Попри високі безпекові ризики, пов’язані з близькістю до зони бойових дій, у Харківській області реалізують масштабні проєкти відбудови, вартість яких сягає сотень мільйонів та навіть понад мільярд гривень. Зокрема, таким об’єктом будівництва — за понад мільярд — стала реконструкція Центральної лікарні в Ізюмі. На прикладі кількох відновлених об’єктів ми разом з аналітиками ХАЦ висвітлюємо системну проблему, що призводить до втрати бюджетних коштів, оскільки частина вже відновлених закладів прифронтової Харківщини зазнала повторного руйнування.
У цьому матеріали ми хочемо підсвітити такі випадки, щоб застерегти від повторення чи принаймні зменшити ризики при подальшому плануванні проєктів відбудови.
Відбудова Старосалтівського ліцею
У 2022 році будівля ліцею у Старому Салтові, що за 17 кілометрів від кордону з РФ, зазнала значних пошкоджень внаслідок російських обстрілів. Згодом її вирішили відбудувати.
У квітні 2023 року Департамент капітального будівництва ХОВА та будівельна компанія «Фортеця» уклали договір на розробку проєктної документації з капітального ремонту ліцею на суму 1 498 900 гривень. У проєкті був передбачений ремонт підвалу. Проте про повноцінне укриття, де могли б під час війни навчатися діти, не йшлося.
За чотири місяці, у серпні, Департамент капітального будівництва ХОВА уклав договір із компанією підрядником ТОВ «Слобожанською будівельна компанія “Саргон”» на роботи з відбудови ліцею на суму 185 901 627,72 гривень. Відбудову, за звітом ХОВА, мали закінчити у листопаді 2024 року.
25 листопада 2023 року очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов під час брифінгу в Старому Салтові, де він звітував про хід відбудови, оголосив про початок проєктних робіт захисної споруди ліцею.
Безпосередньо ж договір на виконання проєктних робіт на суму понад 1,8 мільйона гривень з компанією ПП «Палада» підпишуть тільки 22 грудня 2023 року. Проєкт укриття мав бути готовий до травня 2024 року.
У ніч на 6 квітня 2025 року російські БпЛА атакували Старосалтівський ліцей. Освітній заклад був пошкоджений: фасад, покрівля, коридори, класи ліцею. Зруйнована споруда для видачі гуманітарної допомоги, де зберігалися парти. Про це повідомили в обласній прокуратурі.
У добовому зведенні ХОВА про те, що ліцей вдруге зазнав пошкоджень, не йшлося. Згадувалося тільки про зруйновану споруду видачі гуманітарки.
Через шість днів після обстрілу, 11 квітня 2025 року, відділ освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради оголосив тендер на будівництво захисної споруди на його території. Нагадаємо, проєкт для цього чекав майже рік. 13 травня 2025 року уклали договір із підрядником, який зводив і саму будівлю ліцею — «Слобожанською будівельною компанією “Саргон”» на суму 144 258 657,93 гривень. Саму ж будівлю після обстрілу вирішили законсервувати.
У вересні ще 764 тисячі гривень пішло на розробку проєкту консервації. Безпосередньо роботи з консервації, за оцінкою ХАЦ, можуть коштувати близько 10 мільйонів гривень.
Як повідомив нам очільник Старосалтівської громади Антон Палєй, рішення про відбудову ліцею приймалися після деокупації Харківщини, коли всі були «на підйомі»:
«Багато хто повернувся і поверталися. Держава повинна людям давати надію, що все в них буде відновлено і всі умови життя будуть такі, як вони повинні бути. Але якщо дивитися на цю ситуацію зараз, звісно, я думаю, що треба було б почекати… А от протирадіаційне укриття, звісно, доцільно зараз».
«Дивіться, моя особиста думка? Це потрібно робити. Єдине що, треба робити не за такі кошти. Бо якщо ми не будемо відновлювати ці будівлі, то не буде маркеру, що це наша територія. Щоб були люди, потрібна що? Потрібна школа, лікарня і Центр надання адміністративних послуг. Це той мінімум, який повинен бути. Ця школа єдина на дві громади: на Старосалтівську і Вовчанську. Більше немає», — каже начальник Старосалтівської СВА.
Підсумуємо: станом на жовтень на відбудову ліцею (проєкт + будівельні роботи) витратили близько 200 мільйонів гривень та на проєкт з консервації будівлі — 764 тисячі гривень. Потенційно на реалізацію проєкту з консервації потрібно ще 10 мільйонів гривень.
Отже, витрати на відбудову склали близько 211 мільйонів гривень. Додаткові кошти виділені й на захисну споруду — 145,5 мільйонів гривень.
