Сьогодні, 30 вересня, відбулося прощання та поховання капітана Максима Кудріна з позивним «Рись», який був командиром роти 123 окремого батальйону однієї з бригад ТрО. Він загинув у боях біля Дворічної на Харківщині.
Детальніше — у фоторепортажі.
Максим Кудрін був офіцером, який з першого дня повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб приєднатися до Збройних Сил України. Його бойовий шлях розпочався з оборони Харкова, де він брав безпосередню участь у захисті міста. Пізніше, у березні 2022 року, його батальйон було переміщено до Чугуєва, а під час Слобожанського контрнаступу він пройшов з боями до самого кордону з Росією.
До прощальної ходи та церемонії поховання долучилися побратими, друзі, рідні та небайдужі містяни. Загалом їх на заході було понад 100, передають кореспонденти Ґвара Медіа.
«Це був справжній офіцер та капітан України. Він повернувся з-за кордону у перші години повномасштабного вторгнення у 2022 році, аби стати до лав Збройних сил України та захищати Харківщину», — розповів про побратима офіцер Купʼянського батальйону Максим.
«Рись» брав участь у боях за оборону Бахмута та Часового Яру на Донеччині та повернувся до Харківщини, аби обороняти Купʼянський напрямок.
Він загинув від осколкового поранення під час обстрілу росіянами українських позицій біля Дворічної Купʼянського району. Тоді командир виконував там бойове завдання.
«Це мій побратим, я з ним служу з 22 року. Це була надзвичайно відповідальна людина. Він був справжнім професіоналом, закінчив школу капітанів у Литві, а до початку повномасштабного вторгнення був приватним підприємцем у Європі», — додав ще один побратим загиблого Володимир.
За його словами, для Максима Кудріна не стояло питання йти на фронт чи ні.
«Треба, значить треба», — вважав він.
«Я знав Максима понад 30 років, ми були друзями. Останнім часом ми через справи менше спілкувалися, але, памʼятаю, він дзвонив у травні та просив допомогти з реабілітацією його бійців, бо я в госпіталі реабілітологом працюю», — додав друг Максима Кудріна Дмитро Нестеренко.
Він також сказав, вдома на нього чекали донька та син. На момент загибелі Максиму Кудріну було 46 років.
«Він так любив Україну, що загинув за неї», — говорять його друзі.
Нагадаємо, 16 вересня у Харкові відкрили меморіальну дошку в памʼять про загиблих рятувальників. Вони стали жертвами атаки РФ із застосуванням тактики «подвійного удару» по Новобаварському району міста 4 квітня.
Журналісти Ґвара Медіа підготували фоторепортаж з відкриття меморіальної дошки.
Читайте також
- 4 вересня в Харкові відбулася церемонія прощання з місцевою художницею Нікою Кожушко, яка загинула 30 серпня внаслідок російського обстрілу Харкова. Їй було 18 років.
