У 2021 році, до початку повномасштабної війни, Україна посідала друге місце у світі за обсягом експорту зерна. Однак у 2022 році, через повномасштабне вторгнення, цей показник суттєво знизився. Постраждала аграрна промисловість, зокрема зерновий сектор.
Журналісти поспілкувалися з представником цієї галузі, керівником сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з Дніпропетровської області «Саксагань» Олександром Супруном.
Рекламний матеріал не є журналістикою та відображає винятково точку зору авторів
Розкажіть історію створення кооперативу «Саксагань». Як усе розпочиналося?
У 2018 році ми зібрали близько двадцять фермерів і вирішили заснувати своє обʼєднання. Для цього ми скористалися порадами Кооперативної академії (прим. автора — сільськогосподарська консультаційна служба, що проводить навчання для кооперативів. Їх місія — досягнути розвитку кооперативного руху в Україні), на основі яких і створювали «Саксагань».
Одним із перших питань, яке ми вирішили, як новостворений кооператив, була відсутність вагової у регіоні. Тож ми збудували ваговий комплекс, який обслуговує наші потреби, а також клієнтів, які не є членами нашого кооперативу, однак звертаються до нас за допомогою. Послуги вагової платні, ми працюємо по безготівковому перерахунку, як з юридичними, так і з фізичними особами.
Також між учасниками нашого обʼєднання ми проводимо спільні закупівлі добрив та засобів захисту. А у 2021 році ми запланували створення зернової лабораторії, проте через повномасштабне вторгнення плани довелося відкласти до 2022 року. Однак далі ми стали учасником конкурсу від проєкту «WeProsper» (прим. від автора — цей конкурс створено для підтримки підприємництва, постраждалого від війни сільського населення в Україні «WeProsper», який реалізується ДОГО «Сільськогосподарська консультаційна служба» та ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок» в партнерстві з неурядовою організацією SOCODEVI, що фінансується урядом Канади) . Тоді ж ми подали техніко-економічне обґрунтування на зернову лабораторію та млин і перемогли у конкурсі. «WeProsper» профінансував наш проєкт. Тож на сьогодні наша лабораторія наповнена всім необхідним обладнанням. Решту докуповуємо в міру надходження коштів від членів та членкинь кооперативу. До листопада 2024 року, я думаю, ми нарешті зможемо акредитувати цю зернову лабораторію.
В найближчих планах кооперативу — завершити будівництво нового складу. Він відповідає всім стандартам та нормам, починаючи від геодезії та екології й завершуючи архітектурним нормам. Зараз він практично завершений на 90%, тож до кінця жовтня плануємо отримати перше борошно з нього.
Які основні переваги бачите в участі у кооперативі?
Члени та членкині нашого кооперативу отримують усі послуги з 5-10% знижкою, це відчутна економія. Також наші кооператори та кооператорки знають вимоги до якості зерна і можуть самостійно впливати на подальшу його реалізацію. Наведу приклад — перед поїздкою нашої продукції в порт до Одеси, автомобіль заїжджає до нас в лабораторію, де робиться аналіз пшениці. І якщо там буде виявлено хлібного жука, наприклад, то не всі порти захочуть брати таке зерно. Тож ми повідомляємо фермеру про виявлені під час аналізу проблеми. А він проводить заходи з фумігації (прим. автора метод боротьби зі шкідниками шляхом повного заповнення обсягу газоподібними пестицидами) на місці своїми силами й тоді машина їде в порт. Якщо цього не зробити, то доведеться вже в порту дистанційно розв’язувати цю проблему. А це додаткові витрати грошей і часу.
Також наш кооператив може надавати рекомендації для фермерів зі змішування різних сортів пшениці для отримання борошна.
Як приймаєте нових членів і членкинь кооперативу? Скільки серед вас жінок?
Всіх охочих, якщо це людина, яка хоче працювати в напрямку покращення енергоефективності, готова фінансувати чи співфінансувати проєкти, а також їздити на тренінги та вірить в кооперацію. Я думаю, що нам необхідно ввести тренінги для жінок, щоб збільшити їхню кількість в зерновому секторі.
