22 липня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт № 12414, який надає генпрокурору повноваження контролювати роботу Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро (НАБУ). За словами керівника САП Олександра Клименка, це кінець незалежної роботи цих інституцій.
«Фінальної версії законопроєкту ми не бачили, але розуміємо, що фактично знищується незалежність цих двох інституцій [НАБУ і САП – ред.] від будь-якого політичного впливу на наші розслідування», — заявив Клименко.
Законопроєкт з правками, які внесли в останній момент, підтримали 263 депутати. Проти були 13 депутатів, ще 13 — утрималися. Його також підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Зараз законопроєкт чекає на підпис Президента України Володимира Зеленського.
Керівник НАБУ Семен Кривонос під час пресконференції звернувся до президента з проханням ветувати закон.
Що наразі відомо про перевірки, ініційовані Службою безпеки у НАБУ і САП, кому з представників антикорупційних установ оголосили підозри та як прийняття цього законопроєкту вплине на подальшу антикорупційну діяльність — читайте в матеріалі.
Чим займаються НАБУ і САП?
Національне антикорупційне бюро України створили після Революції Гідності як незалежний орган, який присікатиме корупцію у вищих ешелонах влади. Йому підслідні експрезиденти, народні депутати та урядовці, судді, прокурори та керівництво Нацбанку. Також Бюро займається справами, де йдеться про великі суми.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) — самостійний структурний підрозділ Офісу Генпрокурора, який працює у взаємодії з НАБУ. Бюро проводить досудові розслідування, САП — займається процесуальним наглядом під час цих розслідувань та представництвом державного обвинувачення у судах.
Обидві інституції створені для боротьби з топкорупцією в Україні та за сприяння міжнародних партнерів України. Зокрема, у 2015 році створення САП було однією з умов для візової лібералізації для України.
НАБУ звітує уряду, який затверджує антикорупційну стратегію, і для забезпечення прозорості та цивільного контролю має власну Раду громадського контролю. САП, хоч і є частиною Офісу генпрокурора, також створили як автономну ланку. Згідно з законом, САП очолює відповідний заступник генерального прокурора, який підпорядковується главі Офісу генпрокурора.
Основні умови незалежності НАБУ та САП — відсутність будь-якого політичного впливу — оскільки генпрокурор не має можливості втручатися у розслідування — та виключна підслідність. Інші органи не можуть розслідувати те, що визначене законом за НАБУ.
Обшуки у детективів НАБУ і САП
21 липня правоохоронці СБУ разом з Офісом генерального прокурора та Державним бюро розслідувань (ДБР) провели обшуки у детективів Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У НАБУ розповіли, що відомо про щонайменше 70 обшуків у 15 працівників. Слідчі дії, за їхніми даними, проводили без судових ухвал.
Підставами для обшуків здебільшого називають участь окремих осіб у дорожньо-транспортних пригодах. Однак деяким працівникам інкримінують можливі зв’язки з країною-агресором. За словами НАБУ, ці факти не взаємопов’язані.
Паралельно СБУ ініціювала позапланову перевірку стану охорони державної таємниці. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Також через обшуки можуть зірватися розслідування та слідчі дії Спеціальної антикорупційної прокуратури, заявили в САП. За їхніми словами, під час перевірки працівники СБУ отримали доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП.
Перевірку організували в період, коли керівництво НАБУ і САП перебуває в офіційному закордонному відрядженні. Директор бюро вирішив перервати візит і повернувся в Україну.
Підозри НАБУ
Одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова затримали та повідомили про підозру у пособництві Росії. Заочно повідомили про підозру у державній зраді чинному народному депутату від нині забороненої партії ОПЗЖ Федору Христенку. Також у Києві затримали співробітника Центрального апарату НАБУ, який працює в найелітнішому закритому підрозділі «Д-2». Йому інкримінують шпигунство для російських спецслужб.
У НАБУ повідомили, що отримували у 2023 році інформацію від СБУ про можливі ризики щодо нині підозрюваного співробітника. Вони проводили разом з правоохоронцями додаткові перевірки, під час яких фактів про його роботу на російські спецслужби не виявили.
Паралельно правоохоронці вручили підозри трьом працівникам НАБУ щодо дорожньо-транспортних пригод. У бюро заявили, що ці аварії є різними інцидентами та відбувалися в різні роки.
