Сучасне мистецтво перманентно перебуває в пошуку нових форм висловлення, а цифровий вимір надає безліч можливостей. Криптоарт (або блокчейн арт) існує лише два роки, але вже встиг залучити творче ком’юніті у віртуальний світ. Фактично це просто купівля-продаж творів за криптовалюту онлайн (у блокчейні). Однак, якщо зайти на одну із цих платформ, можна швидко загубитися в термінологічному вирії.
Щоб зрозуміти зміст цього матеріалу, вам варто знати значення деяких слів:
- блокчейн – технологія, що організовує базу даних; вона складається з ланцюга блоків, у кожному з яких є інформація про попередні; завдяки блокчейну можливо відстежити дії із твором (провенанс);
- токен – валюта блокчейну, зареєстрований твір;
- токенізація (у контексті криптоарту) – процес реєстрації твору у блокчейні;
- смарт-контракт – протокол, договір, у якому прописані умови і автоматизація;
- газ – комісія за будь-яку транзакцію на блокчейні, зокрема за токенізацію твору;
- майнери – ті, хто підтверджують транзакції на блокчейні;
- трейдери – ті, хто займаються купівлею-продажем криптовалют на біржах (і не тільки).
Ми вирішили зустрітися з Олексієм і Анастасією Яловегою, щоб розібратися, як працює ця технологія та які роботи там можна знайти. Він – художник, вона – артменеджерка та музикантка, вони занурилися в мистецтво криптоарту минулого року на початку карантину.
О: Певний час я працював в офісі на інтер’єрній візуалізації, мені ця робота давалася складно, я не витримав офісної атмосфери і пішов звідти. Мені хотілося працювати як художник, а це геть не підходить світу класичного офісного 3D. Однак мене зацікавив цей напрям, тож я продовжив вивчати різні програми вже самостійно. Потім я потрапив на VR-фестиваль Frontier в артхабі «Самокат», де познайомився з Микитою Худяковим. Згодом Микита створив ком’юніті художників, що займаються цифровим мистецтвом, віртуальною та доповненою реальністю. На одній з онлайн-зустрічей медіахудожник Юрій Мирон, який займається генеративним мистецтвом (форма, де частково чи повністю у створенні роботи відіграє роль випадковість), розповів про криптоарт. І ми з Настею теж вирішили спробувати.
А: Освіта в мене технічна, я теж працювала в офісі, створювала мапи для GPS-навігації, потім пішла в декрет. А Олексій весь час був художником. Коли мене цікавить якась тема, я одразу починаю заглиблюватися, так вийшло й із блокчейном, про який ми майже нічого не знали. У криптоарті основне – це технологія блокчейн, завдяки якій значно легше відстежувати історію дій над картиною (провенанс). Блокчейн – це відкрита система, ніби величезна таблиця Excel, у якій фіксуються певні дії з твором (транзакції). Ці дані майже неможливо підробити або вилучити з реєстру. Автор завантажує туди файли своїх робіт, додаткову інформацію до них, і система прописує транзакцію токенізаціі (підтвердження). У блокчейні ідентифікація відбувається через адресу криптогаманця, тобто він є цифровим підписом.
Загалом криптовалюту створили як ідею децентралізації, щоб усунути зайвих посередників (наприклад, банки), щоб транзакції відбувалися максимально між людьми. Блокчейнів існує багато (Bitcoin, Ethereum, Near, Wax, EOS, Waves, Zilliqa, etc) і кожен має власну криптовалюту, а також криптовалютний гаманець, завдяки якому відбувається взаємодія із блокчейном (наприклад, авторизація на відповідних сайтах чи підтвердження транзакцій). Основний і перший – блокчейн біткоїна, що став поштовхом для розвитку інших криптовалют, у Японії біткоїнами вже навіть можна розраховуватися в магазинах і великі корпорації та сервіси вже починають сприймати криптовалюти серйозно.
О: Як відбувається процес? Я надягаю шолом віртуальної реальности, першим відкриваю Medium (програма для скульптингу) і починаю створювати скульптурну «жуйку», у процесі отримуючи певну форму, що мені подобається. Другий крок – Gravity Sketch (програма для дизайнерів), де вибудовую певну структуру. Третій – безкоштовний 3D-пакет Blender, де я завершую свою модель, виставляю освітлення, готую проєкт до рендеру (фінальної обробки, візуалізації). Залежно від платформи, куди токенізується робота, – зберігаю gif-анімацію або роблю відео в Adobe Premier. Іноді Настя пише музику до твору. Потім ми чекаємо на слушний час і здійснюємо транзакцію.
А: Коли ти починаєш взаємодію з новим блокчейном, для токенізації роботи тобі потрібні його токени, наприклад, біткоїни чи етери, які можна купити в трейдерів через криптовалютну біржу. Майже на всіх блокчейнах кожна транзакція вимагає газ (комісію), що сплачується криптовалютою. Транзакцію підтверджують майнери, яким ця комісія і йде. У блокчейні Етеріум діє система смарт-контрактів, що полегшує токенізацію твору. В Етеріумі періодично відбувається криза, бо мережа перенасичена, значний приріст користувачів і транзакцій. Коли ми починали навесні, один етер коштував 250 доларів, зараз – майже 2000, відповідно вирісла і ціна за газ (gwei). Питання високої ціни за транзакції стає гострішим, тому розробники шукають рішення на базі блокчейну Етеріум, а також виникає все більше рішень на базі інших блокчейнів. Можливо, в майбутньому якийсь із альтернативних блокчейнів також займе лідерську позицію.