Відбудова Чугуївського ліцею №2
У 2022 році будівля ліцею №2 у місті Чугуїв, що за 64 кілометри від фронту, зазнала чималих пошкоджень внаслідок російських обстрілів.
Цю будівлю, як і Старосалтівський ліцей, вирішили відновлювати у квітні. Тож 11 квітня 2023 року Департамент капітального будівництва ХОВА уклав угоду з ФОП Тесаловською Галиною Вікторівною щодо розробки проєкту аварійно-відновлювальних робіт Чугуївського ліцею №2 на суму 1,499 млн грн. Однією з обов’язкових умов була візуалізація робіт.
Підряд на будівельні роботи з капітального ремонту ліцею від Департаменту капітального будівництва ХОВА отримала «Будівельна фірма “Промтекс”»:
- 8 вересня 2023 року — на суму 235 мільйонів гривень;
- 11 вересня суму угоди зменшили до 180 мільйонів гривень;
- 26 грудня додали окрему угоду на покращений фасад та виконання нових вимог щодо захисних укриттів на 64 мільйони гривень;
- 12 вересня 2025 року на аварійно-відновлювальні роботи додали ще 14,3 мільйона гривень.
Тобто загальна сума на відновлення ліцею склала понад 258,3 мільйона гривень.
Зазначимо, що у червні 2025 року Олег Синєгубов повідомляв, що у Чугуївському ліцеї №2 мала з’явитися нова сучасна захисна споруда, розрахована на 200 осіб, а сама будівля ліцею мала бути готовою до нового навчального року.
12 жовтня військові РФ атакували Чугуїв ударними безпілотниками.
«Ліцей номер 2, який нам побудувала держава і який мав бути готовим до кінця року, пошкоджено найбільше», — ідеться у повідомленні міської голови Чугуєва Галини Мінаєвої в телеграмі.
За словами міської голови Чугуєва Галини Мінаєвої, попри те, що будівля ліцею має серйозні пошкодження, є частина, яка збереглася:
«Тому якраз зараз намагаюся порадитися з ОВА, як краще діяти, щоб зберегти будівлю. Ну, шкода, власне кажучи. Школа нереально крута. І от… всі виходили, вчителі, діти, батьки, які все прибирали. І діти, маленькі, знаєте, які питання. Кажуть: а коли ми підемо в школу? І я сильно там плакала. Ну, зрозуміло, то емоції».
«Сьогодні така ситуація, що ніхто ні від нічого не застрахований. А діти й батьки, вони всі хочуть. Але ми розуміємо, що сьогодні з коштами є дуже величезна проблема. Тому, зустрічаючись із нашими колегами, міжнародними партнерами, ми просимо сьогодні, щоб нам допомагали у питаннях відновлення цих об’єктів. Все-таки життя продовжується. Мене колись на форумі запитали: “Чому ви відновлюєте котельню, якщо у вас там стріляють?”. Там люди живуть і ми маємо надавати цю послугу. А якщо ми нічого не будемо робити? То будинки залишаться без тепла. Це таке питання сьогодні, надзвичайно болюче. Життя продовжується, ми маємо щось робити…», — зазначила Галина Мінаєва.
Відбудова міської ради Ізюма
За час нетривалої окупації Ізюма, що за близько 30 кілометрів від лінії фронту, росіяни майже повністю знищили будівлю Ізюмської міськради, у якій з 2019 року надавав послуги ЦНАП.
31 березня 2023 року ХОВА уклала договір з ТОВ «Платинум АГ» на розробку проєкту відбудови міськради на суму:
- 1 253 192,00 грн — основний договір;
- 620 000,00 грн — корегування проєктної документації за угодою від 4 грудня 2023 року;
- 620 000,00 грн — корегування проєктної документації за угодою від 8 грудня 2023 року;
- 650 000, 00 грн — корегування проєктної документації за угодою від 28 травня 2024 року.
Отже, загальна сума розробки проєкту склала 3 143 192,00 гривні.
Сума на аварійно-відновлювальні роботи загалом склала 171 мільйон гривень (тендери відбулись у червні 2023-го й у грудні 2024-го). У обох тендерах перемогла вже знайома нам по відбудові у Чугуєві «Будівельна фірма “Промтекс”».
4 лютого 2025 року внаслідок російського удару балістичною ракетою по Ізюму п’ятеро людей загинули та щонайменше 40 — серед них троє дітей — зазнали поранень. Серед іншого знищено й будівлю Ізюмської міськради.
За словами Олега Синєгубова, будівля міськради на той час ще не експлуатувалася.
