Сьогодні, 16 березня, у Харкові пройшла акція на підтримку родин зниклих безвісти та полонених військових «Два серця в полоні». Метою акції є — привернення уваги до українських військових, що досі перебувають у російському полоні.
Біля щойно відновленого від російської ракети закладу «Франик» зібралися рідні та близькі захисників, а також військові. Акція розпочалася з перформансу, де за столиками стоїть два стільці: на одному сидить родич, а на іншому замість людини військова куртка та особисті речі захисників.
Родини зниклих безвісти та військовополонених 4-ї окремої танкової бригади за ініціативи Координаційного штабу з питань із поводження з військовополоненими влаштували цю акцію.
«Завдяки кожній родині, яка прийшла нас підтримати, акція перетворилася в щось більш чуттєве. Вона пройде на території всієї України. Це дуже важливо, щоб ми були почутими, щоб наших рідних повертали. Це важливе нагадування для суспільства», — промовила команда громадської організації «Сонячний промінь».
Всеукраїнська акція-перформанс «Два серця в полоні» сьогодні одночасно проходить у восьми містах України. Кількість військових зниклих безвісти за особливих обставин у сотні раз більше ніж кількість офіційно підтверджених полонених, а дієвих механізмів із пошуку — немає, зазначають організатори події.
Серед учасників акції була Вікторія, сестра зниклого безвісти військовослужбовця Дмитра із 4-ї окремої танкової бригади.
— Майже три місяці ми нічого не знаємо про те, де він та, що з ним. Ми шукаємо, просимо допомогти, знайти та повернути додому. Ніхто ніякої інформації не дає. Усе що в нас є — шматочок відео, на якому ми побачили людину дуже схожу на брата, однак це не офіційно. Тож ми просто віримо та сподіваємося, що це він і, що він хоча б у полоні, що він живий, — каже дівчина.
Для родин захисників зниклих безвісти або військовополонених у Харкові створили спільноту, у якій допомагають близьким з оформленням документів, складанням заяв тощо.
— Ми спочатку об’єдналися з рідними 4-ї окремої танкової бригади. Потім зрозуміли, що до нас приєднуються люди з інших бригад і просять допомоги. Так ми створили спільноту, де ділимося корисною інформацією для пошуку, для заповнення заяв, звернення до міжнародних організацій. Це дуже важливо. І звичайно для підтримки один одного, — розповіла Світлана, одна з організаторок спільноти.
За її словами в спільноті близько 280 людей.
— Але ми рахуємо й уже із загиблими військовими. Зокрема, сьогодні зранку перед акцією мені прийшло повідомлення про загибель одного з наших хлопців, — каже Світлана. — Саме тому мі маємо боротися. До останнього. Ми будемо далі нагадувати, що війна триває і в багатьох рідні знаходяться в полоні або зникли безвісти. Треба розуміти, у якому часі ми живемо. Якщо раніше ми збиралися на Майдані на концерти, тепер маємо такі акції.
Читайте також
- «Наші полонені не можуть листуватися й не отримують медичну допомогу». Інтерв’ю з керівником Східного центру Коордштабу з питань поводження з військовополоненими.
