На прикордонні через кількість людей в населених пунктах, водні перешкоди, лісові масиви або лісосмуги неможливо створити суцільний ланцюг з солдатів в окопах. Натомість на напрямку є пункти оборони, спостереження з повітря й загальна система працює.
Про це на пресконференції розповів начальник комунікаційного підрозділу угруповання військ «Північ» Вадим Мисник.
Він додав, що збільшується глибина кілзон — місць, де зосереджується вогонь із засідки. Українські військові використовують різні тактики. Наприклад, якщо противник потрапив у пастку, то його тримають до кінця, аби «витягнути» інших військових й знищити логістичні шляхи.
Також Мисник розповів, що ці тактики працюють в комплексі з можливістю завдавати ударів на десятки й сотні кілометрів углиб Росії завдяки вітчизняним розробкам та далекобійній зброї від країн-партнерів.
Під час широкомасштабного наступу на початку літа російська армія, попри широкий розголос, не захопила практично жодного населеного пункту, наголосив Мисник.
«Звісно, боляче, коли на слуху окремі населені пункти, але ж є певні військові правила. Наші сили оборони докладають усіх зусиль, щоб ворог максимально сточив свої ресурси: як жилу силу, так і техніку», — резюмував Мисник.
Нагадаємо, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що нещодавно росіянам вдалося захопити нові території у напрямку Великого Бурлука на Харківщині. Армія РФ, ймовірно, просунулася на північний схід від села Амбарне Великобурлуцької громади. Протягом 28-29 вересня росіяни там проводили активні штурмові дії.
Також джерела Ґвари в розвідувальному підрозділі анонімно повідомило, що, ймовірно, росіяни планують зривати українську логістику між зоною нового вторгнення (окуповані села Мирне й Амбарне, біля якого армія РФ намагається просуватись) та північною частиною Куп’янського напрямку (біля селища Дворічна).
Читайте також
- «Це як в анекдоті про пожежників…»: Як українські військові захищають небо від російських дронів
- Російський наступ на Куп’янськ: «Нам ледве вистачає засобів, щоб їх стримувати».
