Раніше фактчекери Gwara Media вже ідентифікували 9 військових РФ за знайденими в деокупованому Ізюмі документами. Ми не зупинили пошуки та продовжуємо деанонізувати військових злочинців російської армії, які прийшли на нашу землю.
UPD 14.12.2022
Що сталося?
У першій частині матеріалу нам вдалось підтвердити участь Першого мотострілецького полку Таманської дивізії та 856-го гвардійського самохідного артилерійського полку у вторгненні в Україну.
Згодом ми відшукали й інші військові частини, що були задіяні в окупації Харківщини. Цього разу для ідентифікації російських військових ми використали некрологи з популярних в Росії соціальних мереж «Вконтакте» та «Одноклассники». Так ми підтвердили участь ще чотирьох підрозділів у збройній агресії проти України — розповідаємо про кожен з них у деталях.
236-та артилерійська бригада
236-та бригада (в/ч 53195) перебуває у складі 20-ї гвардійської загальновійськової армії та дислокується у місті Коломна Московської області. Має на озброєнні:
- 2С19М2 «Мста-С»;
- 9К57 «Ураган»;
- 9К114 «Штурм-С»;
- 1Л219М «Зоопарк».
Ми відшукали дані про двох загиблих військових цієї бригади, що підтвердило присутність цього військового з’єднання в Ізюмі.
Один із військових, 21-річний молодший сержант Беспалов Микита Сергійович, загинув під Ізюмом 5 вересня 2022 року.
Знайшовши особисту сторінку хлопця, бачимо, що він, як і більшість співвітчизників, отримав «гідне» патріотичне виховання.
Вже у віці 16 років Беспалов брав участь у військово-патріотичних заходах на кшталт «Віват Росія». Форум щорічно проходить з метою «виховання патріотичних почуттів дітей та підлітків, формування їхньої активної громадянської позиції через залучення до найважливіших подій історії Вітчизни та підготовки підлітків до служби у лавах Збройних сил Росії».
Звертаємо увагу: на фото із заходу діти не просто стоять з прапорами власної країни, вони вдягнені у військову форму, що, судячи з усього, є обов’язковою для участі.
Цікавою є також обов’язкова «розважальна» програма на дитячому патріотичному форумі, адже до неї входять такі розваги як: «змагання на маршрутах квестів “Таємниці Тульського Кремля” і “Незламна та легендарна”, боротьба за перемогу на тактичній смузі перешкод, демонстрація творчості, вокальна та акторська майстерність у конкурсі інсценованої патріотичної пісні», а також питання з історії Червоної армії.
Як бачимо зі світлин, головні гості заходу — військові з чисельними нагородами.
Ми також звернули увагу на банер позаду дітей і гостей форуму. На ньому — профілі військових та військової техніки. Це зображення без будь-яких змін можна зустріти на форумі у 2018 та 2019 роках.
Однак, як бачимо, на малюнку зображена не тільки техніка часів Другої світової війни. Отже, форум присвячений оновленій «історії Вітчизни».
До прикладу, танк з малюнку дуже схожий на сучасний танк Т-90 «Владимир» — російський основний бойовий танк. Саме його Росія використовує у війні проти України з 2014 року, громадянській війні в Сирії з 2017 року тощо.
Переглянувши інші світлини з цього ж заходу, можна пересвідчитися: програма «забавок» для дітей протягом років є майже незмінною.
Хочемо зауважити: саме завдяки подібним форумам РФ зі шкільних років спотворює картину світу дітей. Такі заходи, як «Віват», з дитинства готують громадян до служби в армії та сприйняття Росії як держави, основна цінність якої — військова міць.
Проте, повернемося до портрету Микити Беспалова.
На його сторінці відсутні вислови стосовно політики, війни або хоча б чогось, окрім ігор та гумору.
Це звичайна сторінка середньостатистичного підлітка.
Після гімназії Беспалов навчався у ДПОУ ТО «Тульський сільськогосподарський коледж імені І.С. Єфанова» за спеціальністю «Автомеханік» (2020 – 2021 р).
Також у своєму акаунті Беспалов, поряд із постами про ігри та небажання робити домашку, ділиться планами про участь у війні. Судячи з допису, на війну в Україні він уже не перший раз вирушив у червні 2022 року.
Статус ВК дозволяє припустити, що особистою мотивацією для участі у війни, ймовірніше за все, стало бажання допомогти чи помститися за друга.
Для Микити цитата персонажа аніме Узумакі Наруто виявилася пророчою.