Тоді міський голова Ізюма Валерій Марченко повідомив Суспільному:
«Найголовніше, що це було посеред білого дня. На вулиці було дуже багато людей. Люди, які загинули — це, в основному, люди, які були на вулиці. Біля міської ради у нас ще будівля, де розташовані всі наші служби: соцзахист, казначейство, податкова. Триповерхова будівля — там було багато поранених».
14 червня росіяни вдруге влучили біля адмінбудівлі в Ізюмі, зруйнувавши її ще більше.
«Зруйновану будівлю Ізюмської міської ради, пошкоджену внаслідок російських обстрілів у 2025 році, найближчим часом не планують відновлювати вдруге», — розповів начальник Ізюмської міської військової адміністрації Сергій Федченко в ефірі Радіо «Накипіло» 12 липня 2025 року.
Отже, витрати на відновлення будівлі Ізюмської міської ради склали понад 174,1 мільйона гривень. Наразі її відновлення не заплановано.
Проєкт реконструкції Центральної лікарні ім. Піщанської Богоматері в Ізюмі
Центральну лікарню ім. Піщанської Богоматері російські війська зруйнували 8 березня 2022 року.
Кошти на відбудову лікарні почали шукати того ж року. Так, Фундація Олени Зеленської повідомила про збір коштів для ізюмської лікарні 29 листопада у Лондоні. 13 грудня у Парижі перша леді наголосила на важливості відновлення лікарні:
«Російські військові вкрали майже все вціліле обладнання, ліжка з ковідного відділення, кисневі концентратори. Під час окупації було розгромлено чотири операційні блоки та реанімацію, знищено томограф, пошкоджено шахту ліфта. В усіх корпусах вибито вікна, стіни мають сліди осколкових влучань. Зараз заклад функціонує на 10% потужності. Попри руйнування, лікарі продовжують рятувати життя та здоров’я пацієнтів. Відстань до найближчої лікарні — 120 км».
Також Олена Зеленська зазначила, що в ізюмській лікарні до війни працювали 547 фахівців, котрі обслуговували майже 150 тисяч осіб.
З інформації з відкритих джерел, на відновлення ізюмської лікарні до фонду Олени Зеленської у 2023 році були перераховані наступні кошти:
- 125 тисяч євро переказав французький кінорежисер та лауреат премії Оскар Мішель Азанавічус;
- 200 тисяч євро переказав уряд Словенії;
- 1 мільйон доларів переказала данська холдингова компанія Heartland (ідеться у звіті Фундації, де зазначається, що ці кошти спрямовані на підготовчий етап відбудови).
31 липня 2023 року Олена Зеленська на зустрічі з прем’єр-міністром Катару повідомила, що Фундація виділяє на ремонт й оснащення чотирьох операційних в ізюмській лікарні 600 тисяч доларів.
19 серпня 2023 року на брифінгу ХОВА повідомили, що ескізний проєкт розробили (4,320 млн грн) коштом обласного бюджету.
«Наразі ескізний проєкт ізюмської лікарні проходить експертизу і після його затвердження можна буде розпочати розробку проєктно-кошторисної документації. Орієнтована вартість робіт у лікарні наразі становить 1 мільярд 230 мільйонів гривень. Окрім того, проєкт передбачає облаштування бомбосховища за усіма необхідними вимогами», — повідомив директор Департаменту містобудування та архітектури ХОВА Антон Коротовських.
23 листопада 2023 року ХОВА уклала договір на виготовлення проєктно-кошторисної документації на суму 14,399 млн грн. Переможцем в обох тендерах стало ТОВ «Інститут Харківпроект». Загальна сума розробки проєктної документації склала близько 19 мільйонів гривень.
7 вересня 2023 року очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що в лікарні вже проводяться демонтажні роботи:
«Цей проєкт планується реалізовувати в три черги. Перша черга приблизно буде коштувати 750 мільйонів гривень, інші ще дві майже по 250 мільйонів гривень. Нашим першочерговим завданням після деокупації було налагодження хоча б первинної медичної допомоги. Однак тут вже надаються послуги другого рівня, проводяться оперативні втручання тощо. Зокрема, на жаль, велика кількість цивільного населення страждає від мінно-вибухових травм, тому лікарі оперативно надають необхідну медичну допомогу».
Про те, скільки коштів вклали у лікарню до 2024 року, та зокрема на аварійно-відновлювальні роботи на суму понад 70 мільйонів гривень, та аналіз сум у кошторисах, детально йдеться у матеріалі ХАЦ від 27 грудня 2023 року.
