Протягом чергового наростання напруги в Україні польські міста повідомляли, що готові прийняти українців, які змушені покинути свій дім.

Коли ми ще до кінця не вірили, що розпочнеться широкомасштабне вторгнення, у Кракові заявляли, що приймуть близько 16 тисяч воєнних біженців.

Проте станом на кінець березня місто надало прихисток за різними даними понад 90 тисячам українцям. 

shelter
Пункт допомоги колективного розміщення на вул. Фоша, Краків

Від світанку 24 лютого українці, які живуть у Польщі, поляки та іноземці сіли в автівки і поїхали на кордон ー забирати звідти людей. Не рахувалося нічого, за винятком кількості “канапек”, яку можна взяти, коців чи інших речей, потрібних, що забезпечити стомленим принаймні базові потреби.

Не спала ночами теж Мая Осташевська ー відома польська акторка, яка зустрічала незнайомих людей та завозила їх у безпечне місце. Згодом знаменитість допомагала у цілодобовому Пункті допомоги – Живи у Кракові на вул. Радзівілловська, 3. Тут у приміщенні, яке належить Театру ім. Юліуша Словацького, від перших днів війни свої сили об’єднали Асоціація Саламлаб, Український клуб у Кракові – Фундація Зустріч, UAinKrakow.pl, JCC Краків та Шляхетна Пачка. У пункті займаються організацією транспорту з кордону, шукають помешкання для людей з України. 

Багато краків’ян через шок не могли діяти. Проте є ще окрема група ー це люди, які чекали в Кракові на українців.

Приватні особи хотіли забезпечити прихисток, проте не було системи, яка б могла це врегулювати.

Українські громадські організації тепер стали осередками допомоги, оскільки у них вже була створена структура. Також тут розуміли нашу мову і нашу ментальність. Серед членів організацій були люди, які мали досвід з 2014 року. Особливо це стало в нагоді при закупівлі медикаментів та військового спорядження. 

shelter
Пункт на вул. Фоша може розміщувати близько 170 осіб

Фонд масових видовищ до лютого цього року займався розвитком культури. Це вони кілька років запрошували до Кракова акторів на Міжнародний Фестиваль Українського Театру “Схід – Захід”, робили покази українського кіно чи організовували вечори, щоб разом поспівати Скрябіна.

Тепер люди, згуртовані навколо фонду, активно реалізовують медичні та військові потреби в Україні. В пріоритеті поки ー фронт та прифронтові території. Фонд дбає про якість речей, які передає, щоб не зашкодити та не купляти дарма. 

Деякі українці, що живуть за кордоном, хочуть допомогти конкретно своїм знайомим, які зараз захищають країну. Вони не робили цього раніше, тому часто допомогу важко організувати логістично. У такому випадку краще покладатись на організації, що протягом більш як місяця війни вже виробили дієві механізми.

Важливу роль відіграли бізнесмени, підтримуючи організації фінансово чи наданням своїх товарів і послуг безкоштовно. Підприємці-українці також створили шелтери. Наприклад, співвласник мережі барбершопів за короткий час відкрив хостел для біженців з України в Кракові на вул. Берка Йоселевіча, 21/2. Також тут створено пункт видачі гуманітарної допомоги. 

На залізничному вокзалі створено інформаційний пункт, зовсім поруч облаштовано місце, де прибулі можуть безоплатно поїсти. На вулиці На З’єздзє, 8 неформальні рухи створили пункт, де щоденно можна просто так отримати домашні супи ー “Суп для України”. Їх готують польські сім’ї та ресторани і привозять в одне місце. “Везу 120 літрів супу з цукіні”,ー так виглядають коментарі у фейсбук-групі акції. Згодом до них доєдналися ремісничі пекарні і почали щоденно привозити хліб та випічку. 

