Майже пів року українські посадовці намагаються призначити голову Бюро економічної безпеки (БЕБ) на відкритому конкурсі. Перезапустити Бюро й призначити нового директора до кінця липня вимагають Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Європейський Союз. Від цього залежить транш міжнародної допомоги на 5 мільярдів доларів.
24 червня конкурсна комісія обрала кандидата на голову БЕБ — колишнього керівника детективів НАБУ Олександра Цивінського. 30 червня рішення комісії передали до уряду, який мав затвердити претендента на посаду до 10 липня.
Однак 7 липня уряд не призначив Цивінського. Кабмін має сумніви щодо його відповідності усім критеріям, які вимагають від кандидата на посаду очільника БЕБ. Сам Цивінський хоче дізнатись про «безпекову оцінку» від СБУ, а комісія з добору чекає на офіційне повідомлення щодо відхилення пропозиції.
Журналістки Ґвара Медіа розбиралися, як це рішення уряду вплине на український бізнес та міжнародну фінансову допомогу.
Хто і за якою процедурою має призначати голову БЕБ
Порядок проведення конкурсу і призначення голови Бюро економічної безпеки визначено законом про БЕБ і внутрішніми документами конкурсної комісії. Після того як 25 червня комісія подала кандидатуру Олександра Цивінського, Кабінет Міністрів мав десять днів на її затвердження.
Однак уряд не призначив Цивінського на посаду керівника БЕБ — і не надав цьому юридичного обґрунтування.
За повідомленням пресслужби, Кабмін врахував «додаткові матеріали від СБУ», що «стосуються питань національної безпеки» і містять «безпекові оцінки». Йдеться, зокрема, про можливу перевірку кандидатів на поліграфі — про це СБУ попередила комісію в день голосування. У їхньому листі йшлося, що троє кандидатів мають зв’язки з Росією. Батько Олександра Цивінського, військовий у відставці, є громадянином Росії.
Однак Закон про Бюро економічної безпеки не вимагає прямо від кандидата на посаду директора БЕБ не мати родичів серед громадян Росії. Також за інформацією журналістів «Бабеля», ані Цивінський, ані інші учасники конкурсу поліграф не проходили.
Яким вимогам має відповідати керівник БЕБ
За законом про Бюро економічної безпеки директор має відповідати таким вимогам: вища юридична або економічна освіта; стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років; знання української мови; не мати судимостей; не бути притягнутим до відповідальності через корупцію; не мати громадянства іншої держави; пройти перевірку передбачену законом «Про очищення влади» тощо.
Олександр Цивінський — колишній керівник детективів НАБУ. Працював в органах внутрішніх справ, був одним із перших 70 детективів тоді новоствореного Національного антикорупційного бюро України. У анкеті повідомляв, що не був членом політичних партій.
Кабінет міністрів хоче, щоб комісія обрала іншого претендента з 16 фіналістів, які пройшли всі етапи конкурсу. Але закон такого варіанту не передбачає.
Там прописаний лише один сценарій, коли комісія може рекомендувати когось іншого: якщо претендент не відповідає вимогам закону чи не пройшов спецперевірку. Тоді комісія має оголосити повторний конкурс і обрати нового кандидата.
Однак 15 травня Секретаріат Кабміну повідомив, що всі 16 кандидатів, зокрема й Олександр Цивінський, пройшли спецперевірку. Претензій до нього за перевірками згідно з іншими законами теж не було.
Чому рішення Кабміну викликало обурення
Олександр Цивінський був єдиним кандидатом, якого одноголосно підтримали представники конкурсної комісії від міжнародних партнерів України.
Посли країн Групи семи також підтримали останній крок у процесі відбору директора БЕБ у червні. Вони відзначили прозорість процесу та важливість реформи для бізнес-клімату в Україні.
Однак у комісії заявили, що про рішення уряду не призначати Цивінського на посаду дізналися з каналу в телеграмі. Вони досі чекають офіційного повідомлення та обґрунтування від Кабміну.
Сам Цивінський заявив, що це рішення «не відповідає закону». Він хоче з’ясувати, які саме «безпекові оцінки» стали для нього підставою.
Засновник Харківського антикорупційного центру і депутат міської ради Дмитро Булах у коментарі Ґвара Медіа зазначив, що рішення уряду нелегальне. Адже законодавство України вимагає Кабінет міністрів призначати кандидата, обраного конкурсною комісією. За словами Булаха, жодної альтернативи, як-от відхилити його, зняти на вимогу СБУ або взяти на посаду іншого претендента уряд не має.
«Кабінет міністрів порушив закон, демонстративно ігноруючи його норми», — сказав Дмитро Булах.
У Спілці українських підприємців (СУП) заявили, що Бюро економічної безпеки створювали як єдиний аналітичний орган з економічною підслідністю, щоб припинити тиск на бізнес з боку кількох державних структур одночасно.
«Непризначення голови БЕБ у визначені строки гальмує розвиток самого органу. Це має негативні наслідки для держави та бізнесу, адже ефективна аналітично-правоохоронна інституція є критично важливою для економічної безпеки країни», — сказала виконавча директорка СУП Катерина Глазкова у коментарі Ґвара Медіа.
Від призначення керівника БЕБ та реформи залежить міжнародна допомога для України на декілька мільярдів доларів.
