Після початку повномасштабної війни Харківська область стала одним із регіонів, де воєнні злочини фіксують найчастіше. Разом із цим зростає і кількість судових справ: українські правоохоронні органи дедалі активніше розслідують порушення міжнародного гуманітарного права, а суди починають розглядати такі провадження в межах національної юрисдикції.
У 2022 році суди Харківської області розглядали лише одну справу за статтею 438 Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни»). Проте вже у 2023 році таких справ стало 13, а у 2024 — 34. Зросла і кількість фігурантів.
Журналісти Ґвара Медіа дослідили вироки за статтею 438 ККУ в судах Харківської області й кого судять зараз.
Що таке воєнні злочини?
Воєнні злочини – це порушення міжнародного гуманітарного права (порушення законів і звичаїв війни), за скоєння яких передбачено кримінальну відповідальність фізичних осіб на національному та міжнародному рівнях.
Воєнні злочини — один з видів основних злочинів проти міжнародного права поряд зі злочином агресії, злочинами проти людяності та геноцидом.
Хто має карати за воєнні злочини?
Чотири Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року та Додатковий протокол І до них від 8 червня 1977 року зобов’язують держави криміналізувати серйозні порушення міжнародного гуманітарного права в національному законодавстві. Україна виконує цю вимогу насамперед шляхом внесення до Кримінального кодексу України статті 438 «Порушення законів та звичаїв війни».
Окрім того, держави повинні переслідувати в судовому порядку осіб, обвинувачуваних у вчиненні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права чи передавати таких осіб державі, готовій здійснити таке переслідування.
Згідно з аналітикою на сайті Зміна, на воєнні злочини, згідно з Женевськими конвенціями, поширюється принцип універсальної юрисдикції. Він полягає в тому, що будь-яка держава може притягнути особу, винну в скоєнні воєнних злочинів, до кримінальної відповідальності, попри місце скоєння злочину та громадянство суб’єкта злочину чи його жертви.
Раніше воєнних злочинців притягували до відповідальності на міжнародному рівні Нюрнберзький та Токійський міжнародні військові трибунали, Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії та Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди, а також низка «гібридних» судових установ (Спеціальний суд для Сьєрра-Леоне, Надзвичайні палати судів Камбоджі тощо). Наразі юрисдикцію щодо воєнних злочинів має Міжнародний кримінальний суд.
Що відомо про статтю 438 Кримінального кодексу України
За статтею 438 Кримінального кодексу України, жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, незаконне переміщення або депортація дитини, невиправдана затримка репатріації дитини, вербування або використання дитини для участі у збройному конфлікті, воєнних (бойових) діях, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Якщо ті самі діяння спричинили загибель людини, то караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Судові справи Харківської області 2022-2024 рр.
2022 та 2023 роки
У відповіді на запит Ґвара Медіа територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області повідомило, що у 2022 році в судах регіону слухали 1 справу за статтею 438 Кримінального Кодексу України.
Наступного року — 13 справ щодо 25 осіб. Суди Харківської області винесли 2 вироки, обидва — позбавлення волі громадян Російської Федерації строком на 12 та 15 років. Справи розглядали заочно (in absentia).
2 березня 2023 року Шевченківський районний суд Харкова виніс вирок щодо російського льотчика Максима Криштопа, який бомбардував Харків та Харківщину на початку російського повномасштабного вторгнення. Однак 6 березня задовольнив клопотання прокуратури про звільнення від відбуття покарання для передачі на обмін військовополоненими.
Другому засудженому — 26-річному Климу Кержаєву — винесли вирок 6 грудня 2023 року. Під час судового розгляду встановлено, що 23 червня 2022 року поблизу села Велика Комишуваха Ізюмського району Харківської області російські військові розстріляли автомобіль з подружжям, яке їхало до Бахмута для евакуації літніх хворих батьків.
2024 рік
У 2024 році в судах розглядали 34 справи щодо 69 осіб. Торік 6 проваджень розглянули: видали 5 вироків і 1 справу направили для визначення підсудності. Так, засудили п’ятьох громадян Російської Федерації та одного українця.
2 квітня Шевченківський районний суд Харкова виніс вирок 40-річному Олександру Меделяєву, який застрелив жінку під час окупації Ізюмського району. Російського військового визнали винним і засудили до 15 років ув’язнення.