Наступним з цієї ж бригади ми знайшли сержанта Євтушенка Олександра Олександровича. Він теж служив у 236-й, проте 26 вересня загинув.
UPD 14.12.2022: Враховуючи дату смерті, що збігається з датами деокупації Харківщини, та підтверджену Генштабом ЗСУ присутність 236-ї бригади на Харківщині, команда припускає, що військовий загинув у області. Згадку про смерть ми також знайшли на сторінці його дружини. Проте наразі фактчекери не можуть стовідсотково стверджувати, що чоловік загинув саме у цьому регіоні.
У соціальних мережах військового бачимо диплом бакалавра Академії права та управління федеральної виконавчої служби від 2020 року.
Тобто на момент отримання вищої освіти військовому було 33 роки. Припускаємо, що мотивацією для здобуття ступеню, швидше за все, стало бажання просунутись кар’єрними сходами.
У некролозі Євтушенка йдеться про те, що він перебував в Україні з лютого 2022 року, тобто з початку повномасштабної військової агресії РФ.
На сторінках родини Євтушенка, що на сьогоднішній день видалені, можна переглянути кадри його довоєнного життя, якими ділилася дружина.
На ВК-сторінці Євтушенка до початку повномасштабної війни з Україною нічого не вказувало на чітку політичну позицію. Вочевидь, він «визначився» вже безпосередньо у лютому. Адже поряд зі світлиною доньки на фоні російського прапора, зробленій, імовірно, у школі олімпійського резерву, бачимо скарги військового на тяжке економічне становище та несправедливі вчинки влади щодо пересічних громадян.
Завдяки сторінкам Беспалова та Євтушенка нам вдалося підтвердити присутність 236-ї артилерійської бригади та використання її озброєння саме на Ізюмському напрямку.
Ще 6-го травня на своїй Fb-сторінці Максим Стрельников, начальник управління Ізюмської міської ради, попереджав про використання росіянами залпових систем «Ураган».
«Російські пропагандисти почали масово повідомляти про випадки обстрілів мирного населення в Ізюмі касетними снарядами. Вони звинувачують ЗСУ у використані цієї забороненої зброї, при цьому пропагандисти самі зазначають, що причин для таких ударів немає. Але, на жаль, дійсно по приватним будинкам в місті б’ють із РСЗВ “Ураган”, які несуть касетні снаряди. Російські окупанти постійно використовують цю зброю для обстрілів цивільної інфраструктури в Україні»,
— писав начальник управління Ізюмської міськради.
У своєму відеозверненні Стрельников доводить, що «Ураган» використовують саме російські військові: він аналізує відстань до дислокації української армії, а також технічні характеристики РСЗВ.
Крім «Ураганів», на Харківщині використовували й інший тип зброї, що також стоїть на озброєнні 236-ї бригади: радіолокаційні станції 1Л261 зі складу контрбатарейного комплексу «Зоопарк-1М».
У вересні такий «Зоопарк» потрапив до списку трофеїв ЗСУ.
«Цей комплекс призначений для розвідки по пострілу (пуску) вогневих позицій стріляючих мінометів, артилерії, РСЗВ противника і забезпечує стрільбу (пуски) своїх аналогічних снарядів»,
– повідомляє видання Defense Express.
Те, що росіяни використовують «Зоопарк» у війні проти України, вже не викликає сумнівів: нижче можна переглянути докази ще від березня 2022 року.
Маємо також інформацію про використання на Харківщині ще одного виду зброї з арсеналу 236-ї артилерійської бригади. А саме — самохідної артилерійської установки 2С19 «Мста-С» 152 мм, яку 12 вересня «затрофеїли» бійці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.
Звісно, ці знахідки техніки самі по собі не підтверджують 100% використання озброєння конкретної бригади. Однак, проаналізувавши інші дані, можемо говорити про дуже високу ймовірність.
49-та зенітна ракетна бригада
49-та зенітна ракетна бригада — це тактичне з’єднання ППО Сухопутних військ РФ (в/ч 21555). Входить до складу Першої танкової гвардійської армії. Бригада спеціалізується саме на протиповітряній обороні.
Дислокується у місті Смоленськ, що за 800 кілометрів від Ізюму. Згідно з відкритими даними, у різні часи мала на своєму озброєнні:
- ЗРК «Круг»;
- «Круг-М2»;
- «Бук»;
- «Бук-М1-2».
