Відколи російський КАБ поцілив у будинок Метробудівників, 40, що розташований на Північній Салтівці, минув рік. У момент влучання, 24 вересня 2024-го, родина Семененків — мати, батько, трирічна донька та бабуся з інвалідністю — була вдома. Усі вони встигли врятуватися, адже снаряд розірвався поверхом нижче.
В одну мить частина квартири Семененків обвалилася й усі речі були знищені. За їхніми словами, міська влада не відреагувала на скруту родини, тому на допомогу прийшли близькі.
Цілий рік Семененки надсилали листи та намагалися поспілкуватися з посадовцями наживо, аби отримати акт щодо стану їхньої квартири. Цей документ дозволить родині одержати сертифікат на нове житло або грошову компенсацію. Однак його видачу, за словами сім’ї, постійно відкладають із невідомих причин.
Журналісти Ґвара Медіа поговорили з Ольгою та Юрієм Семененками, поставили запитання очільниці Київського району Неллі Казанжиєвій, а також надіслали запит до департаменту, який розробляє проєкт відбудови.
Оберіг
Родина Семененків мешкала тут із 2020 року, однак у перший день повномасштабного вторгнення евакуювалася до Львова.
Юрій вступив добровольцем у Нацгвардію і служив до червня 2023 року. Опісля він відновився на посаді доцента в Українському державному університеті залізничного транспорту й сім’я повернулася до Харкова.
На той момент будинок Метробудівників, 40 уже був пошкодженим: від влучання бомби «склався» під’їзд №9 й близько сотні снарядів влучило поруч. У квартирі Семененків випали вікна, вийшли з ладу лічильники та водяні стояки, однак помешкання було придатне для життя.
Вікна допоміг вставити благодійний фонд, водяні стояки мешканці ремонтували власним коштом, а лічильники обіцяло встановити місто. Для холодної води встигли зробити, а для гарячої — ні. Російські війська знову поцілили у будинок бомбою.
У той день, 24 вересня 2024 року, Семененки були вдома. Юрій готувався до онлайн-занять зі студентами, бабуся з онучкою обідали, а Ольга займалася справами у своїй кімнаті.
Пролунав сигнал повітряної тривоги, пабліки повідомили про напрямок цілі. Ольга, як завжди, відвела доньку в безпечнішу частину квартири. Юрій якраз мав сідати за комп’ютер, але вийшов із кімнати.
Мить — і дім здригнувся від влучання КАБу. Близько 15:30 він влучив у 6-й поверх. За лічені секунди частина квартир у під’їздах №3 та №4 разом із частиною квартири Семененків впала. З ними полетіли вниз документи, гроші, комп’ютери, одяг, альбоми з фотографіями.
На щастя, всій родині Семененків вдалося врятуватися. Однак кожен отримав щось на згадку про цей день: Юрій — шрам на руці, Ольга — заїкання, бабуся — посічене вухо, а дитина — розуміння, що означає КАБ.
Серед уламків рятувальникам вдалося знайти барсетку та телефон Юрія. Ці речі стали чи не єдиними, які лишилися цілими.
— Ви знаєте, я досі її ношу, — здивовано каже чоловік й показує невелику сумку, коли ми підходимо до будинку.
— Як оберіг? — запитую.
— Так, я серйозно кажу! Тут трошки вона подерлась, а так я навіть не міняю цей ремінець.
Місцева влада вже рік затримує видачу акта про стан квартири
Вересневий день із сірим небом. Такого ж кольору паркан, а за ним — величезна діра у будинку. Крізь неї дме холодний вітер. Ольга помічає, як на обвислій батареї погойдується сірий шарф. Цей шарф — її.
Подружжя каже, що місто не надало їхній родині жодної підтримки. Речі першої потреби, гроші й житло допомогли знайти друзі, колеги та батьки. Ольга переконана, що вони б не впоралися, якби не ці люди.
Понад рік Юрій та Ольга намагаються отримати акт про стан своєї квартири. Із цим документом вони зможуть претендувати на сертифікат або грошову компенсацію для придбання нового житла. Зокрема, акт дозволяє отримати допомогу від благодійних організацій.
Цей документ можна отримати від регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області. Однак видача постійно відкладається на невизначений термін — в Дії у Юрія стоїть статус «призупинено».
За словами Семененків, тут були фахівці з різних організацій та структур. Експерти розглядали варіант розібрати аварійні частини під’їздів й створити два окремі будинки. У відбудові арки вони не побачили економічної доцільності через складність та ненадійність проєкту.