Як, на вашу думку, кооператив «Саксагань» посилює економічну стійкість вашої громади?
Раніше на тій території, де ми побудували вагову, було просто сміттєзвалище та чагарники. Для будівництва ит вичистили пів гектара ділянки, зробили під’їзний шлях, оточили територію парканом, зробили будівлі для зважувальника ваги. Тепер це двоповерхове приміщення розміром у 75 квадратних метрів.
Які інноваційні або нові технології ви запроваджуєте у «Саксагані»?
У нас є інфрачервоний аналізатор інфратек, який робить аналіз пшениці за 30 секунд та повністю надає всі параметри всіх культур. Адже основне — пшениця, соняшник, кукурудза, ріпак.
Також серед інновацій — автоматичні реєстри лабораторії. Усі аналізи можна подивитися через Google Docs, тобто онлайн побачити, що зробили лаборанти, подивитись аналіз. Так само повністю ведеться онлайн-реєстр зважувань та бухгалтерія. Також, якщо говорити про млин, то ми для нього збудували енергоефективне приміщення — тепло взимку і не спекотно влітку. Також, якщо згадати нашу вагову, то це автоматична фіксація та зважування. Ручна робота максимально автоматизована. Ми плануємо, що в нас буде мінімум ручної роботи, хочемо придбати також електричний підіймач. В майбутньому плануємо встановити сонячні панелі.
Як ви покращуєте якість своєї продукції? Який догляд та умови зберігання?
Наш кооператив проводить тренінги з агрономії для всіх учасників та учасниць обʼєднання, а ми самі використовуємо поради більш досвідчених агрономів та фермерів. Ми затвердили власний екологічний план, який ґрунтується на стандартах законодавства ЄС. Ми відмовилися від хімічних препаратів для захисту рослин від шкідливих комах. Це, можливо, збільшило собівартість, але це позитивно впливає на екологічний стан. Ми впроваджуємо прямий посів, коли земля не ореться. Наприклад, зібравши врожай пшениці, рік механічно нічого не робимо, лише контроль за бур’янами. А навесні заїжджаємо і сіємо зерно по стерні.
Як повномасштабна війна у 2022 році вплинула на «Саксагань»? Яка ситуація зараз?
На початку війни портова інфраструктура була повністю заблокована. Порти Одеси, Миколаєва, Херсона і Чорноморська не працювали. А це, мабуть, 90-95% шляхів експорту нашої продукції. Тому були черги на кордонах, пошук нових портів і, на жаль, як би це страшно не звучало — постійні обстріли водіїв. Мало хто згоджувався їхати в порти працювати. Також багато хлопців було мобілізовано. Це все вплинуло на швидкість будівництва та розробки обладнання. Але зараз з портами ситуація вже налагодилась.
Як вас підтримала Кооперативна Академія? Які можете дати рекомендації для людей, які хочуть зайнятися зерновим бізнесом?
Кооперативна Академія нам допомогла у фінансуванні зернової лабораторії. А зараз вони нам допомагають з обладнанням для неї. Якби Кооперативна Академія не підтримала нас в рамках проєкту «ВіПроспер», то всі наші плани з розвитку мережі довелося б відкласти. Також завдяки тренінгам, які проводить мережа, збільшилася кількість жінок в нашому кооперативі. Часто бувають випадки, що чоловік, який є членом кооперативу «Саксагань», повністю делегує презентацію сімейної ферми на жінку.
Публікацію підготовлено в рамках She Media School, ініціативи, що реалізується громадською організацією DII-Ukraine в межах проєктів UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні «Посилення жіночого лідерства для стійких і мирних суспільств», що фінансується Embassy of Denmark in Ukraine, та проєкту «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні», що фінансується Embassy of Sweden in Kyiv та реалізується у співпраці з Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Фінансову підтримку ініціативі She Media School також надає Women’s Peace & Humanitarian Fund.
Авторка: Марія-Оксана Коцюк, комунікаційниця Бізнес Мережі Сільських Жінок
Читайте також
- Плануємо Чорну пʼятницю: як оминути хитрощі маркетологів та придбати необхідне.
