Повернення до цивільного життя. З цим викликом зустрічаються ветерани та ветеранки після завершення військової служби. Один з важливих складників реінтеграції — це працевлаштування. Воно тягне за собою низку додаткових питань: починаючи від необхідності перекваліфікації і закінчуючи пошуком відповідного місця роботи.
«На Харківщині зараз нараховується десь 42 700 ветеранів, учасників бойових дій, — розповів очільник ветеранського простору «Пліч-о-пліч» Харківської обласної ради Ігор Шишко. — Близько 2000 осіб з інвалідністю та близько 5000 сімей загиблих захисників і захисниць. Тобто в кожній сім’ї залишаються діти без батьківського піклування. І наше завдання — допомогти їм».
За його словами, простір «Пліч-о-пліч» був зареєстрований зовсім нещодавно — 10 грудня 2024 року. У першу чергу він має забезпечити належні умови для захисників і захисниць щодо переходу від військової служби до цивільного життя.
Шишко зазначає, що не всі організації, які відстоюють інтереси ветеранів, мають доступ до відповідного реєстру. Адже, каже він, важлива секретність, а злам бази даних може призвести до жахливих наслідків. Тому громадські організації не мають можливості самостійно прийти до людини, як тільки вона закінчує військову службу. І розповісти їй, на які соціальні гарантії та має розраховувати і до кого може звернутися у разі потреби. Як це зараз влаштовано у деяких країнах, зокрема, в США.
«Фактично ми самі приходили до ветерана, визначали його психологічний стан, психологічний стан його сім’ї, — пояснив Ігор Шишко. — Тому що реінтеграція, якою ми маємо займатися — це не тільки про самого ветерана. Це і реінтеграція його до цивільного життя, до його сім’ї. Знаєте, от людини не було вдома два рочки. Вона перебувала в особливих, інколи нелюдяних умовах. За цей час родина також дещо змінились. Адже виклики сьогодення впливають на всіх. Тим більш, людина перебувала на полі бою, в неї не було ні вихідних, ні святкових днів. А тепер їй треба звикнути до нормального життя. Наприклад, коли дитина буде голосно кричати, коли щось поряд може впасти. І оце всі питання, які ми маємо вирішувати».
Багато хто після звільнення з армії повертається до старих цивільних професій, зазначає він. Але люди, які раніше працювали слюсарями, бухгалтерами, які обіймали адміністративні посади чи були приватними підприємцями, стикаються з необхідністю починати все заново. Особливо якщо фах вже втратив свою актуальність. Адже за час перебування в армії змінився не тільки ринок праці, а й законодавча база, зазначає Ігор Шишко. Тому ветерани можуть мати потребу в перекваліфікації чи отриманні додаткової освіти.
За словами Ігоря Шишка, в Україні наразі не вистачає фахівців. І якраз ветеран — це та людина, яка може спрямувати свої зусилля на покращення країни і її розбудову. Також виникають ситуації, що ветеран не може повернутися до роботи через стан здоров’я. На такі випадки існують програми, де його будуть перенавчати на базі місцевих навчальних закладів та центрів професійної технічної освіти.
«Ми маємо донести інформацію про всі програми, — зазначив Ігор Шишко. — Наприклад, програми безоплатного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Є близько 400 освітніх програм підвищення кваліфікації для близько 90 робітничих професій, це стажування на робочих місцях тощо. Також є грантові кошти для ветеранів — це від 500 тисячі до мільйона гривень, якщо ветеран буде відкривати свою справу. І для членів сім’ї також. Термін погашення цього гранту до семи років. Це непогані умови».
Що стосується навчання ветеранів, то є ваучери, які покривають практично всю його вартість. В Україні наразі є тільки одна спеціальність, яка не передбачає повної компенсації. Це саперна справа. Але вже внесені пропозиції, щоб компенсація була повною.
Найближчим часом Харківська область долучиться до програми з безоплатного навчання водіїв всіх категорій.Також передбачені компенсації роботодавцям, додав Ігор Шишко. Це 50% витрат за працевлаштування ветеранів з-поміж безробітних, це більше ніж 600 тисяч гривень компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю першої або другої групи. По такому принципу працює чимало українських підприємств, на Харківщині в тому числі.