Допомога міста 

Загалом у Кракові більше 10 місць, куди можна прийти за допомогою чи залишитись на кілька днів. Є також пункти колективного розміщення, як от  Зала 100-річчя KS Cracovia у Центрі спорту для осіб з інвалідністю на алеї Фоша, 40. Тут, поруч з Краківськими Блонями, може перебувати близько 170 осіб. 

Коли хаос перших днів спав, інституції почали концентруватися на різних видах допомоги: і біженцям, які прибували до Кракова, і тим, хто залишився в Україні. 

Мультикультурний центр у Кракові, що на вул. Дашинського, 22, турбується про новоприбулих, забезпечуючи базові потреби. Його створили рік тому в межах програми “Відкритий Краків”. Сюди можна прийти по гігієнічні засоби, харчі та медикаменти. Щодо останніх, то їх видають людям фармацевти-волонтери, які приходять на чергування. Тут є можливість отримати лише ліки без рецепта ー знеболювальні, пігулки для горла, шлунку тощо. При серйозніших захворюваннях українці можуть звернутись до лікарень чи навіть приватних лікарів та психологів, які зголосились безкоштовно приймати біженців. 

В Інформаційному пункті для іноземців, який функціонує як складова центру, дають поради щодо легалізації перебування. Юридичні консультації так само можна безкоштовно отримати у юристів. Важлива нюанс, що у всіх пунктах волонтери спілкуються українською, російською та англійською мовами. 

З питань працевлаштування, пошуку житла в країні консультації надає фонд “U-Work”, де теж роздають дитяче харчування, одяг та іграшки. 

Дві сестри та подруга з Києва поселились у краківській квартирі з іншими біженцями

Одним з найпотрібніших проєктів Мультикультурного центру стала “Шафа Добра”, створена спільно з різними бізнесами. Серед них, наприклад, краківський відділ IKEA. Це свого роду типовий магазин одягу з дбайливо посортованими волонтерами речами та взуттям. Проте тут за одяг платити не треба, хіба що усмішкою.

Це місце розв’язало проблему багатьох організацій, що хотіли допомогти з одягом для діток та матерів, бо саме їх приїхало найбільше. До 24 березня “магазин” відвідало понад 12 тисяч людей. 

Мамам важко без візочків, тому Воєводська публічна бібліотека стала місцем, куди краківські родини чи фірми привозять чотириколісний транспорт для українських малюків, стільчики для годування і т.д. Великі приміщення бібліотеки стали теж в нагоді: тут організували плетіння маскувальних сіток для української армії. 

Після кількох днів війни українські, польські та міжнародні організації міста об’єдналися в Коаліцію “Відкритий Краків”, щоб зробити допомогу ще більш ефективною. Сьогодні до неї належать понад 70 структур.

Краківські родини та фірми допомагають українцям з візками для дітей

За даними управління міста, Краків відправив 650 тонн гуманітарної допомоги [до 28.03.2022 — прим.ред.] і це без врахування ініціатив окремих фондів. Зокрема, ящики з продуктами їхали у п’яти міських автобусах, які Краків подарував Львову. 

Воєнні біженці з України можуть вільно паркувати автівки на платних паркінгах (а це чи не територія цілого міста) та вільно користуватися громадським транспортом. Згідно останніх новин, такі пільги продовжили ще на місяць.

Хоч згодом українці, які тут живуть, просили у соцмережах новоприбулих земляків дотримуватись правил дорожнього руху. Адже Краків компактний і тут недозапаркована машина блокує рух в місті.

“Не паркуйтесь по-одеськи чи по-українськи та не переносьте свої звички сюди”, просили свої ж своїх в мережі.

Натомість консервативні краків’яни, ба навіть поліція, зупиняла авто з українськими номерами хіба для того, аби щось підказати. 

Влада в Польщі потурбувалася також про те, щоб хоч трохи компенсувати звичайним сім’ям видатки на їжу. Тому Рада міністрів ухвалила рішення про надання пільг ー 40 злотих на день на особу. 

До допомоги міста долучився голлівудський актор, лауреат премії “Оскар”, Шон Пенн.