«Якщо ми не виконаємо цей пункт, то можемо не отримати ці кошти», — додав Дмитро Булах.
За словами Катерини Глазкової, транш МВФ — це макроекономічна підтримка економіки України, яка має вплив на багато економічних показників, валютні запаси, внутрішній попит, курс валют, внутрішній споживчий попит. Ці величини прямо чи опосередковано впливають практично на будь-який бізнес.
Дмитро Булах додав, що відмова уряду призначити керівника БЕБ може негативно позначитися на міжнародних відносинах і розцінюватися як порушення зобов’язань перед ЄС та МВФ. Адже реформа Бюро була одним із перших кроків для приведення роботи бізнесу у відповідність до сучасних стандартів — зокрема в правовому полі.
«Європейці й західні колеги дивитимуться на це ширше. Проте брати у заручники всю країну через небажання випустити зі своїх рук контроль над економікою… Ба більше, примус суб’єктів економіки через органи правопорядку, яким також є БЕБ, — це неадекватно», — сказав Дмитро Булах.
Чи вплине непризначення голови БЕБ на бізнес
За словами Дмитра Булаха, суттєво ситуація для бізнесу не зміниться. Однак якби незалежного і компетентного кандидата призначили, це могло б позитивно на нього вплинути. Адже український бізнес роками знаходиться в застої.
«У всесвітньому рейтингу ведення бізнесу ми знаходимось “у хвості”. Ми могли б вийти з цього стану завдяки адекватній структурі БЕБ, яка б проводила економічні розслідування.
Інакше національний і регіональний бізнес перебуватимуть в репресованому стані, де їх постійно “доїтимуть” контролюючі та правоохоронні органи», — зазначив Дмитро Булах.
Це рішення уряду може також завадити залученню закордонних інвестицій, каже Булах. Міжнародні інвестори приходять в Україну, однак мають проблеми з контролюючими органами та органами безпеки, які намагаються їх обкрасти, накласти корупційну ренту, вимагати хабарі, відкривати кримінальні провадження.
«БЕБ міг стати структурою, яка б дозволяла інвесторам захищати свої інвестиції. А в нинішньому стані Бюро — та й загалом майже вся правоохоронна система — не дозволяє цього робити», — зазначив Дмитро Булах.
Бюро економічної безпеки створили на початку 2021 року. Його місією було замінити податкову міліцію і стати органом, який не просто карає, а й запобігає економічним злочинам. Хоч від створення Бюро минуло вже понад три роки, воно досі в процесі становлення, розповіла Катерина Глазкова.
За її словами, експерти, уряд, народні депутати профільних комітетів ВРУ озвучують цифри тіньової економіки на рівні 30-40% і відповідні річні втрати надходжень до Державного бюджету у розмірі 450-500 мільярдів гривень.
«У фокусі планів Бюро економічної безпеки на 2025 рік — відшкодування збитків державному бюджету на суму 1500 мільйонів гривень [оновлено за уточненими даними від СУП — ред.]. Задля досягнення цієї мети передбачалася активна слідча робота, яка, зокрема, торкнулася б і регіонального бізнесу», — додала Катерина Глазкова.
«Результатом діяльності БЕБ мають бути встановлені рівні для всіх правила гри, ніхто не обманює державу на сплаті податків, не паразитує на її видатках, маємо обґрунтовані тарифи та економічні стимули для розвитку підприємництва», — зазначила Катерина Глазкова.
Підвищення фіскального тиску на бізнес, який прозоро працює та відповідально сплачує податки, не може стати ефективною стратегією наповнити бюджет. Натомість, сказала експертка, фокус має бути на реальному зниженні рівня економічних злочинів і виведенні з тіні масштабних схем ухилення.
Критерієм ефективності оновленого Бюро економічної безпеки мають стати не кількісні показники кримінальних справ, а суттєве збільшення надходжень до бюджету — на рівні 200–250 млрд грн, що відповідає приблизно половині від оціночних щорічних втрат, про які свідчать аналітичні оцінки, резюмувала Катерина Глазкова.
Як на рішення уряду відхилити кандидатуру Цивінського відреагував бізнес
Український бізнес у спільній заяві закликав уряд призначити Олександра Цивінського на посаду директора БЕБ. Підписанти вважають, що ця ситуація створює ризики зриву реформи й проблеми з міжнародними партнерами. Вони закликають уряд переглянути своє рішення.
Заяву опублікував засновник групи компаній Advanter Group та спільноти Board Андрій Длігач. Під нею підписались Kharkiv IT Cluster, Європейська Бізнес Асоціація, Спілка українських підприємців, Торгово-промислова палата України, CEO Club Ukraine та інші організації.
У заяві бізнес-спільнота зазначила: «Війна – час для радикальних змін на краще у сфері верховенства права та бізнес-клімату, бо інакше виникає значний ризик, що економіка не зможе забезпечити стійкість та виживання країни».
Читайте також
- «Якщо поліція не воює, то кого ми ховаємо»: перше велике інтервʼю з керівником поліції Харківщини Петром Токарем
- Керівником Харківської облпрокуратури призначили Аміла Омарова. Журналісти вказують на його звʼязки з Татаровим
- Власниця майстерні виробів з металу: «Жіноче лідерство — не просто про рівність, а про нові можливості для розвитку бізнесу»
