Чому цей текст в моїй харківській Ґварі? Ми почали співпрацю з виданням Euractiv — їхніми редакціями в Польщі, Словаччині та Чехії. У цій статті журналістки чеського Euractiv розповіли про політичну ситуацію в країні та вплив розбіжностей в уряді щодо питань підтримки України на те, як люди про Україну думають.
За три роки з початку повномасштабного вторгнення підтримка України стала дискусійним питанням у чеській політиці. Через парламентські вибори, які країна планує провести у жовтні 2025, думки політичних партій щодо військової допомоги, політики біженців та шляху України до членства в ЄС розділились.
На початку 2022 відповідь чеських політиків на російську агресію в Україні була швидка та майже одноголосна. Парламент засудив вторгнення та відправив зброю, сотні тисяч українських біженців отримали захист у Чехії.
Проте єдність тих днів залишилась у минулому. У той час як правоцентристська правляча коаліція зберігає прихильність до України, частина опозиції зараз ставить під сумнів подальшу підтримку, закликає до мирних перемовин та вважає, що українські біженці стають тягарем.
Правлячі партії: підтримка як довготривала інвестиція
П’ять правлячих партій: «Громадянська демократична партія» (ODS), «ТОП 09», «Християнсько-демократичний союз» (KDU-ČSL), «Starostové a nezávislí» (укр. «Мери та незалежні») — погодились і надалі підтримувати Україну.
«ODS» на чолі з прем’єр-міністром Петром Фіалою вважають підтримку України «правильною і необхідною». Партія підтримує військову допомогу, навчання українських пілотів та участь у післявоєнній відбудові. Вони також вважають українських біженців корисними для економіки. Водночас партія нещодавно підтримала заморозку рівнів соціальної підтримки для них.
«ТОП 09» підтримує вступ України до ЄС, наголошуючи на необхідності слідувати стандартам процедури та виконанні демократичних і правових критеріїв. Партія закликає допомагати вразливим категоріям біженців та сприяти їхній інтеграції у школах та на ринку праці.
Християнсько-демократичний союз говорить про підтримку України як стратегічну перевагу для Чеської Республіки. Партія акцентує на успішній інтеграції українських біженців, а також на тому, що більшість з них зараз працюють і дають системі більше, ніж отримують.
Продовження політичної, економічної та військової допомоги вони називають «довготривалою інвестицією у європейську безпеку».
«Starostové a nezávislí» не тільки підтримують членство України в ЄС, але також її вступ до НАТО. Партія пов’язує підтримку України з чеською національною безпекою та закликає посилити військові й дипломатичні дії проти Росії.
Схожу позицію висловила «Чеська піратська партія», яка вийшла з правлячої коаліції у 2024 році й наразі перебуває в опозиції, вбачаючи в допомозі Україні моральний обов’язок, ба більше — стратегічну необхідність. Вона підтримує членство України в ЄС і майбутнє членство в НАТО, подальшу гуманітарну та військову підтримку. Також можливу участь Чехії в міжнародних миротворчих операціях, якщо це підтримає європейська більшість. Зокрема «Пірати» вказують на економічний внесок біженців і кажуть, що більшість з них, скоріш за все, повернеться додому після війни.
ANO: Від підтримки до гострої критики
Опозиційний рух ANO (абревіатура від «Akce nespokojených občanů», що перекладається як «Дії незадоволених громадян») на чолі з колишнім прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем спершу підтримав Україну, долучившись до декларації парламенту у питанні підтримки та виділенні коштів для допомоги біженцям. З часом позиція партії стала жорсткішою.
Зараз Бабіш регулярно згадує допомогу Україні в контексті критики внутрішньої політики влади, звинувачуючи її у пріоритизації іноземців над чеськими родинами. У 2024 він заявив про сподівання, що Україна ніколи не вступить до ЄС, називаючи це «потенційною катастрофою». Попри це, інші члени ANO, такі як Клара Досталова, говорять: Україна має бути в ЄС, якщо підходитиме по всім критеріям.
Ультраправа партія «Свобода і пряма демократія» (SPD) виступає проти постачання зброї, членства України в ЄС і НАТО, а також проти подальшого життя українських біженців у Чехії. Лідер партії Томіо Окамура звинувачує уряд у втягуванні країни у зовнішню війну і вимагає мирних переговорів.
Коаліція «Stačilo!» (укр. «Досить!»), яка сконцентрована довкола Комуністичної партії, розділяє такі самі погляди. Вона не підтримує прагнення ЄС прийняти Україну та вбачає в українських ветеранах загрозу безпеці. Коаліція звинувачує ЄС у продовженні війни й заявляє, що подальше постачання зброї призведе до більших руйнувань.
«Motoristé sobě» (укр. «Автомобілісти для себе») — партія протесту, відома своїми опозиційними поглядами на політику ЄС, обирає неоднозначний підхід. Партія не посилається прямо на Україну у своїй програмі, але їхні представники критикують «агресивну» зовнішню політику чеського уряду та закликають до негайного припинення вогню. Вони вважають, що Чехія має уникати участі у війні та встановлювати чіткі правила щодо поведінки українських біженців.
Авторки: Елішка Данечкова, Анета Захова, Euractiv.cz
Переклад українською: Ельза Д’яченко
Обкладинка: Маріє Беландо Мітдженс
 |  |  |  |
|---|
 |  |
|---|
Проєкт профінансовано урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через гранти Visegrad Grants від International Visegrad Fund. Місія фонду — просувати ідеї сталої регіональної співпраці в Центральній Європі.
Проєкт також підтримує Міністерство закордонних справ Республіки Корея.
