За перші пів року 2025 — з січня по червень включно — росіяни обстріляли Харків 421 раз. Внаслідок чого 25 мешканців Харкова загинули, серед них була одна дитина.

Про це повідомляє Ґвара Медіа, проаналізувавши щомісячну статистику, оприлюднену мером Харкова Ігорем Тереховим за останні пів року.

Згідно з даними, ще 581 людина у Харкові постраждала від російських ударів, дітей серед них — 61. Причому, найбільше ударів Харків зазнав у червні, тоді їх зафіксували 142, а минулий антирекорд був у квітні — 136 обстрілів. Попри різницю у кількості ударів між цими місяцями, у червні в Харкові постраждало 157 людей (з них 25 дітей), а у квітні — 230 (з них 19 дітей). Водночас у червні загинуло 15 людей, у квітні — 7, тобто у понад двічі менше.

Статистики обстрілів Харкова за останні пів року 2025 / Інфографіка: Таня Шамрай, Ґвара Медіа

Крім того, найважчим виявився червень і по застосованому Росією озброєнню. За словами мера Харкова Ігора Терехова, це був «абсолютний місячний антирекорд за кількістю повітряних атак на Харків від початку війни». З його слів, це були і ракети, і дрони, і авіаційні удари.

Так, лише цього місяця по Харкову влучило:

  • 111 шахедів [та ще пʼять нерозірваних];
  • дві «Молнії» та ще один уламок від неї;
  • два FPV-дрона з бойовою частиною та ще один від ручного протитанкового гранатомета;
  • девʼять керованих авіаційних бомб з модулем УМПБ Д-30;
  • дві ракети типу «Х-35»;
  • два «Іскандер-М»;
  • дві північнокорейських ракети «KN-23»;
  • одна ракета невизначеного типу;
  • чотири обстріли з реактивної системи залпового вогню «Торнадо-С».
Дрон «Черніка» / Фото: відкриті джерела

Крім того, по Харкову у червні росіяни вперше застосували дрон «Черніка». Він вважається новим, адже вперше зʼявився цієї весни. За потужністю бойової частини новий безпілотник подібний до БпЛА типу «Молнія», втім має іншу конструкцію. Як повідомляв тоді військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, це легкий дрон, що має конструкцію за принципом «крило, що літає», здатний нести бойову частину масою до 3,5 кг, що летить на крейсерській швидкості 75 км/год на відстань понад 80 км. Висота польоту у дронів не перевищує 1,5 км.

«Найнеприємніше в цьому дроні те, що він має систему донаведення на ціль, в умовах придушення та втрати сигналу управління. При цьому цей засіб ураження дешевий, оскільки збирається з пінопласту та палок», — наголошує експерт.

А яка ситуація останнім часом з обстрілами по всій Україні

Напередодні в ООН повідомили, за перші п’ять місяців 2025 року кількість жертв серед цивільного населення майже на 50 відсотків вища, ніж за аналогічний період минулого року, при чому збільшення спостерігається в літні місяці. «Балістичні ракети, коли вони використовуються в густонаселених районах, завдають передбачуваної та широкомасштабної шкоди цивільному населенню, як продемонстрували нещодавні атаки», – зазначили в ООН.

Крім того, інший звіт ООН, опублікований наприкінці червня, свідчить про те, що у 2024-2025 роках на Харківщині 34 людини загинули та ще 204 були поранені внаслідок російських атак дронів малого радіуса дії. Згідно з перевіреними даними місії ООН, кількість цивільних жертв внаслідок атак безпілотників малого радіуса дії зростала наприкінці 2023 року і на початку 2024-го, а в липні 2024 року різко подвоїлася. У квітні 2025 року цей показник досягну рекордного рівня: тоді загинули 42 особи, ще 283 були поранені.

Разом з тим, 1 липня аналітичний ресурс Deep State опублікував статистику, згідно з якою, у червні росіяни окупували 556 квадратних кілометрів української території, що, на думку аналітиків, є найгіршим показником у 2025 році.

Динаміка окупації / Інфографіка: Deep State

«Динаміка травня, на жаль, збереглася у червні. Нагадаємо, що у найкритичніший для нас листопад, [росіяни] просунулися на 730 квадратних кілометрів», — йдеться у повідомленні.

Вони також додали, що найбільше просувань припало на Новопавлівський та Покровський напрямок — 29% та 27%, відповідно. Серед лідерів і Сумщина з показником у 18%.

UPD (оновлення) 17:48: у заголовку новини виправлена стильова помилка.

Читайте також