“Була у мережі 30.04”, – це статус у телеграмі моєї мами, який висів майже п’ять днів. Схоже бачили більшість людей, які мають родичів або знайомих на Херсонщині. В той день квітня рашисти позбавили Херсонщину мобільного звʼязку та інтернету.
Окупанти відмікнули від електропостачання обладнання місцевих провайдерів. А резерви не могли підключити через бойові дії. Щоб відновити звʼязок, військові навіть відтіснили орків з їхніх позицій – про це повідомили на сторінці 59-ї мотопіхоти Якова Гандзюка.
Станом на 4 квітня звʼязок поновився. З перебоями, але працює.
Розповідаємо, якими були ці п’ять днів для жителів міста.
Скріншоти вище – це те, як виглядала моя стрічка в Інстаграмі у ці дні. Соцмережа перетворився на суцільне “Жді меня”. Хтось дізнавався, чи є звʼязок з Херсоном, а хтось ловив залишки звʼязку, аби повідомити, що з ним все добре.
З часом херсонці знайшли місця, де є частковий звʼязок. Спочатку це були просто окремі локації, а згодом і wi-fi точки.
Обіцянки місцевих депутатів завезти Starlink швидко забулися.
В перші дні на блокпостах окупанти повідомляли місцевим, що все відрубили до 10 травня. Питання — для чого?
1. Створення гарної картинки на 9 травня. Без звʼязку місцеві не змогли б зібратися на мітинг, який зіпсує черговий фейковий телевізійний сюжет.
Також, на думку журналіста Олега Батуріна, таким чином окупанти підсилюють наратив їхньої пропаганди. Мовляв, Україна про вас забула і вже навіть відімкнула від своїх провайдерів.
На щастя, в таки дурниці не повірить жоден свідомий українець.
По-справжньому пощастило в ці весняні дні єдиному провайдеру, який працював. Як виявилося, до 2014 року ця компанія збиралася зробити покриття в Криму, але ним не користувались. В такій аварійній ситуації люди вирішили скористатися їхніми послугами. Є лише один нюанс – інтернет від них працював через підключення Ростелекому, що наражає українців, які діляться персональними даними в мережі, на небезпеку.
3. За клікбейтними інфоприводами типу “Анджеліна Джолі у Львові” легко було сховати інформацію того ж Олега Батуріна про те, що в селищах вже починають продавати хліб за рублі.
“Хліб із хлібозаводу завозитимуть до нас тільки за рублі. А де ті рублі взяти і що робити тим, хто їх не хоче брати до рук? Питаю продавчиню, а вона лише плечима пожимає”, – розповідав журналіст.
Не обійшлося в ці дні і без локальної зради. Місцевий телеканал почав транслювати програму “Як буде жити Херсон” з псевдоочільником міста Володимиром Сальдо. В рамках передачі власниця телеканалу проводила інтервʼю з екс-мером, де він розповідав, як житиме Херсонщина під “новим прапором”. На щастя, матеріали вже передані у відповідні структури.
А ось як пережили ці дні самі херсонці:
“Вічний вогонь – місце збору новин. Суворівська – місце розповсюдження пліток. Домашній інтернет тепер – це сусідські збори у дворі для обміну інформацією. Також ми мали три дні спокійного ходіння вулицею, бо ніхто не перевірятиме телефони, які без інтернету нічого не вартують”, – розповідає мешканка міста Анна.
Також під шумок незвані гості влаштували в деяких населених пунктах мітинги, правда, чомусь не надто чисельні. Мабуть, частина акторів готувалися до дня перемоги 9 травня.
Не дивлячись на відсутність звʼязку, деякі херсонці продовжували виїжджати з регіону. За ці дні кількість блокпостів зросла у рази!
“Після 11-го блокпосту я перестав рахувати. Їх точно було 20-30. Ми виїхали о п’ятій ранку 3-го травня і доїхали о 15:00 наступного дня. На останньому блокпості нас не пустили і довелося ночувати в селі. Вже зранку рушили далі”, – розповів нам один з очевидців.
Проте, схоже, далеко не всі планують виїжджати, навіть за відсутності звʼязку з рештою світу. Херсон – велике місто і можливість ризикнути й поїхати має не кожен.
Проте жити в таких умовах людям дедалі важче: дефіцит життєво необхідних ліків, відсутність готівки та роботи, російські продукти, зникнення людей та напади на волонтерів, активістів і колишніх військових.
Так, у місті не стріляють, через це увага до регіону поступово зменшується. Але це не відміняє постійного психологічного тиску, викрадень та цькувань. Такий собі “тихий терор”.
Редакція Gwara Media вкотре звертає увагу та наголошує, що Херсонщина – це Україна! Мешканці регіону не бажають створення псевдореспублік та приєднання до держави агресора. Херсонці, тримайтеся, ми з вами!
Читайте також наш матеріал Ти можеш пити каву, а за хвилину зайдуть військові і заберуть баристу. Як і чому люди виїжджають з окупованої Херсонщини.
Цю історію опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.