Автор: Юрій Гуменчук, співзасновник та керуючий партнер R&D Center WINSTARS.AI
Медицина — одна з тих сфер, де штучний інтелект (ШІ) вже перестав бути лише абстракцією і стає частиною повсякденної практики. Від алгоритмів, які аналізують знімки МРТ і КТ, до систем, що підтримують клінічне прийняття рішень — технології сьогодні змінюють те, як діагностують, лікують і спілкуються з пацієнтами. Але що це означає для лікаря, який працює з людьми, а не з кодом?
Передусім — ШІ не має завдання замінити лікаря, а навпаки допомагає й підсилює його. Алгоритми здатні швидко опрацьовувати великі обсяги даних і реагувати на непрості сигнали, які іноді важко розпізнати без допомоги машинної обробки. Наприклад, у радіології ШІ може виявити ранні ознаки пухлин на знімках, які можуть бути пропущені людським оком — але саме лікар має підтвердити або скоригувати висновок з урахуванням анамнезу, клінічного стану, інших даних.
Для цього лікарям важливо опановувати деякі нові компетенції. Не йдеться про те, щоб стати програмістом, але потрібно вміти критично сприймати результати ШІ: розуміти, що це інструмент-підказка, а не остаточний вердикт. Також важливо знати, як формується інформація про пацієнта — якість записів, електронних медичних карток має значення, адже помилки в даних можуть призвести до неправильних висновків. І безумовно — вміння пояснити пацієнтові, що ШІ допомагає, але фінальне рішення завжди залишається за лікарем.
Штучний інтелект у медицині неможливий без етики та безпеки. Будь-які алгоритми оперують дуже чутливими персональними даними — і питання конфіденційності, збереження інформації та юридичної відповідальності тут ключові. Якщо алгоритм робить помилку, відповідальність лежить на клінічному фахівцеві, який приймає рішення. Важливо, щоб інновації були не лише в елітних клініках, а й працювали в регіонах, щоб пацієнти в усіх куточках мали доступ до таких рішень.
І вже сьогодні бачимо кілька живих прикладів українських розробок, які змінюють медицину.
Приклади рішень з України
- Cardio.AI — стартап, що розробив систему для довготривалого моніторингу серцевої діяльності. Дані з біосенсорів або Holter-девайсів у режимі реального часу передаються в хмару, де ШІ аналізує записи, виявляє аритмії чи інші відхилення. Лікар отримує готовий звіт і доступ до повного сигналу, що допомагає вчасно діагностувати серцеві патології навіть у віддалених регіонах.
- Esper Bionics — розробник біонічних протезів, які завдяки ШІ здатні “вчитися” у користувача, підлаштовуючись під його рухи та потреби. Це дозволяє виконувати тонкі дії — наприклад, брати тендітні предмети чи користуватись смартфоном.
- Tayra.ai — асистент для лікарів, що автоматично транскрибує консультації та формує структуровані медичні звіти. Це зменшує адміністративне навантаження, дозволяючи лікарям приділяти більше часу пацієнтам.
- CheckEye — рішення для масового скринінгу захворювань за допомогою аналізу знімків ока. ШІ дозволяє швидко виявляти діабетичну ретинопатію та інші ураження, що особливо важливо для профілактики ускладнень у пацієнтів із хронічними хворобами.
У найближчі роки ШІ стане невидимим асистентом у практиці лікаря — інтегрований так, що його рекомендації часто будуть “на тлі”, але дуже цінні саме у складних випадках. Головне — навчитися працювати з технологією, розуміти її обмеження, контролювати якість даних, брати на себе відповідальність і не втрачати людський фактор.
Штучний інтелект уже змінює медицину. Лікарям не потрібно боятися нових технологій — варто сприймати їх як потужний інструмент, який підсилює їхню експертизу і дає шанс врятувати більше життів через швидшу діагностику, точніші прогнози та кращу якість догляду.
Колонка є типом матеріалів, який відображає винятково точку зору автора і може не збігатися з точкою зору редакції «Ґвара Медіа». Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія для суспільної дискусії на актуальну тему.