Він, як очільник благодійного фонду CORE Response: Community Organized Relief Effort, 23 березня приїхав до Кракова, аби підписати з президентом Кракова, Яцеком Майхровським, договір про співпрацю у допомозі українським біженцям. Організація передасть півтора мільярда доларів на підтримку біженців з України у Кракові.

shafa dobra
У пунктах допомоги можуть спілкуватись українською, російською, польською та англійською мовами

Освіта

Краківські виші пропонують безоплатно продовжити навчання, а на роботу запрошують наукових працівників, які через війну втратили роботу.

Понад 5 тисяч українських дітей ходить до краківських шкіл станом на кінець березня. Щоб записати дитину до школи достатньо звернутися до школи у районі, де перебувають біженці. Якщо там не виявиться місць ー батьками підшукають варіант поруч. У школах є міжкультурні асистенти ー люди, які допомагають дитині адаптуватися до нового колективу, допомагають з мовою та розповідають про особливості життя в Польщі. Польські діти теж привітно привітали нових учнів ー приносили листівки з блакитно-жовтими сердечками.

Українські діти мають, крім інших, чотири години лекцій з польської мови на тиждень. Проте не всі діти пішли до краківських шкіл: деякі вчаться віддалено, інші бойкотують навчання через непережиту травму. 

Дорослі страждають ще більше. Все частіше чути, що люди повертаються додому, в Україну, ー не можуть тут себе знайти, пояснюють. Хоча влада міста старається забезпечити комфорт не лише стосовно базових потреб. 

Хостел для біженців у Кракові. Ігрова кімната з можливістю випити чаю

Культура

Краківські культурні та освітні інституції від перших днів пропонують мовні курси для воєнних біженців, різні майстер-класи для дітей, щоб відірвати їх від страшних думок про дім. Театри та кіно, заняття ー українською. Вхід у краківські музеї теж безкоштовний.

Щодо культурних подій, то тут організовують різні благодійні концерти чи вистави, кошти з яких перераховують на допомогу Україні.

Кілька тижні тому до Пункту допомоги “Живи в Кракові” звернулася група письменників (частина з них не хоче розголошення), які зібрали кошти та запропонували винайняти житло на рік для української сім’ї.

Це може бути рішенням для родин, де батьки не мають змоги працювати, наприклад, через те, що опікуються немовлятами або тяжкохворими дітьми. Такий вид допомоги дає людям впевненість у завтрашньому дні та можливість нормально функціонувати у новій реальності. Окрім цього, родини також отримуватимуть протягом цього часу і фінансову допомогу.

Діти з України радіють подарункам від поляків, Краків

Щоб новоприбулі гості не відчували дискомфорту, їм друкували листівки з потрібною інформацією. Згодом міський журнал вийшов наполовину українською, а польські медіа зробили на своїх сайтах опцію читати українською найважливіші тексти.

У Кракові навіть запустили українськомовну телевізійну програму, яка транслюється щоденно о 18-й години, ー PLAY KRAKOW NEWS.

Для поляків було очевидним, що інформувати треба українською. Згодом для об’єктивності управління міста попросило збирати думки про те, якою мовою тут мають надавати допомогу: українською, російською чи польською. Думки з цього приводу були різні, але все ж більшість наголошували на першочерговості української та польської. Це потрібно для того, аби люди швидше вчили мову і не почували себе тут безпорадними.

Ось так виглядає “Шафа добра”

Описані вище ініціативи ー лише окремі приклади допомоги Кракова. Є сотні менших акцій, про які не говорять голосно. 

У Кракові вже вивчили, куди скерувати українку, яка шукає підгузники третього розміру, а куди того, кому треба легшу куртку чи поїсти теплого. Кажуть: “Ми з Вами, Україно!”.

Помешкання у Кракові
Українцям видають необхідні продукти

Фото: Лідія Кожевнікова

Репортаж з Кракова спеціально для Gwara Media підготувала Христина Гарбіч.