«І ми закликаємо долучатися до цих процесів, — зазначив Ігор Шишко. — У Збройних Силах зараз опинилися люди всіх кваліфікацій: мікробіологи, фізики, хіміки, викладачі чи програмувальники. Ці люди будуть змушені в рівній мірі підвищити свій фах відповідно до викликів сьогодення. Хтось, може, змінив фах, хтось підвищив його за рахунок проходження служби в Збройних силах. Багато таких хлопців будуть працювати в нашому ветеранському просторі.Тому що у нас у першу чергу буде дотримуватися принцип «рівний-рівному». Це зокрема буде посада фахівця з питань допомоги ветеранам. У нашій установі буде близько п’яти таких фахівців».
Склалася тенденція — ветерани наймають ветеранів
Як розповів президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак, на сьогодні проблеми з працевлаштуванням стосуються всіх категорій населення. За його словами, дефіцит кадрів в українських компаніях доходить до 50%. А є і такі, де він складає аж 75%.
Через умови війни і реструктуризацію ринку праці компанії розглядають різні напрямки розв’язання цієї проблеми. Одна з них — працевлаштування ветеранів та ветеранок, у тому числі з інвалідністю внаслідок війни.
Серед інструментів працевлаштування ветеранів є декілька напрямків, зазначає Олександр Чумак. Перший — повернення до підприємницької діяльності. Коли людині допомагають відновити бізнес та перебудувати бізнес-процеси відповідно до умов сьогодення. Що дозволяє їй підвищити власну конкурентність на ринку праці. Наступний інструмент — допомога ветерану, який бажає стати підприємцем. Такій людині необхідно дати основи підприємницької діяльності, у тому числі допомогти визначитись з власною бізнес-ідеєю.
«Окрім цього, вже склалась така тенденція, що ветерани, як правило, наймають саме ветеранів, — зазначив Олександр Чумак. — Якщо в них виникають вакансії. І це найкращий інструмент щодо їх працевлаштування. Адже побратими влаштовують побратимів, вони вже знають їх, вони їм довіряють. Також людям потрібно допомагати виходячи з досвіду, який вони отримали під час служби в лавах ЗСУ. Наприклад, зараз роботодавець цінує, коли механізатор, який працює у нього на тракторі чи комбайні, має ще й навички сапера. Ця людина може чітко ідентифікувати вибухонебезпечні предмети, що дає можливість працювати безпечно».
Агроному, наприклад, мають добре прислужитися навички управління БпЛА. Адже за допомогою безпілотників він може стежити за полями, контролювати кількість шкідників та вологість ґрунтів. Цінний військовий досвід і на машинобудівних підприємствах, які на Харківщині перепрофільовуються на Military Tech. Тобто на виробництво комплектуючих, зброї чи набоїв, зазначив Олександр Чумак. І таким підприємствам цікаво брати співробітників, які мають досвід поводження зі зброєю.
Ще одним важливим інструментом є допомога ветеранам та ветеранкам щодо отримання нових професій, а також опанування навичками, які дозволять їм бути більш конкурентними на ринку праці. Адже через реструктуризацію економіки деякі види діяльності втратили свою популярність. А деякі, навпаки, стали більш затребуваними. Як, наприклад, будівельна сфера — відновлення будівель, виробництво будівельних матеріалів, встановлення вікон, дверей чи сонячних панелей, лагодження покрівель тощо. Це також ремонт техніки, у тому числі і військової.
«У нас багато СТО надають послуги військовим, ремонтуючи їх техніку, — розповів Олександр Чумак. — Причому не тільки легкову, а й бойові машини. І в цих галузях є велика потреба у кадрах. Для забезпечення боєздатності і обороноздатності армії нам потрібні техніки».