30 квітня Шевченківський районний суд Харкова визнав винним і засудив до довічного ув’язнення командира з військово-політичної роботи 25-ї окремої мотострілецької бригади Євгенія Зеленова. Харківська обласна прокуратура повідомила, що вранці 24 лютого 2022 року цивільним людям, які їхали на автівках кільцевою дорогою, військові РФ наказали розвернутися. Люди висловили невдоволення та просили дати їм проїхати цим шляхом для виїзду в безпечне місце. Проте Зеленов надав наказ прицільно стріляти по автомобілях з цивільними.
13 серпня Шевченківський районний суд Харкова засудив до 11 років ув’язнення двох російських військових, які вкрали ювелірні прикраси з магазину в тимчасово окупованому Ізюмі.
11 жовтня Шевченківський райсуд засудив до 10 років ув’язнення російського військового Максима Янголенка. Слідство встановило, що ввечері 2 травня 2022 року він та ще восьмеро військовослужбовців відправилися на пошуки корегувальників вогню артилерії ЗСУ. Росіяни вдерлися до приватного помешкання одного із жителів окупованого міста, де в підвалі ховалися від обстрілів чоловік з дружиною, дитиною і батьком. Спочатку військові РФ стріляли по воротах, а згодом Янголенко бив господаря прикладом автомата та чинив психологічний тиск, стріляючи біля голови.
16 жовтня Основ’янський райсуд засудив до 12 років позбавлення волі російського військового. За матеріалами слідства, в тимчасово окупованому Куп`янську він вимагав у місцевої мешканки віддати йому автівку. Після відмови військовий погрожував зброєю та стверджував, що забере потерпілу із собою.
Кому винесли вирок в Харківській області у 2025 році за статтею 438 ККУ
Станом на 25 липня 2025 року в судах Харківської області винесли 2 вироки.
Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, Індустріальний районний суд міста Харкова виніс вирок 16 квітня 2025 року, однак інформацію не розголошують відповідно до статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Справа «Морячка»
У травні в Харкові засудили військового з позивним «Морячок», який під час окупації Борівської громади навесні 2022 року наказав поставити клеймо розпеченою кочергою двом ветеранам АТО, яких незаконно викрали та утримували в погребі.
Згідно з вироком, «Морячок», уродженець Алтайського краю, служить у лавах 30 мотострілецької бригади центрального округу РФ. Під час окупації частини Харківської області у 2022 році він перебував у Пісках-Радьківських Борівської громади.
Потерпілими у справі визнані двоє людей. Один з них — ветеран АТО. Слідчі встановили, що група росіян, серед яких був «Морячок», у травні 2022 року прийшли до чоловіка, декілька разів завдали ударів електрострумом в область спини та здійснили декілька пострілів зі зброї над головою, після чого зв’язали руки позаду дротом, наділи на голову мішок.
Чоловіка закинули в кузов авто, «Морячок» наказав везти полоненого до підвалу території приватного домоволодіння. Там чоловіка побили й утримували у погребі, глибина якого сягала два метри. Там перебували не менше трьох людей. Через понад тиждень утримання за наказом “Морячка” полоненому ветерану АТО поставили клеймо розпеченою кочергою область верхньої задньої частини ноги. Також протягом періоду незаконного ув’язнення чоловіка неодноразово били й допитували. Потім його перемістили до сараю в селі Рубці, де ще протягом 30 днів змушували прибирати вулиці та копати окопи.
Також росіяни у той самий період викрали ще одного ветерана АТО, допитували й били.
Ветерана АТО також били, поставили клеймо розпеченою кочергою, після цього так само відправили у Рубці копати окопи.
Також російські військові катували ще одного чоловіка, в якого знайшли український шеврон. Зокрема били молотком по пальцях, а далі — били по тілу. Він отримав «ім’я» від окупантів «№13». Його утримували сім діб.
Росіянина засудили за воєнні злочини проти цивільних до 12 років позбавлення волі. Строк відбування покарання почнуть обчислювати з моменту його фактичного затримання.
За якими справами стежить Ґвара Медіа
Вбивство Володимира Вакуленка
У січні 2024 року до суду направили обвинувальний акт щодо двох російських військовослужбовців, які, ймовірно, вбили дитячого письменника Володимира Вакуленка в Ізюмі.
Тоді ж слідством було встановлено, що торік ці військові перебували на окупованій на той час Капитолівці Ізюмського району. Вони дізнались, що в селі проживає український дитячий письменник Володимир Вакуленко, який виступає проти дій Росії.
