Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, що на проспекті Науки, — один з найбільших університетів економічного профілю в Україні. За одним з рейтингів 2021-го року, він посів перше місце з економічних спеціальностей серед вишів Харкова, а міжнародний рейтинг U-Multirank надав йому 379-те місце серед 925 у доковідній реальності. Що непогано, адже ХНЕУ має спільні програми подвійного диплому з університетами країн ЄС та щороку набирає тисячі студентів.
Принаймні, набирав.
Так само, як і десятки інших українських ЗВО, університет зіштовхувся з безпрецедентними труднощами 24-го лютого 2022 року. Як платити зарплату викладачам, як працювати в умовах щоденних обстрілів, як атестувати студентів на окупованих територіях — лише побіжний список проблем, які мала вирішувати адміністрація, щойно оговтавшись від ковідної кризи та впровадження нового для всієї України дистанційного формату.
Як університет шукає та імплементує рішення, чи бачить власне майбутнє — розповідаємо у розмові з його ректором, Володимиром Пономаренком.
Смерть комунікацій і допомога Starlink
За словами Володимира Пономаренка, університет зміг повноцінно відновити навчання 21 березня — через майже місяць після початку повномасштабної війни. ХНЕУ перший серед закладів Харкова у повному обсязі запустив навчання онлайн. 17 березня вдалось виплатити заробітну плату викладачам за березень, за квітень також виплатили вчасно. ЗВО обійшовся без затримки чи скорочення зарплат персоналу, але стипендії студентам дещо затримувались — через сповільнену роботу соціальних служб, кажуть у ХНЕУ.
Як зізнається сам ректор, попри напруження в інформаційному полі, команда не надто серйозно ставилась до ідеї повномасштабного вторгнення та не готувалась до можливих наслідків заздалегідь.
«Війна для нас почалась раптово», — розповідає ректор.
Перша проблема, яку ідентифікував університет — це відсутність робочих провайдерів у Харкові.
Аби забезпечити дистанційне навчання під час пандемії COVID-19, виш співпрацював з трьома, і всі вони перестали працювати 24-25 лютого. Провайдер URAN, ймовірно, не функціонував через руйнування вулиць, не працював також «Укрнет».
Це поставило на паузу всю роботу університету.
«Дякуючи Ілону Маску, Міністерство освіти України виділило нам Starlink», — розповідає Володимир, — «Тепер ми можемо працювати автономно».
«Залишилось лише зробити сонячну станцію для підзарядки Starlink, аби геть ні від кого не залежити», — жартує наш співрозмовник, але додає, що університет наразі дійсно займається цим питанням.
Модель Coursera
Якби університет замислився над трансформацією і формалізацією дистанційного навчання саме 24 лютого, він би не зміг розпочати навчання взагалі, каже ректор. В цьому сенсі ХНЕУ дуже допоміг досвід COVID-19 і попередні розробки вишу, зокрема, відділу інформаційних систем, який очолює Максим Лагутін.
«Ще 15 років тому, коли в Україні відбувався так званий Болонський процес, стало зрозуміло, що радянська система, за якою тільки 10-15% занять віддаються на самостійну роботу, не актуальна», — каже Володимир Пономаренко.
На думку ректора, близько 50-60% задач мають опрацьовуватись студентами самостійно: це відповідає вимогам часу, виховує цілеспрямованість та креативність.
«Ми розробили так звану ПНС, персональну навчальну систему для студентів, ще багато років тому», — каже керівник закладу, — «Студент може прийти додому, відкрити платформу, передивитсь лекції чи перечитати навчальні матеріали».
Під час пандемії у ПНС запровадили і підсилили контроль за якістю виконання студентських робіт, забезпечили зворотній зв’язок з викладачем. Десь 60% платформи сьогодні займає контент, тобто записані лекції та матеріали, а спілкування з викладачем відбувається у форматі «питання — відповідь».
В цілому система зараз працює десь так само, як англомовна Coursera. Це був взірець для розробників ХНЕУ.
До речі, виш також приймає і визнає сертифікати Coursera за тими чи іншими програмами від студентів, і може зарахувати студентський бал з такого сертифікату.
ПНС функціонує на базі Moodle. В іноземних студентів, які переважно змогли дістатись рідних країн і не мають проблем зі зв’язком, робота в системі проходить за графіком. В той час як вирішити проблеми студентів, які не мають доступу до швидкісного інтернету, університет сьогодні не може.
Ще одна задача, яку вирішував виш, — збереження та оцифровка документації, справ, навчальних матеріалів. Із цим з початку повномасштабного вторгнення допомогли Amazon Web Services, надавши команді доступ до хмарних серверів.
Студенти в окупації
Станом на 21 березня, згідно опитування університету, близько 3000 студентів з більш ніж 6000 змогли працювати з викладачами синхронно на базі ПНС. Близько 2000 студентів, на жаль, працювали асинхронно, через проблеми зі зв’язком на своїх територіях.
Коли відновилось навчання, зв’язок повністю втратився з 232 студентами. З деякими здобувачами його згодом вдалося відновити.
«Сьогодні ми не маємо зв’язку десь з 150 людьми. Ми не знаємо, де вони — чи на окупованій території, чи ні, що з ними сталося», — розповідає ректор.
Але на тимчасово окупованих територіях точно лишаються студенти ХНЕУ. Володимирові важко вказати конкретну кількість, та він переконує, що виш мав багато студентів зі східних міст, наприклад, з Луганської області. Ті, що вийшли на зв’язок, складають сьогодні іспити та навіть захищають дипломи дистанційно.
Деяким студентам — як-от, наприклад, мати з донькою з окупованого Ізюма — команда ХНЕУ власноруч надавала допомогу: знаходила житло, необхідні речі.
Більше 150 співробітників, за словами ректора, сьогодні теж мають потребу в житлі: в багатьох воно зруйноване повністю або частково.
При університеті продовжує працювати гуманітарний штаб, який відкрився ще у перші дні війни. Тоді штаб займався в першу чергу евакуацією співробітників та студентів, використовуючи доступні приватні авто, домовляючись з поліцією чи міською та обласною адміністраціями.
У перший день вторгнення в гуртожитках ХНЕУ залишались дві з половиною тисячі студентів: працівники забирали їх і перевозили у безпечніше місце.
Через місяць в гуртожитках залишились всього 40: це ті, кому просто не було куди їхати.
Гуманітарний штаб також розвозив воду, продукти й продуктові набори. За словами Володимира, як мінімум 500 осіб отримали гуманітарну допомогу від штабу університету.
Задачі на новий навчальний рік
Серед основних задач на 1 вересня ректор ХНЕУ називає забезпечення опалення для приміщень ЗВО, угоди з компаніями, що забезпечують тепло та електроенергію. На жаль, важка й холодна зима є питанням №1 не лише для українських вишів, а й для всіх жителів України, у зв’язку з повномасштабною війною.
Через вторгнення харківський економічний також переніс вступну кампанію на серпень – жовтень. Володимир Пономаренко зауважує, що такі дати вступної кампанії є типовими для більшості навчальних закладів за кордоном.
У новому навчальному році університет також планує відредагувати програми і об‘єднати деякі кафедри та відділи — як-от, наприклад, навчальний та методичний. Це необхідний крок, в тому числі, через економію та потребу в скороченні штату.
«Вища освіта під час війни» — нова серія матеріалів від Gwara Media, у якій ми досліджуємо роботу вишів Харкова, другого найбільшого міста країни, в умовах щоденних обстрілів. Слідкуйте за нашими оновленнями — розумійте війну в деталях.
