Наприкінці 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив переговорні позиції за двома останніми кластерами. Перемовини про вступ України до Європейського Союзу можуть розпочатися, адже позиції вже затверджені за всіма шістьма кластерами.
Протягом минулого року завершився скринінг, були розроблені та розпочаті впровадження дорожніх карт реформ на вимоги Євросоюзу до України, повідомив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час дискусійної панелі «Забезпечення процвітання та зростання України» в Українському домі в Давосі 22 січня 2026 року.
Що означає готовність до відкриття переговорних кластерів з ЄС, яким є сам механізм та що заважає старту переговорного процесу — розбираємося далі.
Кластерна система: покроковий шлях України до членства в ЄС
Систему із шести переговорних кластерів ЄС запровадив у 2020 році в межах переглянутої методології переговорів про розширення, яка поділила acquis ЄС (набір законів, правил, стандартів, рішень судів і політик, яких повинні дотримуватися країни-члени, — прим. авт.) на шість тематичних блоків для більш структурованого просування кандидатів до членства.
Протягом 2025 року за всіма шістьма переговорними кластерами було завершено скринінг законодавства — процес, під час якого українські правові норми порівнювалися з правом Європейського Союзу. Україна розпочала процес двостороннього скринінгу всіх 33 розділів acquis ЄС, згрупованих у шість кластерів, у липні 2024 року. У жовтні 2025-го оперативно його завершила.
Зрештою було визначено, у яких сферах українське законодавство вже відповідає вимогам ЄС, а де необхідні подальші законодавчі та інституційні зміни. Після завершення скринінгу наступним кроком є офіційне затвердження переговорних позицій країни-кандидата, що слугують основою для подальших переговорів з ЄС і закріплюються в окремому документі. У ньому фіксується, які норми acquis ЄС уже імплементовані, строки впровадження решти зобов’язань, а також сфери, де Україна потребує перехідних періодів.
Єврокомісія, своєю чергою, представляє результати скринінгу країнам-членам у звітах, у яких вона може рекомендувати їм відкриття переговорів у відповідних сферах політики.
Отже, вступ України до ЄС передбачає підготовку наступних ключових документів: скринінгові звіти з оцінювання acquis по кожному кластеру, переговорні позиції України, Draft Common Positions від ЄС (DCP), які визначають, що саме має бути виконано для просування за кластерами.
У грудні 2025 року Європейський Союз офіційно передав Україні свої переговорні Draft common positions за трьома кластерами — Кластер 1 («Основи»), Кластер 2 («Внутрішній ринок») та Кластер 6 («Зовнішні відносини»). Важливим є той факт, що це вперше DCP передали державі-кандидату ще до офіційного відкриття переговорів. У випадку з нашою країною Європейським Союзом було зроблено виняток, щоб допомогти краще підготуватися та виконати вимоги, які передбачають європейські стандарти.
Готовність є, старту немає: чому відкриття першого кластеру досі не відбулося
Відповідно до рамкової програми переговорів, відкриваються вони та закриваються першим кластером «Основи» (Fundamentals). Цей кластер охоплює ключові засади демократії та верховенства права, без яких неможливий подальший прогрес у перемовинах з ЄС.
До прикладу, у сфері верховенства права Україна вже прийняла та запровадила законодавство щодо незалежності судової влади, створила Антикорупційну стратегію і національний план із реформування системи правосуддя. Було створено Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), запроваджено електронне декларування доходів чиновників і державних службовців.
Антикорупційні закони, відправною точкою для прийняття яких стала Революція Гідності, поступово адаптуються до acquis ЄС. У судовій системі була проведена реформа Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, введені прозорі процедури призначення та звільнення суддів.
Це означає, що Україна крок за кроком виконує умови вступу до ЄС, проте залишаються серйозні виклики: судова система вразлива до корупції, тривають скандали за участю високопосадовців, а ефективність покарань у корупційних справах залишається низькою.
Ще однією з ключових вимог acquis ЄС у першому кластері є інституційна незалежність антикорупційних органів — НАБУ та САП. Влітку 2025 року, після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №12414, який обмежив їхню незалежність, такий крок став критичним сигналом для старту в майбутньому переговорів по кластеру «Основи». Рішення українського парламенту та президента Зеленського узалежнити антикорупційну інфраструктуру викликало різке обурення як в українського суспільства, так і у партнерів в ЄС. Втім, завдяки тому, що українці своєчасно та згуртовано відреагували на цей виклик, незалежність антикорупційних інституцій була збережена.
