Автор колонки: Ілля Рєпін — публіцист, магістр політології, учасник спільноти Ґвара Медіа.
У світі, де школяр відповідає на питання контрольної за допомогою ChatGPT, а закоханий хлопець приголомшує свою дівчину рецептами вечері, які йому згенерував Claude, народження ШІ-дворецьких вже не є чимось з області наукової фантастики. Дійсно, розвиток ШІ-помагачів досяг нового піка й сьогодні асистування штучного інтелекту [далі ШІ — ред.] стає неодмінною частиною нашого повсякденного життя. Але що ж таке ШІ-асистенти і як вони віддзеркалюють сучасну політику?
ШІ-асистенти — це системи, розроблені для взаємодії з людьми та виконання різноманітних завдань. Вони відповідають на запитання, надають рекомендації та допомагають планувати клієнтські запити.
Далі розглянемо два принципово нових ШІ-асистенти, їхні можливості та потенційний вплив на політичну сферу життя.
Amazon Q — система, що заощадила 4,5 тисячі років роботи розробників
У світі розробки програмного забезпечення є завдання, які нагадують прибирання в шафі — вони необхідні, але часто відкладаються на потім. Одне з таких завдань — оновлення базового програмного забезпечення. Це та робота, яка не додає нових захопливих функцій, але критично важлива для здоров’я та безпеки програмних систем. Енді Джассі, CEO Amazon, написав пост у LinkedIn, де поділився тим, як їх новий ШІ-асистент Amazon Q інноваціонує цей процес:
Середній час оновлення додатка до Java 17 різко скоротився з 50 днів розробки до кількох годин. За нашими підрахунками, це заощадило нам еквівалент 4 500 років роботи розробників.
Оновлення систем призвело до підвищення безпеки та зниження витрат на інфраструктуру. За оцінками Amazon, це забезпечило річний приріст ефективності на 260 мільйонів доларів.
Отже, великі корпорації ефективно впроваджують ШІ-асистентів, а це своєю чергою, означає поступове розширення області розв’язання інтелектуальних задач вже у найближчому майбутньому, а ще стає аргументом проти скептиків у застосуванні ШІ для технічних задач.
Джарвіс по-китайськи: ШІ Zhixiaobao
Ant Group, фінансово-технологічний гігант під крилом Alibaba, представила Zhixiaobao — застосунок з доступом до більш ніж 8 тисяч цифрових послуг та 4 мільйонів мінідодатків. Він стає новим центром керуванням життя. Ось чому його вже окреслили новим «Джарвісом» — ШІ-дворецьким Тоні Старка із франшизи фільмів «Залізна Людина»:
За допомогою простої голосової підказки — наприклад, «допоможіть забронювати рейс на наступну п’ятницю з Пекіна до Сямень, час вильоту до полудня» — Zhixiaobao пропонує список рейсів на вибір.
Важливо відзначити, що Zhixiaobao — не поодинокий випадок успіху китайських ШІ-розробок. Освітні додатки, створені в Піднебесній, вже підкорюють вершини популярності в App Store і Google Play. Це яскраве свідчення того, що Китай не просто консервується у тоталітарному нагляді за своїми громадянами, а впевнено виходить на передові консюмеристські позиції.
Яким чином це відповідає політиці США й Китаю?
Досвід впровадження нових технологій схожий на користування молотком: те, як його застосовують, іноді більше говорить про користувача, аніж про інструмент. Аналогічним чином, використання штучного інтелекту Сполученими Штатами Америки та Китаєм відображає їхні ідеологічні та політичні особливості.
Amazon Q демонструє потужність американських технологічних гігантів у розробці ШІ для бізнес-застосувань. Фокус на підвищенні ефективності в корпоративному секторі збільшує інвестиції в розробку LLM. Це може пояснювати чому США займає перше місце у фінансуванні ШІ-проєктів. Це відповідає їх ліберально-економічній доктрині, де ринкова конкуренція та приватна ініціатива є рушійними силами розвитку та глобальному впливу американських корпорацій, що підсилює позиції США на світовій арені.
Натомість Китай активно інтегрує ШІ в повсякденне життя громадян. Створення екосистеми послуг відображає стратегічне прагнення держави контролювати та керувати технологічним розвитком. Це може інтерпретуватися як спосіб посилення збору даних та нагляду за населенням, що є класичною особливістю використання соціалістичним Китаєм новітніх технологій. Хоча, може скластися враження, що акцент китайських розробників на клієнтсько-споживацькій сфері та їхній вплив на міжнародних агрегаторів застосунків є принципово новим впровадженням, однак насправді це лише підкреслює прагнення Китаю використовувати технології як інструмент «м’якої сили» для реалізації геополітичних цілей.
Отже, фундаментальні особливості політичних доктрин формують різні вектори розвитку ШІ, але аналіз впровадження нових технологій з боку політичної теорії допомагає краще зрозуміти глобальний ландшафт суперництва між двома світовими лідерами.
Що нас чекає далі?
Як вже стало зрозуміло, ШІ асистенти — це не просто зручні помічники у наших смартфонах. Вони провідники ідеологічних політик, цифрові посланці чужих геополітичних амбіцій. А отже, у світі, що стрімко поляризується, цілком ймовірно, що найближчим часом вибір ШІ-асистента стане актом політичного вибору. Обираючи між Siri та Xiaoice, між Google і Baidu, ми будемо обирати геополітичну модель майбутнього, так само як ми вже зробили із соціальними мережами, поділивши їх політично. Наш світ продовжує змінюватись, й усвідомлення цього є критично важливим.
Колонка є типом матеріалів, який відображає винятково точку зору автора і може не збігатися з точкою зору редакції «Ґвара Медіа». Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія для суспільної дискусії на актуальну тему.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
