«Дуже страшно, коли на тебе летить дрон із боєприпасом. Ти розумієш, що хтось хоче вбити саме тебе. Ще страшніше, коли не знаєш, як протидіяти цій загрозі», — так починає лекцію для працівників адміністрації однієї з прифронтових громад Харківщини командир «Гострих картузів» Залізняк.
Армія РФ розширила «кілзону» — зону контролю та ураження дронами — до 50 км углиб від лінії фронту або кордону, каже Залізняк. Росіяни атакують цивільні автівки, «швидкі» та автобуси, тому мешканці цієї зони стають мішенями й мають знати, як поводитися в разі дронової загрози.
За словами Залізняка, у Росії навіть дітей навчають протидії дронам, тоді як в Україні ці знання для цивільних досі важкодоступні. Саме тому бійці його підрозділу почали проводити просвітницькі лекції для мешканців прифронту.
Коротку вижимку читайте нижче — повну версію дивіться у відео.
Дрон «Молнія»
«Молнія» — російський ударний дрон-камікадзе, вперше зафіксований під час атаки на Харків 12 листопада 2024 року. Виготовлений із дешевих і легких матеріалів — фанери, пластику та картону — він майже непомітний для радарів і важко виявляється системами протиповітряної оборони.
Дрон важить близько 10 кг, несе до 5 кг вибухівки та має дальність польоту 30–40 км. Середня вартість — близько тисячі доларів.
Придушити «Молнію» засобами РЕБ вкрай важко. Найефективніші методи боротьби з нею — дрони-перехоплювачі та зенітний вогонь.
Як росіяни модернізували «Молнію»
Спочатку росіяни атакували «Молнією» прифронтові міста, однак бойова частина першої версії була невеликою. Із часом конструкція еволюціонувала: після одномоторної «Молнії-1» з’явилася двомоторна «Молнія-2».
Сьогодні армія РФ активно використовує цей дрон як носій боєприпасів — найчастіше протитанкової міни ТМ-62. За словами Залізняка, влучання такого дрона у приватний будинок повністю його руйнує.
Крім того, «Молнія» слугує носієм для FPV-дронів. Росіяни кріплять два FPV-дрони з боєприпасом на крила, і вже поблизу цілі «Молнія» їх скидає. Не витративши заряд батареї на дорогу, FPV-дрони можуть кружляти над містом у пошуку цілі від 15 до 25 хвилин — залежно від їхньої ваги. Детальніше про те, як росіяни використовують «дрони-матки», ми писали у цьому тексті.
Які види боєприпасів можуть нести дрони
Важливо знати, який боєприпас несе дрон і яку загрозу він становить.
Існує три основні типи боєприпасів:
- Уламковий — призначений для знищення живої сили. За словами Залізняка, це найнебезпечніший тип: дрібні уламки пошкоджують нерви та кістки, що може призвести до інвалідності або загибелі.
- Кумулятивний — призначений для знищення броньованої техніки. Кумулятивний струмінь пробиває бетонні блоки та броньовані машини, проте кількість уламків мінімальна.
- Фугасний — містить велику кількість вибухової речовини та руйнує все навколо ударною хвилею.
Побачивши БпЛА, майте на увазі: їх настільки багато, що визначити, який це дрон і що він несе, майже неможливо. Так само складно зрозуміти, чи бачить він вас, чи пролетів повз, чи розвертається для повторного заходу.
Військові мають чітке правило: якщо ти першим помітив дрон і стежиш за ним візуально — твої шанси вижити щонайменше вдвічі вищі. Якщо ж ти лише чуєш звук, не бачачи дрона, — шанси різко падають.
Тому головне завдання — побачити загрозу. Почувши підозрілий звук, негайно спробуйте знайти дрон очима та ідентифікувати його. Без зброї протидіяти йому ви не зможете — але бачити його необхідно.
Після цього знайдіть укриття: густий ліс, лісосмугу або найближчу будівлю.
«Ні в якому разі не можна думати: “Це наш, це пустий, це розвідник”. Ні, це засіб, який прилетів вас вбити. До нього потрібно тільки так ставитися. Правило на фронті одне і єдине для всіх: свого дрона немає», — каже Залізняк.
Дрони на оптоволокні
FPV-дрони керуються по радіозв’язку: пілот через планшет або спеціальні окуляри спрямовує дрон прямо в ціль, використовуючи його як камікадзе.
До 2025 року їм можна було протидіяти засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) — аж доки росіяни не налагодили серійне виробництво FPV-дронів на оптоволокні.
«Звичайна пластинка з текстоліту, двигуни. Все дуже просто, дуже дешево і, на жаль, дуже ефективно», — описує конструкцію Залізняк.
