 до 2025 року Денис Шмигаль був прем’єр-міністром України, що є найдовшим перебуванням на посаді серед усіх прем’єрів незалежної України.
Міністерство внутрішніх справ
4 січня очільника Державної прикордонної служби генерала Сергія Дейнека призначили радником міністра внутрішніх справ України.
Зеленський зазначив, що на посаді радника Сергій Дейнеко надаватиме експертну підтримку, зокрема ділитиметься порадами на основі бойового досвіду та братиме участь у напрацюванні рішень у сфері безпеки державного кордону.
Дейнеко ухвалив рішення продовжити військову службу, поєднуючи її з роботою радника. Після завершення реабілітації його планують призначити командиром бойового підрозділу Державної прикордонної служби України.
Крім того, 4 січня Зеленський разом з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком визначилися з кандидатурою на посаду нового очільника ДПСУ. Призначення, зазначив президент, відбудеться найближчим часом.
Інші призначення та зустрічі
5 січня Зеленський зустрівся з колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Вони обговорили політичну та інформаційну ситуацію в державі. Президент заявив, що Кулеба «у команді України» й що вони домовилися визначити напрями подальшої співпраці. Однак про призначення ексміністра на нову посаду не йшлося.
Кулеба очолив Міністерство закордонних справ у 2020 році, а у вересні 2024 року, після анонсування Зеленським «кадрових рішень» в уряді, його звільнили з посади. Дмитро Кулеба був наймолодшим в історії головою МЗС України. Після звільнення він почав займатися науковою діяльністю.
5 січня також нову посаду отримала колишня канадська міністерка Христя Фріланд. Вона стала радницею з питань економічного розвитку.Зеленський пояснив це призначення необхідністю збільшувати внутрішню стійкість — заради відновлення країни, якщо дипломатія спрацює якомога швидше, і заради зміцнення оборони, якщо через зволікання партнерів доведеться довше працювати для закінчення війни.
Читайте також:
- Операція «Мідас»: НАБУ та САП викрили злочинну організацію, яка діяла у сфері енергетики
- «Рішення не прийнято»: харківський нардеп Куницький понад рік тому втік за кордон, але у Раді не квапляться реагувати
