У вас часто трапляється, що ви заходите у фейсбук чи інстаграм, щоб написати повідомлення, а за п’ятнадцять хвилин забуваєте, навіщо ви туди зайшли, і ловите себе за безцільним скроленням стрічки? Так працюють алгоритми соціальних мереж.

Про медіаграмотність, критичне мислення, діджиталізацію сказано й написано чимало. Ми зібрали з усіх усюд 7 порад, які допоможуть аналізувати інформацію та зберігати спокій у часи, коли уявити життя без медіа майже неможливо.

 

  1. Фактчекінгуйте

Інфовкид – поширене в мережах явище: хтось вигадує абсурдну і неправдиву новину чи створює таку ж фотографію і виставляє її в інтернеті. Часом провокатори роблять це, щоб інші журналісти та люди, побачивши інформацію і не зробивши фактчекінг (тобто не перевіривши факти), «передали» її далі. 

Політичний експерт Вадим Шебанов стверджує, що поки ми не створюємо власного інформаційного простору, то перебуваємо в чужому: «Ми маємо самі створювати власний інформаційний простір. Час дорослішати і ставати вільними та незалежними. До чого вас і закликаю!»

Ви не винні в чийомусь бажанні обманути вас, але можете навчитись уникати брехні. Завжди перевіряйте джерело, на яке посилається автор. Чи воно надійне? Поставте три запитання до матеріалу, який ви читаєте: «хто?», «як?», «коли?».

Візьмемо до прикладу пост із фейсбуку (сріншот нижче). 

медіа

Чи зрозуміло вам, хто ця особа, як хлопець переміг і коли? Чи є першоджерело, згідно з яким можна перевірити надану інформацію?

Це прості питання, проте, ставлячи їх, ви не поширете будь-який пост одразу, навіть якщо кількість поширень, як у цьому випадку, доволі велика.

 

2. Аналізуйте прочитане (як казали на уроках літератури)

VeryVerified, онлайн-курс із медіаграмотности, пропонує також ставити собі запитання:  «Хто отримає користь, якщо я прочитаю цю статтю?» Звертайте увагу на дані та статистику. Цифри – докази, якими легко маніпулювати і, на жаль, часто саме так і роблять медіаманіпулятори.

 

3. Стежте за тими, хто проаналізував

Інфовкиди можуть бути різного характеру. Ситуація з коронавірусом підштовхнула «журналістів» до створення фейкового контенту, наприклад, про постачання ліків на вертольотах.

Вертоліт не врятує від коронавірусу у Рівному СБУ про ФЕЙКИ ФОТО

На щастя, є люди, які «виловлюють» обман і висвітлюють усі подробиці. Наприклад, ресурс, організований викладачами, студентами та випускниками Могилянської школи журналістики, – сайт Stopfake.org. Принцип роботи платформи полягає в моніторингу російських, українських та європейських медіа, де журналісти шукають потенційно неправдиву інформацію, перевіряючи факти. 3 2014 року вони спростували близько 3000 фейкових історій.

A Ukrainian factchecking site is trying to spot fake photos in social media — and building audience » Nieman ...

Перевіряти світлини також корисно. Завантаживши фотографію на EXIF data, ви зможете побачити дату і час зйомки, технічні дані фотоапарата, на який знімали, оригінальний розмір фото й у разі редагування світлини – програму, за допомогою якою її коригували.

exifdata
Світлина для прикладу взята з відкритого доступу на Unsplash

4. Уникайте мови ворожнечі

Мова ворожнечі (hate speech) – висловлювання, які підбурюють на щось негативне людину, сприяють або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм й інші види ненависти на ґрунті нетерпимости. Наприклад, у заголовку статті, опублікованої в «Експрес» 2 серпня 2015 року, – «На Закарпатті мобілізують циган, бо це вроджені диверсанти» – є характеристика за національністю. У самій статті, хоч і через цитування офіцера, автор представляє читачеві ромів як апріорі негативних осіб. 

мова ворожнечі hate speech

Мову ворожнечі використовують автори, які хочуть повпливати на ваше сприйняття світу, а не лише проінформувати. 

 

5. Розділяйте емоції і факти

Часто в новинах або соціальних мережах апелюють саме до емоцій читачів. Ми всі емоційні певною мірою, і нам легше реагувати на те, що написано чи подано яскраво. У новині від ВолиньPost «В Україні за минулу добу втопилося 5 дітей», опублікованій 1 серпня 2018 року, йдеться про смерть 21 людини. Очевидно, читач може проявити більше емпатії до дитини, тому особливий наголос зроблено на загибелі саме 5 дітей.

інформаційна гігієна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Уникайте упереджень (краще взагалі)

Попри вище згадану пораду фільтрувати емоції, коли текст «звучить» надто голосно, також не варто робити упереджень про те, що він обов’язково неправдивий. Загалом краще зовсім не керуйтеся упередженнями, сприймаючи інформацію. Адже стереотипи можуть бути не лише в голові того, хто створює, але й того, хто споживає її. 

7. Будьте пильними з алгоритмами

Соціальні мережі працюють за певними алгоритмами. Вони влаштовані так, щоб затягнути нас і залишити подовше в режимі онлайн. Як це працює?

Вводячи запит у Google, ви залишаєте йому інформацію про те, що шукали. Наприклад, «навчання за кордоном».  Далі ви заходите в інстаграм і бачите рекламу між сторіз про стипендії в Оксфорді. Таким чином працює контекстна, іншими словами – таргетингова реклама – така, що направлена саме на ваші інтереси зараз. Соціальні мережі аналізують також вашу мережеву активність (лайки, коментарі, репости) і на їхній основі формують вам стрічку новин. Це і називається алгоритм, підлаштований під вас і під який ви підпадаєте. Перший президент Facebook Шон Паркер розповів, що алгоритми соціальних мереж цілеспрямовано захоплюють нашу увагу.

Декілька порад про те, як керувати алгоритмами: 

  • користуйтеся пошуковою системою для своїх запитів у браузері в режимі інкогніто;
  • додавайтеся в групи, підписуйтеся на акаунти та ставте лайки свідомо;
  • споживайте інформацію різного типу в різних застосунках. Наприклад, смішні відео – в тіктоку, красиві світлини – в інстаграмі, навчальні відео – на ютубі. Таким чином ви не будете бачити ту саму інформацію на різних платформах.

Врешті-решт, ставте собі запитання «Для чого я зайшов сюди?», коли відкриваєте соціальну мережу і чітко покроково та уважно виконуйте задумане. Наприклад, потрібно написати другові. Відкрийте інстаграм, натисніть пошук, знайдіть акаунт, напишіть людині – просте завдання, але з тим візуалом, в якому користувач опиняється, коли заходить в інстаграм, воно ускладнюється. Головне – не панікувати й не хвилюватися, якщо знову соціальна мережа поглине вас більше, ніж ви планували. Так вони влаштовані. Ми своєю чергою можемо навчитися їх використовувати як інструмент, який буде нам корисний і не нашкодить.

 

 

 

Теги:

#медіа #соціальні мережі #фейкові новини