31 березня 2025 року Фундація першої леді Олени Зеленської повідомила, що профінансує відбудову ізюмської лікарні за підтримки Катарського фонду розвитку:
«Після тривалих перемовин та підготовки проєкту команда Фундації досягла домовленостей із Катарським фондом розвитку (QFFD) щодо масштабної підтримки відбудови медичного комплексу. Завдяки фінансуванню QFFD буде не лише відновлено інші корпуси, а й збудовано нові будівлі комплексу, що суттєво розширять його можливості».
Тоді ж Фундація Олени Зеленської та Департамент капітального будівництва ХОВА підписали договір пожертви, спрямований на відбудову медичного комплексу в регіоні.
Вже 7 травня пресслужба Харківської ОВА розмістила у телеграм-каналі заяву заступника начальника Харківської ОВА Євгена Іванова, де підкреслено, що кошти на відбудову лікарні з обласного бюджету не брали, а на «першому етапі ключова увага буде зосереджена на створенні нового, сучасного укриття, яке буде інтегрованим елементом медичного закладу, який з’єднає корпуси лікарні».
Тепер про розподілення коштів. Ми висвітлимо тільки найбільші суми щодо відновлення після травня 2025 року Центральної лікарні ім. Піщанської Богоматері в Ізюмі:
- 2 вересня ХОВА уклала, вже з відомим нам ТОВ «СК “ПАНТЕОН”» угоду на суму 110 058 442,70 гривні на аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) Лікувально-діагностичного корпусу;
- 8 вересня ХОВА уклала з ТОВ «СК “ПАНТЕОН”» угоду на суму 1 619 488,54 гривень на корегування суми поточного ремонту другого поверху головного корпусу;
- 17 вересня ХОВА уклала угоду з будівельною компанією «Білдінг Груп» на суму 1 045 100 810,00 гривень на реконструкцію медичного комплексу;
- 10 листопада ХОВА уклала угоду з ПП «Домініон Харків» на суму 26 217 512,06 гривень на інженерно-консультаційні послуги на об’єкті.
Тобто з вересня цього року загальна сума договорів, укладених щодо відновлення лікарні імені Піщанської Богоматері, склала понад 1 182 996 253,30 гривні.
29 жовтня ми звернулися з питанням, на якому етапі перебуває реконструкція лікарні, до очільника ХОВА Олега Синєгубова:
«Важливо розуміти, що лікарня і зараз надає допомогу нашим цивільним. Там тривають підготовчі роботи до будівництва комунікацій та укриття».
Як свідчить ситуація на місці, Ізюм потерпає від російських обстрілів. Ба більше, за словами співзасновника аналітичного проєкту DeepState Руслана Микули, інтенсивність обстрілів у місті зростає:
«…Це пов’язано з тим, що у ворога є така тактика, коли він рухається, то поступово вибиває тилові великі міста, обстрілюючи КАБами. Армія РФ намагається погіршувати логістику. Відповідно, що ближче буде фронт, то гірше буде в Ізюмі. Існує ймовірність збільшення обстрілів Ізюма та сусідніх міст через тактичне розташування армії РФ, адже для того, щоб кількість обстрілів зменшувалася, потрібно, щоб фронт рухався у протилежний бік… Та, на жаль, така тенденція, що лінія зіткнення рухається в наш бік…»
З огляду на ситуацію на фронті та приклади відбудови на Харківщині, коли багатомільйонні інвестиції були повністю або частково знищені повторними російськими обстрілами, а також на тлі оголошеної реконструкції Центральної лікарні Ізюма вартістю понад 1,182 млрд грн, ми проаналізували, чи здатні чинні державні механізми управління інвестиціями запобігти втраті публічних коштів через воєнні ризики.
Пріоритизація відбудови: від «ручного» режиму до реформи
У 2022 році, після успіхів контрнаступу на Харківщині, було анонсовано відновлення. Однією із цілей цього рішення було сприяння поверненню жителів до звільнених громад, розповіли нам майже всі опитані керівники громад. Втім на момент анонсування просто не існувало чіткого плану відбудови Харкова та Харківської області, а також не було визначено єдиних критеріїв пріоритизації об’єктів для відновлення як на регіональному, так і на національному рівнях. Представники місцевої влади не надавали публічних пояснень щодо принципів відбору об’єктів для реалізації цих проєктів.
