Автор колонки: Ілля Рєпін — публіцист, магістр політології, учасник спільноти Ґвара Медіа.
604 — саме стільки бюрократичних ініціатив налічує тема штучного інтелекту на кінець 2024 року. Світова спільнота активно приймає регуляторні акти щодо ШІ, ба більше, вона вже використовує його у державних адміністраціях. Штучний інтелект закріплюється як нова віха суспільного процесу. Тому, підбиваючи підсумки року, слід звернути увагу й на результати впровадження нового політичного агента в урядових й міжурядових взаємодіях.
Штучний інтелект у державному секторі
Незалежно від ймовірних ризиків впровадження ШІ, нові технологічні ініціативи набагато ефективніше реагують на мінливі потреби громадян аніж традиційна бюрократія. У Норвегії Адміністрація праці та соціального забезпечення використовувала розмовний ШІ, щоб надавати доступ до соціальних виплат у режимі 24\7. Таким чином вони вирішили 80% запитів без втручання державних кадрів.
Також, за даними цьогорічного звіту OECD, використання ШІ у державному секторі потенційно підвищило продуктивність держслужбовців:
«Наприклад, муніципалітет Неймеген у Нідерландах використовує ШІ для підрахунку людей у різних місцях центру міста, для моніторингу трафіку та економічної активності. Результати роботи системи допомагають розробляти більш ефективну політику в таких сферах, як безпека дорожнього руху та підтримка підприємництва»
Насправді штучний інтелект міцно закріплюється як державний інструмент передових країн:
- У Франції оптимізують рутинні завдання радників з питань надання послуг.
- У Канаді автоматизували процес передачі інформації між системами, залишивши більше робочого часу на прямі обов’язки службовців.
Слід зазначити, що й Україна цьогоріч не стояла осторонь і реалізувала державного ШІ-аватара для Міністерства закордонних справ. Це було зроблено, щоб заощадить час уповноважених осіб на роз’яснення інформації для громадськості.
Дійсно, передові країни успішно реалізували проєкти політичного штучного інтелекту у сферах внутрішніх операцій чи надання послуг. Проте широкомасштабне впровадження ШІ у формування політичних рішень залишається обмеженим. Лише 30% з усіх реалізованих проєктів безпосередньо стосувались формування політики за допомогою штучного інтелекту. Це стосується, наприклад, Канади, де алгоритми аналізують звернення громадян, систематизують їх у ключові запити, а потім створюють статистичні звіти. Ці дані стають основою для розробки нових соціальних програм, орієнтованих на реальні потреби громади.
Однак низький загальний відсоток впровадження має свої причини:
- По-перше, єдині загальноприйняті етичні стандарти ШІ досі перебувають на стадії формування.
- По-друге, брак фахової експертизи у сфері політичного штучного інтелекту віддаляє нас від реальної інтеграції останнього як інструменту внутрішньої політики.
Цифровий розрив
Передові країни успішно впроваджують технологічні аспекти ШІ, але мають труднощі з його використанням для формування політичних рішень. Своєю чергою, країни, що розвиваються, мають набагато глибші прогалини із представництвом й залишаються поза межами дискусії про штучний інтелект.
У останньому звіті ООН зазначено, що із відібраних ініціатив з управління штучним інтелектом — тільки сім країн взяли участь в усіх. Тоді як 118 країн світу не були представлені в жодній із них.
Щобільше, увесь технологічний ресурс зосереджений в руках компаній, які зареєстровані в розвинутих країнах першого ешелону. Зі 100 найбільших технологічних кластерів лише 11 зареєстровані в країнах, що розвиваються. Інші зосереджено у двох ключових економіках: Китаї та Сполучених Штатах Америки.
Така концентрація ресурсу в обмежених руках створює серйозні загрози для міжнародної довіри. Тому, на кінець 2024 року, однією із головних проблем імплементування ШІ на міжнародному рівні все ще залишається його висока локалізація.
Імператив глобальності
З іншого боку, проблема впровадження ШІ загострюється повною відсутністю координації між усіма міжнародними організаціями з розробки стандартів штучного інтелекту. При такому наявному дефіциті управління імператив глобальної кооперації повинен виглядати не як ймовірна можливість, а як неодмінна необхідність.
Саме на це вказує цьогорічний звіт ООН щодо теми проваджень штучного інтелекту. Під «глобальною кооперацією» розуміється низка практичних проєктів:
- По-перше, створення міжнародного агентства зі штучного інтелекту, яке б займалось моніторингом, розробкою стандартів і забезпеченням їх дотримання.
- По-друге, визначення «червоних ліній» використання штучного інтелекту, яке б було колегіально затверджено більшістю цивілізованих країн.
Окрім цього, треба обмежити ризиковані дослідження, які порушують етичні норми, а також створити підготовчі механізми для стримування ймовірних неконтрольованих систем задля глобальної безпеки та справедливого використання технології штучного інтелекту.
Отже, цьогорічні звіти ООН та OECD показують, що ШІ має очевидний потенціал для позитивної трансформації політичної сфери. У цьому контексті, окрім імперативу глобальності, пріоритетами також стають діалогові вікна й залучення багатьох зацікавлених сторін.
Тому, очікується, що 2025 рік стане роком остаточної інституціалізації штучного інтелекту й поступового налагодження всебічної дискусії. Лише так можна перетворити атомізовані політичні структури на узгоджену транснаціональну систему, яка є адаптованою до різних ризиків сучасності.
Колонка є типом матеріалів, який відображає винятково точку зору автора і може не збігатися з точкою зору редакції «Ґвара Медіа». Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія для суспільної дискусії на актуальну тему.
