Сьогодні, 25 грудня, у Холодногірському суді Харкова відбулися дебати щодо справи про вбивство українських військовополонених російським військовим на Вовчанському агрегатному заводі. Вирок обвинуваченому планують винести 13 січня.
Передає журналістка Ґвара Медіа з зали суду.
За версією слідства, обвинувачений — командир гранатометного відділення Сергій Тужилов — у червні-липні 2024 року був причетний до вбивства двох українських військовополонених та власноруч вбив ще одного полоненого українця на агрегатному заводі у Вовчанську. Йому інкримінують пособництво у жорстокому поводженні із військовополоненим, поєднаному з умисним вбивством, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, а також умисне вбивство.
«Вони [українські військовополонені — ред.] були розстріляні після допитів, після наказів, після усвідомлених рішень конкретних людей. Це не випадковість, це не перевищення, це система. Саме тому в цій справі сторона обвинувачення говорить не емоціями, а доказами, але за кожним доказам тут людське життя, обірване не в бою, а в полоні», — говорить під час дебатів прокурор Микита Дальока.
Прокуратура та сторона обвинувачення вимагають довічного ув’язнення для російського військового. Адвокат обвинуваченого під час дебатів просив суддів врахувати згоду Тужилова на співпрацю зі слідством та визнання своєї провини й скоротити термін до 15 років ув’язнення.
Родичі вбитих українських військовослужбовців подали цивільні позови про стягнення з обвинуваченого 51 мільйона гривень компенсації, розповіла журналістам представниця родин загиблих Таміла Беспалова.
За її словами, під час одного з судових засідань Тужилов запитував, чому компенсація стягуватиметься з нього, та говорив, що українці також винні в тому, що відбувається, оскільки теж стріляють.
«Але я хочу сказати, що родичі моїх клієнтів не йшли на чужу територію. Я хочу це підкреслити, я дуже чекала цього моменту, тому що не спала ночі, думаючи про ці слова. Дехто з вбитих навіть місяця досвіду військової справи не мав. Їх позбавили життя, а вони йшли захищати свої родини, свою землю. Я наголошую, свою. І нас з вами всіх присутніх тут», — сказала вона.
Обвинувачений у своїй промові попросив суд зменшити міру покарання з довічного ув’язнення до меншого терміну. Примітка: далі переклад з мови оригіналу (російської)
«Я виконав наказ. Який би він тяжкий не був. Напевно, в іншій ситуації я його не виконував би. Почувши захисницю потерпілих, вона говорила про те, що люди тільки захищають свою землю і більше нічого. Я не хочу дискутувати, але на територію Росії також зайшли українські війська. Тому багато чим ми не вирізняємося. Ми зайшли перші, ви зайшли другі. Також вбивають мирних жителів з одного боку, з іншого. Від цього ніхто не виграє. Тому я тільки вважаю, що потрібен мир», – сказав Тужилов.
13 січня у Харкові пройде ще одне засідання по справі, де планують дати останнє слово обвинуваченому та винести вирок.
За словами прокурора Микити Дальоки, обвинувачений розраховує на обмін. Інформацію про нього передали до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Це другий випадок в Україні очного суду над російським військовим за фактом розстрілу військовополонених. Ще один вирок був ухвалений в Запорізькій області. Військового РФ Дмитра Курашова засудили до довічного ув’язнення за розстріл українського полоненого Віталія Годнюка.
Вбивство українських військовополонених на Вовчанському агрегатному заводі
Сергію Тужилову з позивним «Алтай» 36 років. Він народився у місті Сердобськ Пензенської області РФ, що майже за тисячу кілометрів від Вовчанська на Харківщині. У 2006 році він вступив до училища Повітряно-десантних військ, звідки на другому курсі був відрахований за бійку. Потім він пішов служити до «спецназу», де продовжував службу. У 2017 році його засудили у РФ через незаконне придбання наркотиків. Свій останній контракт Тужилов уклав у березні 2024 року.
За даними слідства, вже у червні 2024 року він перетнув державний кордон України та з групою російський військових у кількості 28 людей заїхав у Вовчанськ. Вони потрапили під обстріл та відступили на території Вовчанського агрегатного заводу, де вже були інші російські військові.
15-16 червня в полон до його групи потрапив український військовий. Його допитали. Тужилов говорить, що пізніше йому та ще одному військовому РФ на позивний «Кот» командир наказав розстріляти полоненого. Тужилов супроводжував полоненого до місця розстрілу, а вбив його пострілом у голову «Кот».
Пізніше, 1-2 липня 2024 року, до них у полон потрапили ще двоє українських військових. Тужилов, за даними слідства, зустрів їх та провів на допит. У одного з полонених він забрав срібний ланцюжок. Обвинувачений також розповідав, що особисто допитував одного з захоплених у полон військових, однак нібито не пам’ятає, кого саме.
Наступного дня, за інформацією прокурора, командир Тужилова на позивний «Красавчик» віддав йому наказ вбити полонених, що обвинувачений і зробив разом із військовим на позивний «Кот». Тіла вбитих вони залишили в одній з кімнат на агрегатному заводі.
«Постріли відбулись у потилицю. Військовополонені померли, їхні тіла прибрали в бік», – зачитав прокурор під час засідання суду.
Пізніше Тужилов сам потрапив у полон до українських військових. За його словами, більшість причетних до вбивств українських полонених на агрегатному заводі у Вовчанську, загинули.
Читайте також
- У Харкові відбулося засідання щодо військового РФ, підозрюваного в катуванні та вбивстві українських полонених.
- На Харківщині засудили підполковника РФ, який катував цивільних під час окупації Балаклії.