Механізм пріоритизації уряд затвердив тільки 20 жовтня 2023 року. За словами голови правління ГО «Антикорупційний штаб», що спеціалізується на моніторингу процесу відбудови в регіонах Сергія Миткалика, уже після того, як були запроваджена методика пріоритизації, кількість бюджетних коштів на відбудову суттєво зменшилася:
«Якщо ми пригадаємо 2022 рік, то все ж таки вдалося вистояти перші місяці повномасштабного вторгнення і фактично після звільнення Харківщини наприкінці 2022-го були оптимістичні настрої… Це до питання, чому тоді відновлювали. На той час це здавалось актуально, дивишся зараз і розумієш, що можливо варто було вкладати ресурси в інше русло».
Нині ж, згідно з відповіддю Міністерства розвитку громад та територій України на наш запит, в Україні здійснюється реформа публічних інвестицій, що закріплена в середньостроковому плані на 2026–2028 роки. Ця реформа має на меті гарантувати ефективне спрямування бюджетних коштів (включно з міжнародною допомогою) лише на ті проєкти, які пройшли оцінку, пріоритизацію та відбір.
Згідно із цим Планом (Постанова КМУ від 28.02.2025 №294), з 2026 року фінансування відновлення та будівництва здійснюватиметься профільними міністерствами виключно в межах їхніх напрямів.
Головні розпорядники бюджетних коштів (міністерства) мають право самостійно встановлювати критерії відбору для проєктів, які вони фінансують. Так, вони можуть прямо затребувати наявність або будівництво захисних споруд, як обов’язкову умову фінансування.
Можливість оперативного втручання
Ми також запитали у Мінрозвитку, чи мають вони повноваження втручатися у процес відбудови (наприклад, призупиняти роботи) у разі суттєвої зміни військово-оперативної ситуації в регіоні. Нам пояснили, що як центральний орган виконавчої влади, відомство не має права самостійно зупиняти будівництво, якщо не виступає замовником робіт або не наділено окремими контрольними повноваженнями відповідно до законодавства.
З таким самим питанням ми звернулися до Харківської ОВА та отримали відповідь, що одного разу через загострення безпекової ситуації відбудову вже було зупинено:
«У зв’язку із загостренням безпекової ситуації у 2024 році на території с. Руська Лозова Департаментом капітального будівництва Харківської ОВА було призупинено виконання робіт по об’єкту: “Аварійно-відновлювальні роботи (реконструкція) адміністративної будівлі)”».
Нагадаємо, що селище Руська Лозова розташоване за 15 кілометрів від кордону і майже постійно перебуває під російськими обстрілами. Підряд на реконструкцію сільради отримала вже неодноразово згадувана нами «Будівельна фірма “Промтекс”» у серпні 2023 року на понад 55,7 мільйона гривень та у липні 2024 року на понад 27,4 мільйона гривень. За даними аналітичної системи Opendatabot, власниками компанії «Промтекс» є Станіслав Бровін та Руслан Малий. Корпоративні права фірми належать консорціуму «Білдінг Груп», тій самій, що перемогла в тендері на відбудову центральної лікарні в Ізюмі на понад 1 мільярд гривень.
Згідно з тендерною документацією, тут планували двоповерхову будівлю. Це підтверджують і кадри будівництва у грудні 2023 року, оприлюднені у репортажі ютуб-каналу «АТН Харків».
Нині ж, за словами керівника інформаційного відділу у Дергачівській міській раді Олександра Куліка, будівля законсервована:
«Частина відбудована. Є каркас, проведені певні зовнішні роботи. Але подальші роботи не ведуться через погіршення безпекової ситуації й зараз, на 4 грудня 2025 року, зрозуміло, що недоцільно там нині проводити роботи… І от ми всі чекаємо, що безпекова ситуація покращиться».
Отже, механізм оперативного реагування на зміни лінії фронту існує, і Харківщина вже успішно його застосувала (призупинення робіт у Руській Лозовій). Важливо, що центральні органи влади (міністерства) наразі не мають таких прямих повноважень. Водночас якщо раніше були зафіксовані випадки відбудови освітніх закладів без першочергового будівництва укриттів, тепер існує методика пріоритизації об’єктів, і будівництво якісних захисних споруд має стати умовою фінансування проєктів відновлення. Тож, хоча юридичні передумови для захисту інвестицій створюються, ризики для мільярдної відбудови, як-от Центральна лікарня Ізюма, залишаються високими. Не громадськість та журналісти мають сигналізувати про ці ризики, а насамперед влада, яка повинна за цих умов бути гнучкою, оперативно реагувати на зміни фронту та запроваджувати механізми, які пріоритизуватимуть відбудову (будівництво) саме захисних споруд, що в нинішніх умовах збереже не тільки гроші, але й найбільш цінне — життя.
Публікація створена в межах проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.
За зміст цієї публікації відповідає виключно ГО ҐВАРА МЕДІА. Цей матеріал у жодному разі не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