Зокрема й самі Семененки не бачать сенсу у відбудові настільки зруйнованих частин будинку.
«Якщо скласти оцю купу грошей, що вони виділили на ту відбудову, то уже можна було б сто раз сертифікати видати, — каже Ольга про незавершену відбудову під’їзду №9. — Це дешевше. Ці люди купили б житло, де вони вважають за потрібне, і всі були б задоволені».
Так само подружжя не розуміє, за якими принципами будуть запускатися комунікації у третьому під’їзді, адже через вибухові хвилі могли утворитися тріщини та інші пошкодження, які ззовні чи у квартирах не видно.
«Виділено на будинок якісь кошти, а їм, наскільки я розумію, до кінця року їх треба кудись діти, освоїти. От вони вирішили, напевно, двадцять п’ятий раз замінити труби, комунікації, бо вважають, що руйнувань нема», — припускає Юрій.
Близько пів року тому, разом з іншими постраждалими мешканцями, Семененки намагалися потрапити на особистий прийом до Ігоря Терехова.
«Міський голова, коли до нього почали масово приходити люди, сказав, що “по будинку Метробудівників, 40 я не приймаю”», — каже Юрій.
Семененки писали з проханням про допомогу до житлово-комунального господарства; Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції; Міністерства національної єдності України; Міністерства розвитку громад та територій України; а також надсилали листа до Офісу Президента України. Подружжя іронічно каже, що це вже «спортивний інтерес», бо звідусіль надходить однакова відповідь — «чекайте».
Проте родина каже, що чекати вже не може. Ольга та Юрій працюють офіційно, однак зарплатні не вистачає, аби покривати базові витрати. Зокрема родині бракує коштів на оренду житла. Вони обурені тим, що гроші витрачають на прикрашання міста, а не на допомогу постраждалим мешканцям.
«Ми ж не можемо в зоопарку спати або на лавочці з дитиною жити!» — додає Ольга.
За що відповідають міська влада, обласна адміністрація та держава в процесі реєстрації на компенсації?
У Харківській міськраді відповіли, що виконують найбільший обсяг роботи в процесі. Вони відповідальні за перший контакт й допомогу з «Дією», фіксацію пошкоджень та акти, консультації та залучення партнерів.
Обласна військова адміністрація відповідає за візування й офіційне визнання об’єктів, які повністю не підлягають відновленню, тобто тих, що йдуть під знесення. Це рішення відкриває шлях до отримання житлового сертифіката для тих, чиє житло зруйноване.
Держава визначає загальні правила надання компенсації та забезпечує фінансову частину.
Очільниця району про терміни видачі родині акту
Журналісти Ґвара Медіа звернулися за коментарем до Неллі Казанжиєвої, голови адміністрації Київського району Харківської міської ради, щодо ситуації родини Семененків.
За даними посадовиці, в Київському районі пошкоджено близько 800 будинків. Сюди ж входять і помешкання, що постраждали від обстрілів неодноразово. Водночас район вже отримав 418 мільйонів гривень на відшкодування втрат мешканців за програмою «ЄВідновлення».
Казанжиєва каже, що на темпи відновлювальних робіт впливає сукупність факторів: значний обсяг руйнацій, мала кількість робітників, які можуть виконувати ті чи інші будівельні роботи, бюджет міста, субвенції, можливості проєктантів тощо.
На запитання щодо термінів отримання Семененками акту про стан їхньої квартири Казанжиєва відповіла:
«Це ніхто не скаже. Господь Бог не скаже коли, дату ніхто не скаже».
Вона повідомила, що зараз готують проєкт під’їздів №3 та №4, які постраждали від влучання КАБу. Його реалізація запланована на 2026 рік. Водночас продовжується відбудова під’їзду №9, який був повністю зруйнований у 2022-му.
У інших під’їздах будинку Метробудівників, 40 живуть люди, їм надаються комунальні послуги. Тому зараз посадовиця веде перемовини з мешканцями під’їзду №3 про підключення цих послуг і для них. За її словами, це можна зробити окремо по стояках, однак важлива кількість згод. Зокрема є й ті, хто за, й ті, хто категорично проти.
Очільниця райадміністрації каже, що оглядала кожне помешкання з жителями та комунальними працівниками. Вони дійшли до висновку, що жодних перешкод для підключення немає. Посадовиця зазначила, що для мешканців не передбачені пільги на оплату комунальних послуг.