У відповідь на підозри в НАБУ заявили, що їхні співробітники не використовували службове становище на свою користь, не намагалися уникнути відповідальності й сприяли встановленню обставин подій та надавали пояснення й документи на вимогу слідства.
«Незрозумілим виглядає як проведення масових обшуків за фактами подій, що відбулись два-чотири роки тому, так і ініціювання клопотань про запобіжні заходи у вигляді безальтернативного тримання під вартою. Також одночасно подані клопотання про відсторонення всіх трьох працівників від посад, попри відсутність ризиків впливу на слідство», — заявили в НАБУ.
Під час пресконференції 22 липня керівник НАБУ Семен Кривонос заявив, що під час обшуків троє його співробітників отримали тілесні ушкодження, однак не могли зняти побої.
«З медичними закладами проводилася робота, щоб не приймати детективів», — заявив Кривонос.
За словами юриста Харківського антикорупційного центру Володимира Рисенка, антикорупційні установи не можуть оскаржити дії правоохоронців, оскільки така процедура не передбачена законом. З відповідним позовом до суду може звернутися кожен підозрюваний окремо. Але це, за його словами, можливе тільки через певний час, якого немає.
Він додає, що такі масштабні та оперативні дії зі сторони СБУ та ДБР щодо НАБУ і САП можуть бути пов’язані зі справами, які розслідувалися в антикорупційних органах.
Так, кілька тижнів тому НАБУ вручило підозру наближеному до президента Зеленського та керівника Офісу президента Андрія Єрмака вже ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову.
Зокрема, за даними Центру протидії корупції, НАБУ і САП наблизилися до оточення президента через розслідування навколо його бізнес-партнера Міндіча. Також під слідством НАБУ низка впливових теперішніх та колишніх співробітників СБУ.
Як закон може вплинути на антикорупційну діяльність в Україні
Законопроєкт №12414 має назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану».
Він передбачає зміни до КПК щодо особливостей досудового розслідування справ, пов’язаних зі зникненням людини безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану.
За словами депутатки Анастасії Радіної, в законопроєкт додали правки, які «роблять САП декоративною інституцією і передбачають повне узалежнення діяльності НАБУ і САП від волі генерального прокурора».
Наразі законопроєкт очікує підпису президента. У разі його ухвалення передбачено, що:
- Генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
- Має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і, в разі їх невиконання, змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
- Може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
- Сам вирішує спори про підслідність;
- Самостійно підписує підозри топпосадовцям;
- Керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки Генпрокурор.
«Фактично антикорупційна діяльність в Україні буде знищена. Ми повертаємось до системи, яка була за Януковича. Де всі справи проходитимуть через Генпрокуратуру», — говорить Рисенко.
Законопроєкт, зокрема, може зупинити євроінтеграцію України та допомогу від міжнародних партнерів, зауважує юрист.
«Умова створення незалежних антикорупційних органів була умовою безвізу для України. Тобто незалежні антикорупційні органи — це не тільки умова нашого шляху до ЄС, а й безвізового режиму. І зараз ми відмовляємося від цих умов. Ми обрали цей шлях: казати одне, робити інше», — говорить Рисенко.
На думку юриста, Європейський Союз має поставити Україні ультиматум щодо порушення зобов’язань, а громадяни — вимагати подальшого курсу на виконання умов євроінтеграції.
«Якщо ми порушуємо умови перед Європою, хто заважає завтра не тільки Орбану, а умовній Мальті, яка в останній момент зняла вето на пакет санкцій проти Росії, заявити, що Україна відмовилась від євроінтеграції, тому ми вважаємо, що Україна не вступатиме в ЄС і ми припиняємо фінансування України. Підтримка України розвалиться, це очевидний шлях до поразки».
Читайте також
- Уряд відхилив кандидата на посаду голови Бюро економічної безпеки. Це може коштувати бізнесу свободи, а Україні — $5 мільярдів
- «Якщо поліція не воює, то кого ми ховаємо»: перше велике інтервʼю з керівником поліції Харківщини Петром Токарем
- Керівником Харківської облпрокуратури призначили Аміла Омарова. Журналісти вказують на його звʼязки з Татаровим
