Командир першого корпусу Національної гвардії «Азов» Денис Прокопенко (Редіс) заступився за командувача національної гвардії України Олександра Півненка, якого відсторонили від посади через звинувачення в хабарництві.
Про це Редіс написав у своїх соцмережах.
«Впевнений, в тому, що той, хто ходить в окопи на передові позиції до бійців після відбиття штурму, не зацікавлений у хабарництві та казнокрадстві», — сказав він.
Денис Прокопенко також зазначив, що призначення Півненка командувачем НГУ відбулося в один і той самий день із його поверненням з полону — «тому можу об’єктивно оцінювати результати його діяльності».
За словами Редіса, саме бригадний генерал Півненко є тією людиною, яка реформувала НГУ, і створила силову структуру, яка «на належному рівні» спільно зі ЗСУ виконує поставлені бойові завдання на лінії бойового зіткнення. Командир також наголосив, що Півненко залучений в усі військові процеси, по-справжньому піклується про підлеглих бійців і намагається створити оптимальні умови для виконання бойових завдань на передовій.
«Я можу стверджувати, що бригадний генерал Півненко робить все можливе для забезпечення підрозділів усім необхідним для виконання бойових завдань на фронті, дослуховується до конструктивних пропозицій знизу, звертає увагу на проблемні моменти, намагаючись оперативно вирішити їх. Ми вчимося у нього, а він вчиться у нас», — додав Прокопенко.
Він також наголосив, що за два роки під командуванням Олександра Півненка нацгвардія стала сильною та боєздатною структурою, яка рухається в правильному напрямку.
Контекст
10 травня у Міністерстві внутрішніх справ повідомили, шість посадовців керівної ланки напрямку матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної гвардії відсторонені від посад, щодо них також триває службове розслідування. А напередодні цього журналісти зі ZN.UA зазначали, що 9 та 10 травня правоохоронці провели обшуки у низки посадовців Національної гвардії України. За інформацією медійників, детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшуки в рамках справи відкритої за трьома статтями Кримінального кодексу України: легалізація [відмивання] доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209),
привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191), а також прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 та ч. 4 ст. 368).
Журналісти також вказали, що детективи НАБУ прийшли з обшуками додому до:
- командувача Нацгвардії бригадного генерала Олександра Півненка;
- директора Департаменту логістики ГУ НГУ полковника Сергія Гриценка;
- директора Департаменту логістики ГУ НГУ полковника Миколи Модлінського;
- заступника директора Департаменту логістики – начальника управління автомобільної та бронетанкової техніки ГУ НГУ полковника Олександра Калатинця;
- начальника управління розквартирування і капбудівництва полковника Дениса Ганаза;
- начальника Центральної бази виробничо-технологічної комплектації НГУ (м. Київ) полковника Володимира Федоровського.
Обшуки також відбуваються у службових приміщеннях Центральної бази забезпечення ГУ НГУ.
За даними слідства, командувач Нацгвардії, змовившись з іншими посадовцями, міг отримати хабар у розмірі 190 млн грн. Підозрювані могли отримати кошти за сприяння укладання договорів та визнання переможцями конкретних підприємців під час закупівлі товарів робіт та послуг, замовником яких була Центральна база виробничо-технологічної комплектації Нацгвардії. Мова йде про отримання автівки Toyota RAV-4 2023 року та нежитлове приміщення у понад 70 квадратних метрів в Києві.
Крім того, обшуки у Гриценка, Калатинця, а також заступника командувача НГУ бригадного генерала Олександра Білоуса, відбуваються у рамках ще однієї справи, відкритої за ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 ККУ.
У цьому випадку слідство отримало інформацію, що вказані посадовці можливо змовились із ТОВ «БП ЕКСІМ СВІТОВА ОБОРОНА» та розтратили 199 млн грн грошей Нацгвардії. Зокрема, за даними слідства, фігурантів підозрюють у закупівлі за завищеними цінами гусеничних бронетранспортерів.
Читайте також
- Україна погіршила свої показники за Індексом сприйняття корупції у 2024 році: що це означає.
