Українські військові звільнили Слов’янськ влітку 2014 року. Місцеві розповідали, що їздити ділянкою траси M-03 від Ізюма в Донецьку область треба було якомога швидше й без зупинок. Щоб не потрапити під російський обстріл.
7 вересня 2025 року заїжджати в Донецьку область з боку Ізюма доводилось через густий і їдкий дим з полів, підпалених російськими атаками. Обабіч дороги встановлювали таблиці про небезпеку FPV-дронів. Більшість автівок обирали з’їхати з траси на під’їзді до Слов’янська.
Антидронових сіток над дорогою не було. Тільки поодинокі, стиснуті жаром обвуглені залишки легкової машини, автобуса, «бусіка» та військових машин.
Журналістки Ґвара розбирались, чому росіянам вдається бити по трасі та чим загрожує дроновий контроль над трасою Ізюм-Слов’янськ.
Як росіяни дістають до траси
Росіяни почали атакувати трасу дронами на початку осени 2025 року. 5 вересня Максим Стрельников, депутат Ізюмської міської ради, написав в соцмережах про небезпеку російських FPV-дронів, особливо увечері й вночі. Стрельников закликав шукати альтернативні шляхи та дороги після заходу сонця.
Увечері того ж дня про атаки російських FPV на трасу Ізюм-Слов’янськ написали OSINT монітори DeepState. За їхньою інформацією, за декілька днів росіяни уразили близько 10 одиниць української техніки. У районі Карпівки російська армія вдарила по цивільному автобусу.
Карта DeepState показує, що з початку вересня, росіяни проснулись на Лиманському напрямку в сторону траси, біля населених пунктів Дерилове і Новоселівка. На момент написання цієї статті, від краю лінії бойового зіткнення (ЛБЗ) до ділянки M-03, яка поєднує Ізюм і Слов’янськ, — приблизно 21 км.
За даними DeepState, давно відомо, що росіяни можуть бити на 25+ км вглиб від ЛБЗ. Однак новини про удари по трасі — «тривожний дзвіночок» про небезпеку в цьому районі.
Ізюм-Слов’янськ знаходиться на Донецькій височині. На деяких її ділянках висота досягає 211 метрів над рівнем моря. Росіяни, кажуть у DeepState, цим скористалися — на висотах легше літати.
Пілот ударних дронів з позивним «Вадос» зі 116 ОМБр і військовий з аеророзвідки Сил безпілотних систем, який захотів залишитися анонімним, розповіли Ґварі, що, ймовірно, росіяни «доставляють» FPV до траси Ізюм-Слов’янськ дронами-матками.
Дрон-матка — це великий дрон, який літає на більшу відстань, ніж звичайні FPV. Тобто більше ніж 10-15 кілометрів. За словами Сергія «Флеша» Бескрестнова, ефективність окопних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) проти таких дронів нульова. Дрон-матка працює як ретранслятор сигналу між декількома прикріпленими FPV-дронами й пілотом, який може знаходитися за 40 км.
За таких умов, важко визначити, з якої відстані та напрямку росіяни їх запускають, розповів Ґварі військовий-розвідник. Дрон-матка розвідує територію, відпускає FPV і відлітає назад.
«Вадос» каже, що атакувати трасу росіяни можуть і «Молніями», якими вони за останній рік неодноразово били по Харкову. Адже «Молнії» — це крила з двигунами FPV, які можуть літати далі, ніж звичайні FPV.
Як захистити дороги
«Усі прифронтові дороги треба завалити антидроновою сіткою, — каже “Вадос”, розповідаючи, як захистити логістичні маршрути від російських дронів. — Так, це не панацея, не 100%. Але і РЕБ — не панацея. Звичайно, коли вони “кусками” наліпили сітку — то до ср*ки. ФПВішка просто залетить під неї й полетить собі коридором. А коли вони суцільні й довжиною з десятки кілометрів, то доволі ефективні».
У Донецькій ОДА Ґвару з питаннями про зведення антидронових сіток направили до ОСУВ «Дніпро». Начальник відділу зв’язків з громадськістю угрупування Андрій Задубінний сказав, що не може розкрити комплекс заходів, який реалізовують для захисту об’єктів від дронів, через безпекові причини.
«Спорудження антидронових сіток — це останній з етапів цього комплексу. Він один з найважчих, але дає бажаний ефект лише в комбінації з іншими. Наразі на трасі Ізюм-Слов’янськ втілені заходи з прикриття цього об’єкту від ворожих дронів і вже триває підготовка для спорудження антидронових сіток», — сказав Задубінний.
«Учора машина туди їздила — траса заблокована згорілими машинами» — розповів Ґварі старший сержант взводу БПЛА однієї з бригад, яка працює на Харківщині.
Журналістки Ґвари їздили трасою Ізюм-Слов’янськ 7 серпня. Тоді траса заблокованою не була. Зі старшим сержантом розмову вели 10 вересня.