Також гостро зараз постає питання щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Адже для цього необхідно забезпечити їм відповідне робоче місце. Що тягне за собою додаткові витрати, у тому числі на технічне забезпечення. За словами Чумака, з цим держава непогано допомагає. Наприклад, Центр зайнятості надає матеріальну підтримку тим роботодавцям, які готові працевлаштовувати людей з інвалідністю і допомагати їм бути активними працівниками.
Потрібно, щоб колектив з повагою та розумінням ставився до ветерана
«Ветерани — це категорія, яка дуже цікава для роботодавців, — підкреслив Олександр Чумак. — Оскільки це люди, у яких дуже низький ризик бути мобілізованими. Це якраз той робітник, який дозволяє роботодавцю бути спокійним. Ми проводимо фокус-групи щодо цього. У нас практично всі роботодавці говорять, що готові працевлаштовувати ветеранів. Але сам колектив повинен бути готовий до того, що в нього буде працювати ветеран.Тому що треба розуміти, що людина, яка пройшла психологічний стрес, яка була на війні, в бойових умовах, вона може по-різному реагувати на ті чи інші дії, на ті чи інші слова».
За словами Чумака, для цього треба проводити «онбордінг» [процес адаптації нового співробітника в організації — ред.]. Єнапрям підготовки трудових колективів і спеціалістів компанії, які якраз займаються наймом. Все для того, щоб вони вміли створити відповідний робочий колектив, щоб ветеран почував себе його частиною. І щоб його перебування в колективі також було інструментом психологічної реабілітації, повернення до цивільного життя. Компанії, які наразі працевлаштовують ветеранів, дуже активно працюють в цьому напрямку.
«У нас нещодавно проходив тренінг для роботодавців Харківської області, — розповів Ігор Шишко. — Він стосувався оцих психологічних питань та викликів. У першу чергу потрібно, щоб колектив з розумінням та повагою ставився до ветерана. Якщо він має якісь особливі потреби, то на робочому місці має бути забезпечена інклюзія та відповідні умови праці. Ветеран — це людина, яка нічим не відрізняється від тих, хто поряд. Але ветерани — це захисники, які воювали в лавах ЗСУ. Для того, щоб люди могли жити під мирним небом, працювати, щоб діточки могли навчатися, щоб наша країна була процвітаючою. І коли ветеран піде на роботу в якусь установу, заклад, підприємство, то завжди буде притримуватися принципів свободи і законності. І оцей поклик до законності і справедливості у ветерана завжди підвищений».
Колектив підприємства має бути підготовленим для екологічного спілкування, адже це потрібно не тільки ветеранам, а й іншим співробітникам, зазначає Ігор Шишко. Психологічно важкі моменти можуть стосуватися будь-кого з них. Коли в людини, наприклад, хтось загинув і вона все ще перебуває в стані скорботи.
За словами Ігоря Шишка, наразі важко буде знайти родину, якої не торкнулась війна тим чи іншим чином. Тому тут так важлива терпимість, розуміння і повага один до одного. А також взаємодія, взаємодопомога і толерантне ставлення.
«Ми спілкувались ще у 2022 році з ізраїльськими психологами, які працюють зі своїми ветеранами, — розповів Олександр Чумак. — Вони сказали, що є основні найкращі інструменти реабілітації ветеранів: сім’я, робота і громада, де він живе. Тобто це ті середовища, де він найбільше і найшвидше отримує допомогу в своєму поверненні до цивільного життя. Тому і на роботі ветеран також повинен розуміти, що він має підтримку».
Зокрема Чумак рекомендує роботодавцям користуватися фінансовими програмами. Адже будь-яке створення нового робочого місця чи отримання ще однієї освіти потягне за собою додаткові витрати. Тому варто залучати як державні гроші, так і звертатись до донорів, слідкувати за їх конкурсами і залучати грантові кошти для розвитку компанії. У тому числі для створення можливостей щодо працевлаштування ветеранів.
Читайте також
- Проблеми інклюзивності Харкова: як зробити вулиці міста доступнішими.
- «Не вірив, що сюди може прилетіти»: шлях, який проходять мешканці Харкова, втративши житло.
- «Людське життя безцінне, а дрон можна створити»: як працюють наземні роботизовані системи бригади «Хартія».
