Механізм психосоціального контролю над суспільством – таку роль для культурних індустрій бачили творці цього терміна Теодор Адорно і Максим Горкгаймер. Відтоді минуло сімдесят років, і культурні індустрії зараз – це про творчість, інтелектуальну власність і додану вартість, а не контроль. А ще про освіту: по всьому світі є навчальні курси, катедри і навіть окремі факультети з культурних індустрій.
Королівський коледж Лондона пропонує магістерську програму з ККІ, а Лондонський університет SOAS надає можливості магістратури та докторату. Студенти тут вивчають історію та структуру культурно-креативних індустрій (ККІ), як працює соціальна справедливість у культурних індустріях, кураторство, політики культурного виробництва, незалежні культурні та моральні економіки. Факультети з ККІ пропонують широкий спектр курсів з мистецтва, медіа та технологій (архітектура, графічний дизайн, сценарне мистецтво, фільми та телебачення, медіа та інші).
В Україні теж є катедри, які містять у назві ККІ, проте в реальності мало з ними пов’язані. Перелік дисциплін, який викладається там, відповідає радше потребам соціально-психологічної роботи, ніж галузі креативних індустрій. Ми поговорили зі студенткою, що вивчає менеджмент ККІ в Нортумбрійському університеті (Англія), Євою Бакою, а також з Веншу Кіа, яка вивчає альт (музичний інструмент, близький до скрипки) у Королівському північному коледжі музики в Лондоні. Як вони розуміють ККІ і чому обрали цю сферу – читайте далі.
Єва Бака, вивчає культурний менеджмент
Як ти розрізняєш поняття «культурні індустрії» та «креативні індустрії»?
Для мене це одне і те саме, тому що я бачу культуру як причину для творчости. Однак, коли справа стосується індустрій, я думаю, що «креативні індустрії» більше стосуються перформансу, танцю, візуального, образотворчого мистецтва тощо, а «культурні індустрії» – це радше про місця, такі як музеї чи простори.
Чому ти обрала вивчати МККІ (менеджмент креативно-культурних індустрій – CCIM – Creative and Cultural Industries Management)?
Перед тим як вибрати цю спеціальність, я вирішила, що хочу мати професію, пов’язану з ККІ. Мені здалося, що навчання на МККІ надасть мені впевненості, якої бракувало. Я завжди хотіла займатися чимось водночас креативним і продуктивним.
Яку перспективу в професійному плані ти бачиш після закінчення навчання?
Після навчання я хотіла б знайти роботу у Британії, пов’язану з моєю спеціальністю. У мене є багато різних інтересів, які стосуються моєї професійної кар’єри: від телебачення та фільмів до книг і планування фестивалів. Власне, дисципліни, які я вивчаю, пов’язані з музикою, подіями та фестивалями. Проте я досі думаю, яку матиму роботу, оскільки в мене в голові може зараз не бути до кінця повного уявлення того, який вигляд має моя професія в реальності.
Як навчання на МККІ змінило тебе, твоє бачення економіки, культури світу, окремих міст?
Під час навчання на МККІ я маю можливість читати дійсно цікаві журнали, статті та книги, що стосуються асоціацій креативних галузей та їхньої суттєвої ролі в економіці, впливу на культуру та людське мислення. Наприклад, креативні сектори надають способи для розбудови міст на високому рівні (розвиток кафе, театрів, внесок у графіті, архітектуру, організація подій тощо). Я також побачила нерівність у креативному секторі та політичні інтереси, що стоять за мегапроєктами. Завдяки навчанню на ККІ я почала краще розуміти, як працює креативний сектор.
Як ККІ можуть змінювати економіку та культуру?
Якщо майбутні лідери застосують етично МККІ, то це зможе реально змінити психологію та економіку міст у всьому світі. Однак я поки поза системою того, що дійсно відбувається у світі, і, можливо, говорю трохи ідеалістично. Я не знаю, які рівні корупції в цьому секторі і чи реально цю проблему вирішити. Окрім цього, я не знаю практичних можливостей сектору на професійному рівні.
Як створювати культурні індустрії, які будуть добре впливати на споживача, а не перетворяться в масово споживацький продукт?
Я погоджуюся з негативними наслідками комерціалізації культурних індустрій. Відповім на це питання теоретично, оскільки ще сама не в індустрії як професіонал. Я думаю, що зміни потрібно починати з освіти. У школах й університетах учнів варто навчати мати цінності та колективне мислення. Якщо ми стаємо людьми свідомости, етики та самоконтролю, то згодом можемо стати свідомішими мерчендайзерами та споживачами. Зараз зміни потрібно робити кореневі, а не змінювати вже безпосередньо створені культурні індустрії, оскільки, на мою думку, причиною проблем є все ж таки людська природа.
Веншу Кіа, вивчає альт
Як ти розумієш поняття «креативно-культурні індустрії»?
Креативність репрезентує культуру, проте, на мою думку, креативна індустрія – не те саме, що культурна. Культура може бути пов’язана з політикою, наприклад, як це було з рухом Black Lives Matter, довколо якого була створено багато культурних продуктів. Але тоді культура не була так пов’язана з креативністю.
Чому ти обрала альт?
Мені подобалося з дитинства грати на альті, і стати професіоналом у цій грі стало моєю мрією. Тоді я поїхала вчитися в Англію. Щоразу, коли я беру свій інструмент у руки, то відчуваю, як віднаходжу місце спокою та прихистку.
Як ти бачиш ККІ? Чи у вас є предмети, на яких розповідають, як працюють ККІ у світі?
ККІ – це шлях, за допомогою якого суспільство створює культуру, відчуття значимости, прогрес, мистецтво. А мистецтво відображає природну фундаментальну поведінку людини. Творення мистецтва – це те, що робить нас людьми. Було б круто, якби ми мали навчання про те, як працюють креативні індустрії. Без нього нам потрібно самим шукати можливостей і залучати себе в процеси (наприклад, писати у фб-групи для пошуку спільноти, колаборувати так з іншими студентами), щоб зрозуміти, як працює креативний сектор.