Восени я слухала курс авторського права Art&Law з Ольгою Сімсон (Creative Law Studios), де згадували про блокчейн як легальний спосіб підтвердити авторство. Бо зараз це відбувається переважно на папері, картини треба надсилати поштою, зберігати певний час. Крім digital art набуває популярности phygital art, коли художники оцифровують фізичні роботи та створюють NFT (non-fungible token) для цифрового дублікату. Потім посилання на NFT можна перетворити, наприклад, на QR-код і долучити його до фізичного твору. А колекціонер отримує обидва формати: і фізичний, і цифровий.
Коли робота токенізована, вона стає підтвердженою адресою на блокчейні та отримує декілька ідентифікаторів (hash). База токенів відкрита та прозора, можна продивитися історію будь-якої роботи: дату створення, автора, покупця, вартість, royalty, – усі ці дії алгоритмизує смарт-контракт. На блокчейні також трапляються випадки підробок, плагіату, але власників цих робіт швидко відстежують і блокують. Основне правило – Do your own research. Звісно, платформи теж верифікують своїх користувачів, однак краще й самому перевірити проєкт і його авторів. Платформи бувають кураторські, де ти подаєш заявку, і відкриті, де ти просто реєструєшся та завантажуєш роботи. На кураторських платформах gatekeeping існує саме для того, щоб впевнитися в унікальності художників.
О: Колекціонерам подобається постійність, впізнаваність. На кураторських платформах бази колекціонерів переважно сформовані. Якщо художник уже визначив свій стиль і має ім’я, фактично не так важливо, які саме роботи він створює. Головне – що він у темі, постійно спілкується. Просто завантажити твори та отримувати гроші за них – це не дуже дієва стратегія в цій сфері, необхідно постійно комунікувати у твітері, інстаграмі, телеграмі, діскорді. Основна тусовка, де відстежуються всі новини, – Twitter, тож в ідеалі бути залученим онлайн 24/7.
Я прихильник абстракції в мінімалізмі. Можливо, деякі колекціонери більше цінуватимуть пропрацьовані деталі та професійність роботи, однак є ті, хто прийшов з класичного сучасного мистецтва і може осягнути «коріння» абстрактного мінімалізму. Щоб стати успішним у цій справі, необов’язково бути надзвичайним 3D-шником. З досвідом я усвідомив, що в 3D неможливо досягнути дна, напрямів безліч, можна вдосконалюватися все життя.
А: У блокчейні важливо комунікувати з усіма колекціонерами, тут цінність у ком’юніті, треба вибудувати певну екосистему. Не варто підлаштовуватися та шукати особливий стиль, що має максимальний попит. Якщо автор передбачає короткочасні перспективи – можна спробувати відстежити тренди. Однак екосистема криптоарту дуже активна, у ній постійно все змінюється. Тож краще віднайти свій стиль і робити його максимально впізнаваним. Також бажано трохи знатися на маркетингу, щоб займатися власною промоцією. Є колекціонери, які сприймають мистецтво як інвестицію, вони купують лише те, що згодом можна перепродати в кілька разів дорожче. Як кажуть трейдери, buy the dips, sell the rips (купуй, поки дешево, продавай, коли дорого). Деякі колекціонери купують лише те мистецтво, що їм подобається, не дуже зважаючи на інвестиційні перспективи. Досить велика частина колекціонерів – це самі художники, які підтримують одне одного, зокрема, і купівлею робіт.
«Роботи криптохудожника схожі на токени криптовалют: або він зникне, або його роботи значно виростуть у ціні»
О: Згодом тобі як творчій особистості зі сформованим смаком починають подобатися інші автори, і тоді ти сам можеш стати колекціонером. Адже роботи криптохудожника трохи схожі на токени криптовалют: або він зникне, або його роботи значно виростуть у ціні. Також важлива тема – криптобезпека, бо є хакери, які зламують гаманці. Варто ретельно стежити, де та як ти логінишся, зберігати всі паролі, приватні ключи, seed phrase в надійному місці. Ще існують різні віртуальні простори, що є місцем зустрічі ком’юніті: криптогалереї та ігрові платформи Cryptovoxels (воксель – 3D-аналог пікселя), Somnium Space, Decentraland та інші.
А: Усе більше творів створюють у доповненій реальності, VR Immersive Video. Загалом токенізувати можна все: музику, книги, програми. Тут вже постає питання: навіщо й куди? Бо зараз попитом користується переважно візуальний контент. У США вже навіть створили цифрові рамки, що інтегровані з криптогаманцем і показують цифрові роботи.
О: На мою думку, токенізоване цифрове мистецтво стає на один рівень з мистецтвом традиційним. Нещодавно художник Роман Мінін телефонував щодо картин для Promodo Hub, і я згадав, що декілька лежать у батьків на горищі, я їх ледве знайшов. Художник Костянтин Зоркін попросив мої роботи для виставки, а я розумію, що в мене вже немає фізичних робіт, усе в цифрі. Хоча за три роки накопичилася комп’ютерна втома, хочеться щось робити руками, тому, може, створюватиму фізичне мистецтво для себе.