Також Казанжиєва підкреслила, що постійно на зв’язку з мешканцями будинку, усім надавали грошову допомогу «10800» через фонди та гуманітарну допомогу, але Семененки не зверталися за підтримкою до адміністрації. Також вона заперечила інформацію про те, що Ігор Терехов відмовився приймати людей.
Відповідь Харківської міськради на запит редакції
Журналісти Ґвара Медіа 11 липня отримали відповідь від Харківської міської ради щодо будинку Метробудівників, 40.
Там зазначили, що 2 липня Харківська міська рада затвердила програму «Відновлення частково пошкоджених внаслідок збройної агресії Росії об’єктів житлового фонду, бюджетних установ, закладів у місті Харкові на 2025-2030 роки». Програма дозволяє швидше проводити капітальний ремонт у зонах пошкодження домівок шляхом залучення благодійної та державної допомоги, зокрема через програму «єВідновлення». Раніше фокус робіт був на повній відбудові об’єктів.
Багатоквартирний житловий будинок за адресою вулиця Метробудівників, 40, за результатами обстеження включено до переліку потенційно аварійно небезпечних об’єктів, які потребують невідкладних робіт щодо часткового демонтажу частин об’єкта або окремих конструкцій. Цей перелік перебуває на розгляді регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області. У разі схвалення регіональною комісією він потребуватиме затвердження виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Ґвара Медіа чекає на відповідь від Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції
Ми надіслали запит керівнику Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради Костянтину Лисці 19 вересня щодо проведення робіт по будинку Метробудівників, 40 та конкретно по термінах отримання Семененками акту.
Уже 25 вересня нам повідомили, що запит перенаправили заступнику міського голови — директору Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Олексію Топчію.
Згодом, 1 жовтня, нам повідомили, що запит потребує пошуку серед великої кількості даних, а також, що для узагальнення, підготовки повної та обґрунтованої відповіді потрібен значний час. Ґвара Медіа чекає на відповідь упродовж 20 робочих днів, що передбачено законом.
Що робити після обстрілу?
Щойно стався обстріл і ви зафіксували пошкодження, дійте за таким алгоритмом:
- Негайно повідомте. Зателефонуйте на 1562 (міська диспетчерська служба), спеціалісти зафіксують звернення та передадуть до комунальних служб запит на негайну аварійну допомогу
- Зафіксуйте в «Дії». Обов’язково подавати інформацію про пошкоджене майно та заяву про відшкодування за програмою «єВідновлення» в застосунку або порталі через ЦНАП.
У Харківській міській раді зазначили, що після масштабних обстрілів на місцях або поблизу постраждалих районів організовують мобільні ЦНАПи. Там фахівці допомагають з оформленням заяв та наданням усіх необхідних консультацій щодо програми «єВідновлення».
- Очікуйте комісію. Після звернення спеціальні комісії виїжджають на місце для обстеження та складання Акту обстеження.
Чи всі мешканці пошкоджених або зруйнованих будинків можуть отримати компенсації?
Не всі мешканці пошкоджених або зруйнованих будинків автоматично мають право на компенсацію. Згідно з Законом України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна…» та постанов Кабінету Міністрів України № 381 і № 600, компенсація надається винятково громадянам України, які:
— є власниками житла (а не лише користувачами чи наймачами);
— мають житло, що розташоване на території України та було пошкоджене або знищене через бойові дії, терористичні акти або диверсії;
— подали заяву через портал Дія або ЦНАП;
— у випадку з компенсацією за знищене житло — припинили право власності на знищений об’єкт;
— у разі пошкодженого житла — мають об’єкт, що підлягає відновленню і не розташований в будинку, який підлягає капремонту без окремого рішення про його відновлення з інших джерел;
— не мають обмежень, визначених частиною шостою статті 6 Закону (наприклад, особи, що перебувають під санкціями, або іноземці, які не є громадянами України).
Таким чином, можливість отримати компенсацію залежить від юридичного статусу особи, технічного стану об’єкта, наявності документів, що підтверджують пошкодження, дотримання процедури подання заяви та відповідності критеріям, визначеним законодавством.
Читайте також
- На відновленні будинку на Салтівці, ймовірно, переплатять понад 9 млн грн
- Утікачі, союзники олігархів та проросійських партій. Аналізуємо роботу депутатів Харківщини за шість років
