У середині жовтня російський FPV-дрон вдарив по центру Харкова й пошкодив гуртожиток для переселенців. 25 жовтня місто атакували ще два безпілотники. Представники влади й прокуратури говорять, що дрон-матка «Молнія» несе FPV і скидає їх на Харків.
Журналістка Ґвара Медіа пояснює, як працює дрон-матка та її компоненти.
Що таке FPV-дрони й чим вони небезпечні
FPV-дрони (first person view — «вид від першої особи») пілотують по радіозв’язку в «режимі ефіру». Пілот на планшеті або у спеціальних окулярах керує польотом дрона і «скидами» вибухівки чи використовує його як дрон-камікадзе і влучає в ціль.
У другій половині 2023 року Москва запустила серійне виробництво FPV. На лінії зіткнення вони становили серйозну загрозу українській піхоті. Маленькі й маневрові безпілотники залітали в бліндажі та траншеї, прицільними атаками вбивали військових і руйнували техніку.
У містах та селищах, куди підбирається російська армія, пілоти FPV-дронів вбивають цивільних і руйнують інфраструктуру. У серпні 2025 комісар Незалежної міжнародної комісії ООН Пабло де Грейфф прокоментував дронові атаки на Херсон для ZMINA: «Напади здійснювалися за регулярною схемою й однаковим способом, що свідчить про їхнє планування, спрямованість і організованість».
У Харкові удар FPV вперше зафіксували у травні 2025 року. Тоді росіяни запустили на місто дрон, споряджений реактивним протитанковим гранатометом.
До 2025 FPV можна було протидіяти засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) — аж доки росіяни не поставили на серійне виробництво FPV-дрони на оптоволокні. У таких дронів пілот керує FPV не через радіосигнал, а через оптоволокно. Засоби РЕБ проти них безсилі.
Що таке «Молнія»
Запускати «Молнію» на Харків російська армія почала в листопаді минулого року.
Тоді колишній пресофіцер обласної прокуратури Дмитро Чубенко сказав Ґварі, що це дуже примітивний за конструкцією дрон, дешевий і зроблений із фанери. «Він не може завдати суттєвих ударів по житловій будівлі, лише частково пошкодити її або ж обстріляти цивільних просто на вулиці», — говорив Чубенко. Тоді «Молнією» атакували Салтівський район. Тривогу не дали, адже дрон був маленьким і летів високо — його не помітили.
У грудні 2024 року ГУР писало: «“Молния” – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БпЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за “шахедівську”».
«Молнія» також може літати на автопілоті. Експерти зазначали: хоча «Молнії» можна подавити засобами РЕБ або збити, їх можуть випускати у великій кількості завдяки низькій ціні. Цим росіяни й зайнялись.
На початку 2025 росіяни випустили «Молнію-2» і вже в кінці січня нею вперше вдарили по Харкову. На відміну від першої версії з одним електромотором, в другому їх було два. Якщо перша версія несла 3-5 кг вибухівки, то «Молнія-2» несла до 10 кг і могла долати до 50 кілометрів перед ударом.
Що таке дрон-матка і як FPV долітають до Харкова
Дрон-матка — це великий дрон, який несе FPV-дрони та передає сигнал на них. Останні FPV, якими завдавали удару по Харкову, переносили саме дрони-матки «Молнія»
«“Молнії” виступають ретранслятором для FPV, які несуть, тобто збільшують їхній радіус дії, — розповів Ґварі військовий з розвідки, який забажав залишитись анонімним. — Якщо у звичайного FPV-дрона радіус дії 10 кілометрів, то завдяки тому, що “Молнія” набирає висоту і ретранслює радіосигнал, його радіус дії значно збільшується».
«Молнія» підіймається на 200-400 метрів, щоб «сховатися» за радіогоризонт, пояснює військовий. Відповідно сигнал для FPV не має перешкод.
Автор телеграм-каналу «TLK», який оповіщує про повітряні загрози в Харкові, пояснює: такий метод також дозволяє FPV не витрачати заряд акумулятора перед тим, як «Молнія» донесе його до міста. Потім дрон-матка скидає FPV і може або летіти до власної цілі, щоб спрацювати як ударний дрон-камікадзе, або чекати, поки FPV уразить ціль і повертатися назад до пілота.
«TLK» додає, що інший варіант використання дрона-матки — це донести FPV «Молнією» до міста і керувати ним через модем з українською SIM-карткою.
Як і до Харкова, російські FPV-дрони на матці долітають також до траси Ізюм-Слов’янськ. Удари по логістичних шляхах навколо прифронтових населених пунктів стали однією з характерних рис російської воєнної тактики.
Як захистити місто від FPV на «Молніях»
Військові, з яким спілкувалися журналісти Ґвари, зазначали, що антидроновий захист має бути комплексним: з антидроновими сітками, РЕБами, вогневими групами.
Експерти також додають дрони-перехоплювачі та зенітні дрони до ефективних способів боротьби з «Молніями» й іншими дронами-камікадзе. Такі дрони можуть безконтактно «посадити» дрон за допомогою влаштованого у перехоплювач РЕБ. Зенітні FPV — це дрони, які працюють по повітряних цілях й можуть «таранити» російські дрони.
