Ранок 10 жовтня для українців розпочався звуком сирен та масованою атакою Росії по обʼєктам критичної та цивільної інфраструктури. Лише за один день було випущено 84 ракети та 24 БПЛА, з яких сили української ППО знищили 43 та 13 відповідно, про що повідомив Президент Володимир Зеленський. Проте ворог намагався завдати шкоди не лише військовим, а й інформаційним шляхом.

Ще 9 жовтня до фактчек-боту «Перевірка» почали надходити запити з попередженням про ракетні удари по всій території України.

У повідомленнях йшлося про те, що атака має відбутись саме 10 жовтня вранці. Раніше до нас вже надходили подібні панічні запити у різні місяці війни. Сьогодні спробуємо розібратися, що з ними не так та чому 10 жовтня цей «прогноз» справдився.


Аналіз

За понад 7 місяців повномасштабного вторгнення Росії подібних повідомлень поширювалось багато. Тому в жодному разі не варто піддаватись паніці — краще раціонально проаналізуйте отриману інформацію. Як зробити це покроково — розповідаємо в інструкції.

Крок 1. Визначте джерело

Зазвичай у повідомленні йдеться про те, що дані отримано з «максимально надійного джерела». Ось, наприклад, в одному з постів, що повідомляли про масову атаку в три фази, переконують: це «Інфо від КСВ» (ймовірно, Командування сухопутних військ — ред.), «партнери передали інформацію», «інформація підтверджена всіма наявними джерелами союзників».

КСВ ЗСУ є офіційним військовим джерелом, проте таких даних вони не оприлюднювали. У дописі також згадуються невідомі партнери, перевірити наявність яких неможливо.

Ймовірно, у подібних випадках КСВ згадують для того, щоб додати авторитетності новині та змусити читача вважати, ніби вона є правдивою, а джерело (канал) — надійним.

Першочергово варто перевірити, чи повідомляли про загрозу офіційні джерела. Ними є також ГУР МО, Міністерство оборони або Суспільний мовник, що посилається на органи військового управління. 

Хоч офіційні джерела і не писали про «масовану атаку в три фази», 9 жовтня Повітряне командування «Південь» закликало українців реагувати на всі сигнали повітряних тривог у звʼязку із наявними загрозами. Отже, офіційні джерела закликали людей дотримуватись заходів безпеки та попереджували про обстріли, однак вищенаведений канал/ розсилка не мають жодного стосунку до офіційної, перевіреної інформації та не є надійними.

Крок 2. Аналізуємо зміст повідомлення

Подібні панічні меседжі поширюють саме серед цивільного населення, якому інформація про плани ворожої армії не дає можливості що-небудь змінити. Це викликає почуття безвиході та паніку. У тексті повідомлення є чіткий графік та порядок обстрілів. Така деталізація, разом із викорастанням імені «авторитетного джерела», робить жертву інформаційної війни максимально вразливою.

Варто подумати, для чого потрібне масове поширення таких постів та кому це приносить користь.

Якщо інформація дійсно була надана розвідкою для військових, то доречно вважати, що наші захисники вже знають про плани ворога і готують гідну відсіч. Відповідно, єдине, що ви можете зробити — це дотримуватись правил поведінки під час тривоги, не панікувати та заздалегідь підготувати собі укриття.

Якщо ж інформацію поширили лише для цивільних, то навіщо військові деталі? Варто припустити, що метою є саме переконати людей у невідворотності страшних подій та посіяти паніку, вигідну ворогові.

Крок 3. Чи є збіги з реальністю?

Подібно до повідомлень про «масові обстріли у три фази», мережею також ширились дописи про масовий пуск ракет.

Якщо ви помітили таке повідомлення — варто насамперед перевірити, чи оголошено повітряну тривогу. В обох випадках виліт ракет є масовими та передбачає ґрунтовну підготовку до їх пуску. Подібна активність обовʼязково фіксується силами ППО. 

Якщо повітряна тривога не оголошена — скоріше за все, розсилка є всього лише частиною інформаційно-психологічної війни.

Далі — слідуйте крокам, вже описам вище: перевірка джерела та аналіз самого контенту.

Висновки

Раціональна поведінка та відсутність паніки є одним із ключів до перемоги України. Ознайомтесь із необхідними заходами безпеки та орієнтуйтесь на повідомлення з офіційних джерел. Ставтесь уважно до інформації про можливість обстрілів з офіційних каналів та не ігноруйте повітряну тривогу.

У випадку сумніві у правдивості отриманих новин — надсилайте нам їх у @perevir_bot.

Над матеріалом працювала Алєся Ященко