26 червня Генеральний прокурор України Руслан Кравченко реорганізував Департамент кримінальної політики та захисту інвестицій.

Про це повідомив Кравченко у Телеграм-каналі.

За його словами, цей підрозділ не виправдав очікувань щодо забезпечення прав для інвесторів та бізнесу. Діяльність департаменту обмежувалась формальними зустрічами та бюрократичними процедурами, додав Кравченко.

«Бізнес потребує не формальностей, а прозорих правил, передбачуваності та ефективного захисту. Підприємництво може функціонувати навіть у складних умовах війни, якщо йому не заважати. Проте, бізнес теж повинен працювати у правових межах», – прокоментував Генеральний прокурор.

Відтепер функції законної комунікації з бізнесом виконуватимуть заступники генерального прокурора, керівники профільних підрозділів і обласних прокуратур, а не виключно окремий департамент. 

«І, звісно, реорганізація жодним чином не зупиняє виконання всіх зобовʼязань органів прокуратури в рамках евроінтеграційних процесів», – прокоментував Кравченко.

Що відомо про Руслана Кравченка

21 червня Володимир Зеленський підписав указ про призначення 35-річного Руслана Кравченка Генеральним прокурором України. Він раніше очолював Державну податкову службу.

Протягом 2012-2014 років Кравченко працював слідчим Севастопольської прокуратури з нагляду. Брав участь в АТО у 2014-2015 роках за контрактом, був прокурором 33-ї військової прокуратури Південного регіону України (у Дебальцеве та Бахмуті). Має статус учасника бойових дій, у 2020 році був звільнений з військової служби у запас.

З 2015 по 2017 рік обіймав посаду прокурора у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України. Був прокурором у справі, де українського президента Віктора Януковича визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні війни. Згодом був заступником військового прокурора Центрального регіону України. Подавався на посаду прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проте не пройшов відбору.

У 2020-2021 роках очолював управління в Офісі Генпрокурора, а з 2021 по 2023 рік – Бучанську окружну прокуратуру Київщини. У 2023 році брав участь у конкурсі на посаду голови Національного антикорупційного бюро України. 

Тоді журналісти «Радіо Свобода» повідомили, що у кандидатській декларації Кравченка зазначалося, що в грудні 2018 року він отримав службове житло, яке вже у 2019 році приватизував і згодом продав.

Кравченко очолював Київську обласну військову адміністрацію у період з 2023 по 2024 рік. Згодом його призначили головою Державної податкової служби.

Водночас журналістка Тетяна Ніколаєнко зазначає, що під час співбесіди на доброчесність Кравченка члени комісії ставили низку запитань щодо його майнових статків та зв’язків. За її словами, зокрема, йшлося про те, наскільки реалістичним було заощадити 162 тисячі гривень при задекларованому доході у 231 тисячу гривень. Комісія також цікавилась отриманням службової квартири, попри наявність іншого житла, та подаровану у 2014 році його дружині нерухомість у центрі Києва.

«Двозначність ситуації тут у тому, що дружина офіційно працювала помічницею депутатів “Батьківщини” та Партії регіонів, а її батьку закидали дружбу з Михайлом Папієвим», – розповіла журналістка Ніколаєнко.

Також обговорювалися його зв’язки з колишнім керівником військової прокуратури Анатолієм Матіосом.

Нагадаємо, у Шевченківському суді міста Києва 19 червня відбулося чергове засідання по справі колишнього начальника управління СБУ Харківщини Романа Дудіна. Його підозрюють у держзраді, самовільному залишенні військової частини та непокорі. За словами захисника Дудіна Олександра Кожевнікова, суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 серпня 2025 року. 

Читайте також