З цієї бригади нам вдалося ідентифікувати велике цабе — полковника Гришина Івана Івановича, який загинув під Ізюмом 16 квітня. Завдяки його детальному некрологу ми підтвердили участь 49-ї бригади в окупації Ізюма.
Тут перед нами — не випадковий учасник війни, а професійний військовий, що брав участь ще у військових операціях РФ у Сирії.
Паспортні дані полковника: серія 6615, № 821784.
Гришин здобув відповідну освіту ще у 1991 році, а саме — закінчив Військову академію військової протиповітряної оборони ім. А.М Василевського. На своїй сторінці він ділився фото з колегами.
Варто відзначити, що стиль життя та матеріальне становище кадрового військового дуже відрізняється від життя звичайних рядових та єфрейторів, яких ми ідентифікували раніше.
Так, у соціальних мережах його родини можна зустріти фото з подорожей та відпочинку. Окрім закордонного відпочинку, родина ділилась фото з окупованого Криму.
Цікаво, що у 2010 році у віці 18 років син Гришина теж прийняв присягу — у тому ж військовому навчальному закладі, що і батько. Про це свідчать шеврони на фото Олексія Івановича Гришина з присяги.
У 2018 році Олексій поширив на своїй сторінці фото у військовій формі армії РФ. Швидше за все, він пішов за прикладом батька та став кадровим військовим.
Чи брав син Гришина участь у вторгненні Росії в Україну — невідомо. Можливо, батько посприяв, аби нащадок працював у тилу.
Сьогодні, на відміну від свого батька, Олексій живий. Більше того, згідно даних особистої сторінки у ВК, нещодавно був онлайн. Враховуючи неабиякий брак професійних кадрів армії РФ, є шанси, що дуже скоро Олексій теж зустрінеться з українськими хлопцями.
Щодо озброєння 49-ї бригади, то на Харківщині зафіксували випадки знищення російського «Бука», який, в тому числі, має угрупування. Зокрема, 4 травня про такий випадок повідомив активіст Роман Донік у своєму Fb.
«Вчора не було стовідсоткової впевненості, тому нічого не писав. Але вже є підтвердження, тому з ранку трохи приємного. В смузі ОУВ “Слобода” артилеристи знищили РЛС 9С36 (радіолокаційна станція підсвічування цілей і наведення ракет ЗРК 9К317 “Бук-М2”)»,
— розповів він.
6-та окрема танкова бригада
Повна назва — 6-та окрема танкова Ченстоховська Червоного прапора ордена Кутузова бригада (в/ч 54069). Це з’єднання танкових військ збройних сил Росії, що входило до Першої гвардійської танкової армії Західного військового округу РФ. У січні 2022 року з’єднання розформували та на основі його фондів створили 47-му танкову дивізію.
Ця бригада бере участь у війні проти України ще з 2014 року.
Головне управління розвідки вже підтвердило причетність 6-ї танкової бригади до вторгнення в Україну.
Проте, нам вдалось з’ясувати, що цей танковий загін діяв саме на Харківщині. Ми знайшли двох військових зводу, які померли під Ізюмом.
Перший — звичайний рядовий з цієї бригади, Ленковський Микола Володимирович, загинув ще 25 березня 2022 року.
На своїй сторінці Ленковський повідомив, що 2 липня 2021 року пішов «призиватись». Цього ж року він закінчив Арзамаський технікум будівництва та підприємництва і здобув професію автомеханіка.
За інформацією від викладачів технікуму, хлопець виховувався батьком та бабусею. Після строкової служби в армії підписав контракт зі Збройними силами РФ, щоб допомогти сім’ї.
Окремо хочеться звернути увагу на рівень освіти таких хлопців: дуже вже впадає в око його «окуратно» з допису про тату.
Маючи низький рівень освіти та вузьке вікно можливостей, такі хлопці ідуть у технікуми, а звідти їх майже одразу «призивають» до лав армії РФ. Судячи з тату, Ленковський покладається на віру в Бога. Втім, церква аж ніяк не допомогла йому уникнути загибелі, не доживши до 20 років.
Наступний ідентифікований з цієї бригади — Михайлов Данило Олексійович, що загинув 10 вересня під Ізюмом.
Михайлов закінчив Нижньогородський автомеханічний технікум: там він навчався у групі 17-8 ПО. Як повідомляють знайомі Михайлова у соцмережах, танк, у якому був Данило, підбили, тож військовий загинув у госпіталі.