Згідно з результатами соціологічного опитування за програмою EUNEIGHBOURS east, у 2025 році більшість опитаних українців висловили безпрецедентну підтримку курсу на євроінтеграцію. Так, 82% опитаних українців сказали, що їхня країна має хороші відносини з Європейським Союзом і 70% підтримали б приєднання до ЄС у референдумі, а лише 9% були б проти.
70% респондентів заявили, що проголосували б за вступ до ЄС, якби цього тижня відбувся референдум, тоді як лише 9% проголосували б проти. Понад три чверті (76%) вважають, що членство в ЄС принесе Україні більше переваг, ніж недоліків, а серед головних переваг — мир і безпека (66%), краща якість життя (50%) та відкриті кордони з безвізовим режимом (56%).
У вересні 2025 року депутати Європейського парламенту у своїх резолюціях закликали ЄС прискорити відкриття переговорних кластерів і надати Україні чіткі сигнали про підтримку, а в жовтні президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою також закликав лідерів ЄС відкрити кластери про вступ України до Євросоюзу.
Тож чому перший кластер переговорів досі не відкритий? Європейська Комісія подала звіт Європейській Раді про скринінг кластера «Основи» ще у січні 2025 року. За процедурою, після такого звіту Рада ЄС мала б ухвалити рішення про відкриття кластера, але у 2025 році це рішення не було формально прийняте через політичне блокування з боку окремих держав-членів (зокрема Угорщини).
Як заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, Будапешт не підтримуватиме відкриття першого кластеру, адже «побоюється» прискореного членства України. Нібито такий процес може негативно вплинути на економіку країни, безпеку та інші галузі. Очільник МЗС заявив, що вони не дозволять Україні бути «проштовхнутою» до ЄС, бо це знищить угорських фермерів, продовольчу безпеку та дозволить українській мафії потрапити до Угорщини:
«Ось чому ми не дозволимо відкрити змістовну частину переговорів про вступ, тобто конкретні розділи переговорів», — сказав Петер Сіярто під час зустрічі міністрів закордонних справ у Копенгагені в серпні 2025 року.
Своєю чергою речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що Україна виконала критерії для відкриття першого кластеру, і коли кандидати відповідають вимогам, немає об’єктивних підстав блокувати відкриття. Він підкреслив, що подібне утримання однієї країни-члена ЄС без об’єктивних причин «ставить під загрозу довіру до всього процесу розширення». Також Гійом Мерсьє повідомив, що в ЄС розглядають можливості відкриття переговорних кластерів без вимоги одностайності, кваліфікованою більшістю:
«Це те, що ми сказали у своїй комунікації. Тож можливість надати Раді повноваження ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю може бути досліджена для певних проміжних кроків у процесі розширення. Що стосується закриття переговорних розділів, воно має й надалі ухвалюватися одноголосно всіма державами-членами, як і остаточне рішення щодо самого вступу також має ухвалюватися одноголосно», — зазначив Гійом Мерсьє.
Отже, попри технічну готовність Києва і схвалення переговорних позицій урядом, для фактичного відкриття кластерів необхідне одностайне рішення всіх 27 країн-членів Євросоюзу. Тому саме принцип консенсусу нині став для України головним викликом на шляху до вступу в ЄС.
Зміна парламентського складу або урядової коаліції після виборів в Угорщині, що заплановані на 12 квітня 2026 року, може вплинути на готовність Будапешта зняти вето і дозволити прогрес у переговорах. Тож наразі Україна та ЄС уважно спостерігають за передвиборчими процесами у цій країні, оскільки результати можуть визначити час відкриття першого кластера та подальший темп переговорів про вступ нашої держави до Європейського Союзу.
Читайте також:
- Кадрові зміни Зеленського: все про нові призначення та звільнення
- Множинне громадянство: що зміниться для українців та іноземців, які хочуть отримати другий паспорт
- Внутрішні розбіжності ЄС впливають на перспективи вступу України: що обговорювали на дебатах Euractiv Poland