Мобільні вогневі групи (МВГ), які здебільшого полюють на російські «Шахеди», працюють і проти «Молній». Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський стверджує, що їхня ефективність проти дронів-камікадзе — 40%. Керівник навчально-інструкторської групи 151-го навчального центру Роман Донік говорить, що причина тому — ненавчені люди в розрахунках. Самі представники МВГ розповідали Ґварі, що низька ефективність МВГ — наслідок використання радянського обладнання.
За словами В’ячеслава Задоренка, начальника Дергачівської МВА, встановлення антидронових сіток контролює Харківська обласна військова адміністрація. Вони розпоряджаються коштами з бюджету, виділеними на захисні споруди. На раді оборони області представники ХОВА разом із військовими та надзвичайниками «спільно розробляють план дій, складають графіки, залучають будівельні компанії, які займаються спорудженням укріплень».
10 жовтня Ґвара запитала в Олега Синєгубова, голови Харківської ОВА, чи є план антидронового захисту доріг навколо Харкова. Він відповів «так», але відмовився надавати деталі.
Завдяки ретельному вивченню ландшафтів і підготовці росіянам вдалося збільшити радіус кілзони на прифронтових територіях Україні, розповів у червні Єгор Фірсов, командир взводу ударних безпілотників 109-ї бригади Територіальної Оборони.
«Ця сіра зона, або кілзона, на жаль, буде змінюватися. На жаль, всі міста Донецької області, Ізюм, Харків, Херсон і я навіть думаю, що в передмістя Києва вони також будуть робити спробу залітати на БпЛА рівня FPV, умовно кажучи, на якомусь там літаковому FPV [як-то Молнія, — ред.]»
29 жовтня Синєгубов розповів журналістам, що військові знищили понад 90 «Молній» на Харківщині протягом тижня. Він додав, що «Молнії» з FPV, які долітають до Харкова, — поодинокі випадки. Більшість із них знищують фізично або засобами РЕБ.
Нові й майбутні загрози від російських дронів
Нещодавно випробування в Росії проходила «Молнія» на оптоволокні. Через вагу «котушки» з оптоволокна дрон летить не так далеко і несе менше вибухівки, однак він досі може долати 30 км, уникаючи засобів РЕБ. У Харкові «Молній» на оптоволокні поки не фіксували, розповів військовий із розвідки Ґварі.
Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомляв про те, що російська армія працює над збільшенням точності й дальності ударів «Молній». На одному з відео з російського БпЛА він побачив роботу системи автозахоплення цілі та наведення дрона машинним зором. «Такі системи для FPV давно не є новиною, а ось наводити крилатий БпЛА ще й у вітер досить складно. Робиться це переважно для ураження цілей на далеких відстанях в моменти зникнення радіозв’язку біля землі».
Поки «Молнії» на оптоволокні — не найбільша проблема, на відміну від «Молній» із донаведенням. Так вважає один із командирів FPV-розрахунку, який працює на Харківщині. Він каже, що зараз росіяни почали досить масово використовувати такі дрони на передовій: «Це може стати доволі великою проблемою. З донаведенням навіть під подавленням така “Молнія” може виконати свою роботу».
Окремим способом руйнувати українську логістику у цьому році стали російські дрони-«ждуни». Це дрони, які чекають на узбіччі дороги, поки повз проїжджатиме автівка. У Харкові, за словами двох військових з розвідки й зі взводу БпЛА, таких ще не фіксували.
Російські «Ланцети», дрони-камікадзе з радіусом дії до 50 км, небезпечні зокрема тим, що після захоплення цілі вони переходять в автономний режим і є недосяжними для засобів РЕБ. Останнім часом росіяни частіше використовують «Ланцети» для ударів по Харкову. Сергій «Флеш» писав і про те, що їх модернізували й у них збільшилась дальність атаки.
У вересневому звіті «Захист цивільних у збройному конфлікті» ООН зазначили, що безпілотники ближнього радіуса дії, переважно FPV, залишалися основною причиною жертв поблизу лінії фронту. Це 54 загиблих і 272 поранених, що становить 29% усіх цивільних жертв.
За словами військового з розвідки, з яким спілкувалась Ґвара, росіяни запускають FPV на «Молніях» на Харків, щоб різати логістику і «кошмарити» цивільних. Але передусім, каже він, росіяни хочуть випробовувати нові методи атак.
Командир FPV розрахунку вважає, що перерізати логістику Харкову «Молніями» чи, в цілому, одними БпЛА не вдасться. «Вони це роблять, бо вони це можуть робити, — говорить він. — Вони абсолютно усвідомлено тестують нові розробки. І я думаю, що це перші передвісники бурі».
Привіт, мене звати Яна. Я писали цю статтю, щоб розповісти, чому FPV-дрони, які долітають до Харкова — важливий момент у динаміці російсько-української війни. Якщо хочете підтримати Ґвару і наші експлейнери, долучайтеся до Спільноти.
Читайте також
- Таня Каменєва з дитинства хотіла займатися благодійністю. Тепер вона купує дрони та автівки для війська
- «Це як в анекдоті про пожежників…»: Як українські військові захищають небо від російських дронів
- У Харкові російський FPV-дрон влучив у гуртожиток, де мешкають переселенці