Його учбовий заклад зазначає, що солдат «загинув, виконуючи свій військовий обов’язок на Донбасі», але яким чином можна захищати Донбас на Харківщині — ніхто не пояснює.
Контракт із російською армією Данило Михайлов підписав З липня 2021 року — у ті ж дати, коли призвали Ленковського. Ми припустили, що вони можуть бути знайомі, і дійсно: соцмережі підтверджують, що Михайлов та Ленковський товаришували. Хлопці служили в одному танковому загоні, що в російській армії складає до чотирьох танків.
Участь у повномасштабному російському вторгненні в Україну Михайлов взяв у липні 2022 року. Проте вже через два місяці загинув, не доживши до 21 року.
Не встигнувши за своє життя майже нічого, ці рядові — яскравий приклад відношення режиму РФ до своїх громадян як до гарматного м’яса. Не маючи освіти, не забезпечені матеріально, ці хлопці віддали життя за загарбницькі амбіції держави-агресора.
Національна гвардія РФ
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було відомо про звірства цього підрозділу саме на Київщині. Проте, після деокупації Харківщини нацполіція повідомила, що до контролю окупованих міст в регіоні також були причетні росгвардійці. Зі свого боку нам вдалося підтвердити цей факт.
Допоміг із цим ідентифікований Філонов Андрій Володимирович, який виявився військовим Національної гвардії РФ.
9 вересня він помер від поранень, які отримав у Балаклії.
Філонов був професійним кадровим військовим, що присвятив військовій справі 22 роки зі своїх 40-ка. Він брав участь у військових діях на Північному Кавказі.
Хоча Філонов служив у розвідувальній роті, він, вочевидь, по-своєму розумів специфіку роботи: на сторінці у соцмережі (наразі видалена), не ховаючись, сержант у вільному доступі поширював світлини, що підтверджують його участь у вторгненні в Україну.
На одному фото на техніці видно російську символіку — літеру «Z», що стала використовуватися РФ під час повномасштабного вторгнення.
Хочемо поділитися також історією загибелі цього війського. Судячи з версії експерта та — як він сам себе називає — офіцера запасу Олега Марзоєва, загибель Філонова є майже готовим сценарієм для Голлівуду:
«Росгвардійці вступили з ворогом у нерівний бій та опинилися під загрозою оточення, потрапивши під шквальний перехресний вогонь. Оцінивши обстановку, молодший сержант Андрій Філонов, виявляючи мужність і героїзм, прийняв рішення про висування на вантажній машині “Урал” на передню лінію зіткнення із супротивником, закривши технікою своїх бойових товаришів від смертоносного свинцю, чим урятував життя військовослужбовців. Підрозділ отримав можливість перегрупуватися і завдати поразки противнику. При відході бойовики обстріляли “Урал” із протитанкових гранатометів. Андрій отримав множинні осколкові поранення… Його, смертельно пораненого, евакуювали до шпиталю, де лікарі боролися за його життя, але не змогли врятувати».
Звісно, ніде не згадується, що «ворожі бойовики» — це українці, що захищаються від окупантів на власній землі.
Враховуючи, що Балаклія була звільнена 8 вересня, а Філонов помер 9-го, історія про «героїчний вчинок» Філонова, завдяки якому підрозділ отримав можливість перегрупуватися та завдати поразки, виглядає ще менш реалістично.
Наведемо також коментар самого Олега Марзоєва щодо інциденту у його каналі.
Висновки
Південна частина Харківщини була дуже важливим плацдармом для російських військ. Завдяки некрологам, що ширилися мережею, нам вдалося підтвердити участь в окупації ще чотирьох підрозділів російської армії.
Хоча мотивація військового керівництва захопити Харківщину є зрозумілою, особисті мотиви окупантів різняться.
Навіть на матеріалі цієї статті можемо пересвідчитися у тому, наскільки потужно працює машина російської пропаганди. Зі шкільних років жителям регіонів РФ прищеплюють ідеї, що мають мало спільного з реальністю. Враховуючи мізерні можливості працевлаштування у віддалених районах, низький рівень освіти, погане економічне становище, контракт зі Збройними силами РФ часто стає чи не єдиною формою заробітку.
Тим не менш, дії керівництва РФ аж не позбавляють окремих військових відповідальності. Для тих, хто повернеться додому, військовий трибунал — досі найімовірніший розвиток подій.
Фактчекери Gwara Media збиратимуть якомога більшій особистих даних російських солдатів, аби у майбутньому їм не вдалося уникнути справедливого покарання.
