24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення, харківський rock’n’sport pub вітав у своїх стінах відвідувачів великою кількістю стейків, пива та класикою світового року під гітару. Тут, як і завжди, лунають Queen, Rammstein та Black Sabbath, а на екранах показують матчі чемпіонату Вищої ліги. Минуло три роки з дня, коли заклад вперше відчинив свої двері, але команда пабу продовжує працювати попри локдаун, війну та блекаути. Щовихідних тут проходять благодійні концерти на підтримку Збройних Сил України.
Kefir Pub до повномасштабного вторгнення був місцем зустрічі футбольних фанатів і поціновувачів року, після — зібрав у своїх залах волонтерів зі всього Харкова. Ми зустрілися з власником закладу Олексієм Бедриним, щоб дізнатися, чим зараз живе паб.
Раніше Олексій займався організацією масштабних рок-івентів, на яких виступали як гурти з України, так і зі всього світу. У 2017 році він відкрив спортивний паб у центрі Харкова, згодом — другий. Під час пандемії Олексію довелося зачинити перший заклад, але у Kefir Pub на Героїв Харкова й зараз можна скуштувати страви мексиканської кухні, послухати живу музику і переказати кошти на потреби ЗСУ.
Як виникла ідея благодійних концертів на підтримку ЗСУ?
— До повномасштабного вторгнення у нас мало не щодня проходили концерти. Всі, хто хотів донести до публіки своє мистецтво, міг прийти й зіграти. Ми відновили роботу 27 травня і вже з початку червня вирішили монетизувати концерти, щоб підтримати українських військових.
Хто долучився до виступів на благодійних концертах?
— Серед тих, хто відкрив благодійні концерти, був Гриша Чайка, гітарист гурту Океан Ельзи. Гриша виступає у нас як з каверами, як це було багато років тому, так і з сольними проєктами. Також у нас давали концерти Артем Войцеховський з гуртом Зарисовка, FIRMA4I, The BeatChess, Maks Kozachenko тощо.
Як почалась ваша волонтерська діяльність?
— Товариш запропонував мені долучитись до волонтерства: я опублікував перший допис зі збором для ЗСУ наприкінці березня або на початку квітня 2022 року. Мої друзі з-за кордону та України без вагань переказували кошти за реквізитами, бо знають мене завдяки рок-івентам. У квітні ми із Тарасом Шостенком, моїм давнім другом, створили благодійну фундацію «Їбош», в рамках якої почали збирати кошти на більші речі, як-от автівки, тепловізори, квадрокоптери та військову амуніцію. Про покупки звітуємо на сторінках фундації у соціальних мережах.
«Їбош» не бере жодної копійки з тих коштів, які надсилають люди. На утримання приміщення фундації гроші не потрібні, бо наш офіс знаходиться тут — в пабі. Зарплату собі теж не виплачуємо, бо всі маємо роботу, з якої й заробляємо. Також ми створили мерч, з його реалізації 100% доходу віддаємо на потреби ЗСУ.
Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій
Якою волонтерською діяльністю зараз займається Kefir Pub?
— Окрім концертів, після повномасштабного вторгнення ми створили акцію «50% знижка на бізнес-ланчі для військових». Наразі діє постійна знижка 25% для військових, поліції та працівників ДСНС. Також у нас була акція «Бургер для військового», в рамках якої ми пригощали бургером кожного захисника, що заходить до пабу. Вони зазвичай просили не робити їм знижки, але ми пояснювали, що це ініціатива звичайних громадян України, які хочуть таким чином їм віддячити.
Паб взяв на себе знижки, а витрати за бургери взяли на себе люди, які донатили.
«Не у знижках і не в безплатному бургері справа, у військових є гроші, щоб їх придбати. Річ у тім, що ми хочемо виразити особистий респект людям, які боронять нашу країну. І знижки або безплатні бургери — це найменше, що ми можемо для них зробити», — каже Олексій.
Чи змінилася публіка в пабі після повномасштабного вторгнення?
— Зовсім трохи, хіба що військових побільшало. У нас насправді різноманітна публіка: тут й музиканти, й літератори, й журналісти, й футбольні фанати. Іноді заходить Сергій Жадан, коли приїжджає до Харкова.
Як вам вдавалося працювати під час блекаутів?
— До того, як придбали генератор для пабу, ми все одно працювали: подавали холодні закуски, напої. Люди йшли поїсти, випити та послухати музику: в нас є акустична гітара або хтось із музикантів приносив свою. Ми запалювали свічки, вмикали ліхтарики, діставали гітару, розливали чай з термоса або пиво. Було весело.
Згодом придбали генератор, а хлопці з благодійного фонду «Лялькова оборона» допомогли дістати Starlink. Працювати можна навіть під час блекаутів, було б бажання.
Як з вами зв’язуються військові, коли виникає потреба в зборах?
— Зазвичай до мене звертаються знайомі або знайомі знайомих, якщо потрібна амуніція. Це питання розв’язується за 2-3 години: з’являється прохання від військового — йдемо до місцевих магазинів за плитоносками, шоломами тощо. Запити на автомобілі або інші великі речі отримуємо безпосередньо від військових частин, тоді запускаємо збори в соцмережах.
Чи змінилася команда пабу після повномасштабного вторгнення?
— Майже не змінилась, працівники залишились тут: кухар, помічник кухаря, бармен тощо. Лише одна офіціантка поїхала з міста, але до команди приєдналась інша. Всі працюємо на потреби містян і військових.
Харків досі під обстрілами. Чи не було у вас плану релокуватися?
— Ні, ніколи не думав кудись переїжджати. Я виріс і народився в Харкові, тому мені нікуди нічого переносити не потрібно. Тим паче заклад знаходиться у підвальному приміщенні, стіни тут бетонні, що убезпечує нас від ракетних обстрілів.
Яким ви бачите післявоєнний Харків?
— Коли б війна не закінчилась, Україна в будь-якому разі вийде з неї з перемогою. Я вважаю, що у країні, зокрема, в Харкові, ми спостерігатимемо економічне зростання. Який би заклад не відкрили, від кав’ярень до масштабних підприємств, він матиме шалений успіх. У мене є купа бізнес-ідей, але на їхнє втілення потрібно більше часу і грошей. Навіть зараз, ви подивіться, в усіх відчинених закладах є люди. Всі мої знайомі, навіть ті, хто втратив своє виробництво через ракетні обстріли, працюють, і їм це справді вдається. Моя порада для всіх, хто сумнівається, чи варто відкривати нові заклади: якщо ви щось робите, робіть це якісно та чесно щодо себе і своїх клієнтів.
«Справа має приносити вам не лише гроші, а й моральне задоволення, тоді буде розвиток. Краще заробити гривню за цікаву працю, ніж три, але ходити на роботу як на каторгу», — каже Олексій.
Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!
Читайте також Іноземці в Харкові: як люди з інших країн допомагають місту.
