Партнерський матеріал
Щодня лікарі виконують те, що іноді здається неможливим: рятують життя, супроводжують у хворобах, вислуховують і допомагають. У часи, коли стрес став невіддільною частиною життя українців, медики залишаються одними з тих, хто дарує надію й підтримку.
Такою є й Марина Сергіївна Бабіченко, офтальмологиня міської клінічної багатопрофільної лікарні №17 у Харкові, героїня соціального проєкту «Люди допомагають людям» від компанії Polpharma. До Дня медичного працівника Марина Сергіївна поділилась своєю історією — про силу команди, відповідальність перед пацієнтами, виклики війни й те, чому людяність для лікаря важить не менше за фаховість.
«Навіть коли втомлена, бачу передусім людину»
Марина Сергіївна зростала в родині медиків — її мама була медсестрою. Ще змалечку вона відчувала: хоче бути там, де потрібна допомога. Закінчила Харківський національний медичний університет і вже понад 15 років допомагає людям бачити світ ясно.
«Важко виокремити якийсь один момент у кар’єрі — їх надто багато. Кожен пацієнт для мене важливий, за кожного переживаю», — каже вона.
Офтальмологиня підкреслює: кожен лікар у відділенні добре розуміє, що для пацієнта зір — це не просто медичний показник, а якість життя.
«Навіть коли втомлена, намагаюся бачити не просто очі, а людину, її надії та мрії. Ми дуже радіємо, коли після лікування — або хірургічного, або просто медикаментозного — пацієнти починають чітко бачити», — говорить лікарка.
Вона наголошує: людяність, терплячість і увага — це не абстрактні якості, а частина професії. Саме тому для Марини Сергіївни і її колег «Люди допомагають людям» — це суть щоденної роботи.
«Перевірка зору — це не формальність, а турбота про якість життя»
Для неї турбота починається не з призначень, а з розмови — спокійної, чесної, доступної. З уважного огляду. З довіри.
«Людяність — це основа. Без неї не буде діалогу, а отже — і ефективного лікування», — переконана лікарка.
Одна з ключових тем, про які вона завжди говорить із пацієнтами, — профілактика. В офтальмології це критично важливо.
«Люди часто звертаються запізно. Але якщо це зробити вчасно, ми можемо запобігти проблемі. Перевірка зору — це не формальність, а турбота про якість життя», — наголошує офтальмологиня.
Часто лікарям доводиться стикатися з наслідками самолікування.
«Буває, запитую: “Що крапаєте?” — і чую назву крапель від глаукоми. Питаю: “Вам її діагностували?”. “Ні, просто були вдома”. Так не можна. Тільки лікар може визначити, чи потрібні ці ліки й чи не зашкодять вони», — пояснює Марина Сергіївна.
У своїй практиці вона спирається на доказову медицину — міжнародні протоколи, клінічні дослідження, перевірені рішення. Головний критерій — безпека й ефективність саме для цієї людини в її ситуації.
«Після початку повномасштабного вторгнення у нашій роботі все змінилося кардинально, як порівняти з попередніми роками, — додає вона. — Стало більше складних травм, поранень очей, екстрених випадків. Але й колектив став іншим: згуртованішим, сильнішим, ще уважнішим до людей».
Лікарка говорить, що попри втому й напруження, медики продовжують працювати, бо знають, що потрібні. Адже для багатьох пацієнтів повернення зору — це повернення до життя.
«Світло завжди перемагає темряву»
Професія лікаря — виснажлива. І фізично, і емоційно. Марина каже: відновлює сили завдяки сім’ї.
У їхньому відділенні є промовисте гасло: «Зір — це світло. А світло завжди перемагає темряву». Ці слова стали філософією, якої медики дотримуються у складних буднях.
Напередодні Дня медичного працівника Марина Сергіївна бажає колегам дбати про себе: «Знаходьте час на особистий простір і відпочинок. Ми потрібні пацієнтам сильними».
Цей матеріал створений у межах соціального проєкту «Люди допомагають людям» за ініціативи компанії «Polpharma». Ініціатива спрямована на підтримку медичної спільноти.