«Сітку можна було натягнути ще два роки тому, — говорить він. — У нас стандартна тенденція, називається “пізно вср*лись”».
Теоретично «Дніпро» мають цим займатися, говорить старший сержант дронярів, але вони мають дати команду.
«Є підрозділи інженерно-саперні, якісь там міські чи військово-цивільні адміністрації. Вони, може, й дали команду поставити там РЕБки, — розповідає старший сержант дронярів. — А виконавці цієї команди можуть не знати потрібних частот або не мати РЕБок, щоб закрити всю трасу. Багато є “але”».
Максим Стрельников, депутат Ізюмської міської ради, написав у фейсбуці, що першочергове завдання — це облаштування антидронових сіток уздовж дороги «Ізюм-Словʼянськ-Барвінкове» та побудова захисного антидронового коридору по всьому автошляху.
«Це завдання із “зірочкою”, тому що потребує взаємодії між представниками влади Харківської та Донецької областей», — зазначив Стрельников.
10 вересня Ґвара направила запит в Донецьку ОДА і Харківську ОВА щодо того, чи залучені вони до встановлення або фінансування антидронових сіток у регіонах. За законом, відповідь має надійти упродовж 5 робочих днів.
Логістика під ударом
Коли Ґвара спитала у військового-розвідника з СБС про наслідки того, що росіяни дістають до траси Ізюм-Слов’янськ, він відповів коротко: «Логістиці п*зда. Буде. Якщо не почнуть приймати контрзаходи».
Військовий сказав, що з дроновим контролем над трасою росіяни можуть повністю зруйнувати Дружківку і Костянтинівку. Також це стане проблемою для пересування особового складу.
«Це ускладнює час шлях евакуації, доставку боєкомплектів та провізії. Треба буде шукати або обхідні шляхи, або планувати цілі спецоперації з доставки не від 10 км, а вже від 30», — пояснив військовий-розвідник.
Усього до Слов’янська з Харківщини ведуть дві великі траси: від Барвінкового і від Ізюма.
«І річ у тім, що на трасі від Барвінкового вже теж вдарили по машинах», — розповідає старший сержант взводу БПЛА.
Про удари по трасі від Барвінкового також писав Стрельников. Він зазначив, що російські FPV влучили в автівку поблизу села Нікополь. Ґвара звернулась за коментарем до Олександра Бало, голови Барвінкової міської громади.
«У мене такої інформації немає, кажу як є», — сказав Бало. На запитання, чи фіксують удари російськими дронами по Барвінковій громаді, Бало сказав: «Поки ні».
«Військові ж не доповідають, — говорить старший сержант. — От влупили мені машину, я своєму командуванню розповів, і все. Місцевий голова може навіть не знати, що у нього трасу контролюють».
«Якщо ці два логістичні маршрути будуть постійно контролювати вогнем, ми отримаємо ту ж саму ситуацію, яка була на Курщині, — розповідає старший сержант взводу дронів. — Там теж якось блискавично росіяни взяли дві траси під вогневий контроль. Далі історія відома, думаю, вже всім».
Що далі?
«Цієї ночі була велика активність FPV-дронів противника на ділянці Лиман-Райгородок-Словʼянськ», — написав 8 серпня старший лейтенант Сил оборони з позивним «Алекс» у своєму телеграм-каналі. «Алекс» теж зазначив, що без дронів-маток або дронів-ретрансляторів тут не обходиться. До ЛБЗ від траси відстань більше ніж 20 кілометрів.
Траса Лиман-Райгородок-Слов’янськ знаходиться з північно-східного краю Слов’янська. Це ще один логістичний маршрут до міста, але з іншого боку.
Станіслав Бунятов з позивним «Осман» вважає, що ці атаки — перший крок росіян у підготовці масштабного наступу на Донбасі. Так вони шукають можливості для тотального контролю логістичних шляхів до Словʼянська та Краматорська.
«Вогневий тиск на ці дороги — доволі важке завдання, адже вони розташовані відносно далеко від фронту, однак болючий для нас результат мають, — говорить «Осман». — Ця ситуація вкотре доводить, що основа в обороні та наступі — це жорсткий контроль логістики, а не гонитва за знищенням поодиноких росіян у лісосмугах».
Привіт, мене звуть Яна. Я писали цей текст дуже швидко, щоб розповісти, як російські дрони починають руйнувати логістику поряд з містами, які хочуть захопити. Якщо вам сподобалась ця стаття і ви хочете підтримати воєнну репортажистику Ґвари, підписуйтесь на нашу Спільноту.
Читайте також
- Росія вимагає віддати всю Донеччину, що може загрожувати Харківщині. Розбираємось, чи це законно
- Порятунок в останню мить. Евакуація з Куп’янського району із загоном «Троянда на руці»
- «У тебе рука страшна, а ти ще й протез виставляєш»: з якими проблемами стикаються люди з протезуванням