22 березня 2022 року озброєні росіяни приїхали до його будинку та провели там обшук. Після цього вони затримали письменника та його 14-річного сина. Після чого відвезли їх в місце, де тримали всіх затриманих і намагались схилити письменника до співпраці з новою владою, кажуть у прокуратурі.
24 березня 2022 року вони знову повернулися до будинку Вакуленка та затримали письменника. Також вони забрали рюкзак Вакуленка із шевронами ЗСУ та «АЗОВ», який чоловік носив із собою навіть під час окупації, відстоюючи власну проукраїнську позицію.
Далі в прокуратурі розповіли, що командир роти «Лев» наказав своєму побратиму-кулеметнику застрелити письменника. «Удод» вистрелив у чоловіка з пістолета Макарова. Унаслідок отриманих вогнепальних поранень Володимир Вакуленко помер на місці. Його тіло з документами було знайдено вздовж дороги поблизу АЗС, розташованій на автошляху з Ізюма в напрямку Капитолівки.
Пресслужба Харківської обласної прокуратури у березні 2025 року повідомила, що підозру оголосили третьому фігуранту справи — Дмитру Катькалову. Підготовче засідання щодо нього відбулося 14 квітня, де суддя постановив передати кримінальне провадження колегії суддів у справі Нєскородьєва та Удоденка, аби об’єднати матеріали в одне провадження.
Розстріл українського військовополоненого на Вовчанському агрегатному заводі
У червні 2025 року СБУ повідомила про підозру російському військовому, який розстріляв українського військовополоненого на Харківщині у 2024 році. За даними слідства, невдовзі після вчинення воєнних злочинів військовий потрапив у полон Сил оборони України й наразі перебуває під вартою.
Йдеться про 36-річного громадянина РФ Сергія Тужилова, стрільця-штурмовика 69-ї мотострілецької дивізії 6-ї армії країни-агресора. За матеріалами справи, він має дві судимості за розбій і наркоторгівлю.
Як встановило розслідування, Тужилов брав участь у боях під Вовчанськом у червні 2024 року. Під час штурму місцевого заводу військовий разом зі спільником розстріляли трьох військовослужбовців ЗСУ, які потрапили у полон.
Задокументовано, що Тужилов з табельного автомата вистрілив у потилицю зв’язаного українського воїна. Окрім цього, він обирав місця для вбивства ще двох полонених та охороняв «периметр» під час розстрілів.
За даними слідства, перед розстрілами військові катували полонених, прив’язавши їх до стовпів.
Тужилову загрожує довічне позбавлення волі.
Обстріл Харківського фізико-технічного інституту
Щодо провадження про обстріл Харківського фізико-технічного інституту (ХФТІ), де знаходиться ядерна установка «Джерело нейтронів», судовий процес почався в липні 2025 року.
За даними слідства, з березня по вересень 2022 року російські війська систематично обстрілювали інститут. Правоохоронці зафіксували влучання 74 снарядів різних видів озброєння: авіабомб типу ФАБ-500, снарядів ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган», «Смерч», САУ «Піон» тощо. У прокуратурі зазначають, що обстріли могли призвести до екологічної катастрофи.
Зокрема, внаслідок обстрілу 6 березня 2022 року пошкоджена дослідницька ядерна установка «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів» (ЯПУ «Джерело нейтронів»). Вона призначена для проведення наукових і прикладних досліджень в області ядерної фізики, радіаційного матеріалознавства, біології, хімії та для виробництва медичних радіоізотопів.
Шкода від обстрілів ХФТІ, згідно з висновком експертизи, складає понад 14 мільярдів гривень.
На засіданні 2 липня суд оголосив перерву до 10 вересня у справі про обстріли Харківського фізико-технічного інституту (ХФТІ), в якій підозрюють трьох російських генералів та двох полковників. Причина — відсутність фінансування на публікації повісток про виклик на сайті «Урядового кур’єра».
Матеріал створений в межах проєкту «Боротьба з безкарністю за найтяжчі міжнародні злочини в умовах російської збройної агресії проти України», який реалізує Центр прав людини ZMINA за підтримки Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії.
Читайте також
- Екоцид в Харківській області. Яку шкоду довкіллю завдала Росія й чому цей злочин складно довести
- «Результати будуть після завершення війни»: що експерти говорять щодо угоди про копалини між Україною та США
- Голова ВООЗ в Україні: «Люди відкладають лікування через війну — це загрожує хронічним хворим»