Такі дрони керуються не радіосигналом, а через оптоволоконний кабель, тому засоби РЕБ проти них безсилі. Їх неможливо ні відстежити, ні заглушити. Армія РФ нерідко використовує їх як «дрони-ждуни»: дрон сідає на дорогу і чекає на автівку.
Однак у цього типу дронів є вада — оптоволокно можна обірвати. Але наближатися до дрона, що лежить на землі, категорично заборонено — навіть збоку, поза полем зору камери. Поруч може чергувати дрон-розвідник, який оператор здатен підірвати дистанційно.
Обривати оптоволокно можна лише на відстані — якщо ви знаєте, де він пролетів і де лежить кабель. Найефективніший спосіб — скрутити петлю і провести по ній пальцями. Також такий дрон простіше збити зенітним вогнем, ніж звичайний FPV, через більші габарити.
Чи бачить дрон вночі
Багато хто вважає, що вночі дрони не бачать і що саме темрява є найкращим захистом. Залізняк спростовує цей міф: нещодавно журналісти Ґвари розповіли, як їхали вночі знімати репортаж із військовими й не побачили дрон — лише почули його.
У цьому і полягає головна небезпека ночі. Вдень ви бачите дрон, орієнтуєтеся на місцевості й розумієте, куди сховатися. Вночі все навпаки: дрон із тепловізором (і навіть без) чудово бачить вас, тоді як ви дезорієнтовані, не знаєте, де шукати укриття, і не зможете надати допомогу собі чи іншим.
Тому в зоні, де літають дрони, нічні пересування краще виключити повністю — ніч є найнебезпечнішим часом.
Окрема загроза — дрони на дорозі. Вночі ви можете не відрізнити дрон від звичайного предмета. Якщо ви побачили дрон, що лежить на землі, — не торкайтеся його. Боєприпас може не спрацювати на замикання, але спрацювати на удар. Достатньо підняти дрон, покласти його або злегка вдарити — і відбудеться вибух.
Певний захист дає туман: через погану видимість пересування в туман відносно безпечніші. Проте стовідсоткової гарантії немає — термальні дрони бачать крізь туман і фіксують теплові сигнатури людей та техніки.
Дрон «Мавік»
«Мавік» та подібні до нього моделі — найпоширеніший тип розвідувального дрона на фронті, який використовують обидві сторони. Якісна камера дозволяє йому фіксувати пересування людини з відстані 4–5 км.
Крім розвідки, «Мавік» може атакувати: за допомогою системи скидів із нього скидають гранату або інший вибуховий предмет.
На відміну від FPV-дронів із радіусом дії до 50 км, «Мавік» покриває близько 15 км — оператор змушений розраховувати заряд батареї на шлях туди і назад.
Як врятуватися від «Мавіка»
«Висота у дрона тут невелика — його можна було почути, якби військовий прислухався до неба», — коментує Залізняк, демонструючи відео скидання боєприпасу з «Мавіка» на російського військового. Боєприпас падає поруч із солдатом і уламками перебиває йому ногу.
Скид з «Мавіка», який поранив російського військового / Фото: Ґвара Медіа, Любов Ємець
Військові «Гострих картузів» демонстрували успішні випадки влучань. Однак існує не менше прикладів, де підготовлений солдат виживав, каже Залізняк.
Навчена людина стежить за дроном і помічає момент скидання боєприпасу. Від скиду до влучання минає близько 4 секунд — цього достатньо, щоб відбігти на 5–7 метрів і залягти. Такий маневр нерідко рятує життя.
Чим збивати дрони
Помпова рушниця — один із найпоширеніших засобів протидії дронам. Її популярність пояснюється просто: це звичайна мисливська рушниця, доступна багатьом. Під неї випускають спеціальні боєприпаси проти дронів, але багато екіпажів обходяться звичайним дробом або картеччю.
Утім без підготовки збити дрон рушницею непросто: потрібно влучити в батарею або пропелер. Ефективна дальність стрільби — від 50 м, оптимальна — 10–20 м.
Існують симулятори стрільби з помпової рушниці по дронах, однак Залізняк скептично оцінює їхню ефективність. На його думку, симулятор формує хибну впевненість: людина звикає до того, що дрон збивається з першого пострілу, і переносить це відчуття на реальні умови. Під час справжньої атаки така самовпевненість може коштувати життя — зробивши два постріли і не збивши дрон, людина починає панікувати.
За словами Залізняка, справжній досвід не передається через симулятори — він здобувається лише на практиці, у зіткненні з реальною небезпекою. Лише пройшовши це, людина отримує право та здатність навчати інших — щоб вони могли захистити себе і своїх близьких.
Читайте також
- Після російських обстрілів людей на завалах шукають собаки «Мрії». Хто і як їх тренує?
- До Харкова долітають російські дрони-матки «Молнії», які переносять FPV. Як вони працюють?
- Як Росія змінює тактику дронових ударів по Україні та як це впливає на Харківщину
