З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала правовим порятунком для майже 4,3 мільйона українців. Однак оскільки тривають переговори про припинення вогню, ця мережа безпеки може бути знята.

Про це йдеться у матеріалі Euractiv.

Зазначається, минулого року уряди країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року, вийшовши за початкові рамки, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. 

«Припинення вогню може змінити сценарій за одну ніч, і приймаючі країни будуть змушені вирішувати, чи згортати захист, чи наполягати на інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому», — йдеться у повідомленні.

Враховуючи це, комісія повідомила, що почала розглядати наступні кроки, зокрема «продовжувати чи ні» тимчасовий захист, допомагати людям перейти на національний статус для роботи, навчання чи возз’єднання сім’ї, а також підтримувати тих, хто вирішив повернутися в Україну. 

Водночас чеський міністр внутрішніх справ Віт Ракушан сказав, що Чехія, разом з Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді на цей виклик під час польського головування в Євросоюзі. «Але конкретні умови ще належить обговорити», – пояснив Ракушан.

Тож Рада збирається розглянути це питання на наступній Раді внутрішніх справ у червні, стало відомо Euractiv. 

Однак будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС, сказала речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала, додавши, що вони очікують, що спільна позиція ЄС буде досягнута в першій половині цього року.

Попри це, деякі країни вже вжили заходів, щоб знайти «більш довгостроковий регулярний статус» для українських біженців.

Так, Польща незабаром запропонує трирічний національний статус тимчасового проживання українцям, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року.

У Чехії новий спеціальний п’ятирічний дозвіл на проживання буде доступний для українців, які прожили там більше двох років і мають роботу, з обов’язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.

«Але навіть Прага, одна з найбільших приймаючих країн, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодного нового тимчасового захисту “як тільки війна закінчиться”», — сказав міністр внутрішніх справ Чехії Хана Мала на «X». 

Крім того, Австрія, Італія, Естонія та Латвія приймають довгострокові рішення з різним рівнем захисту.

А міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але саме наступний уряд має вирішити, які саме пропозиції будуть висунуті з цього питання, підкресливши необхідність узгодженого європейського підходу.

Разом з тим, міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення «зараз обговорюються на рівні держав-членів, включаючи Словаччину, а також на рівні ЄС».   

Читайте також