Чому цей текст в моїй харківській Ґварі? Ми почали співпрацю з виданням Euractiv — їхніми редакціями в Польщі, Словаччині та Чехії. По-перше, для того, щоб і ми, і ви дізналися більше про політичну і соціальну ситуацію в цих країнах і погляди їхньої влади й населення на різні актуальні для України і Європи питання. По-друге, для того, щоб розповісти в їхніх медіа — і на сайті проєкту Visegrad — про думки в Україні щодо цих питань. Цю статтю написала Барбора Пішторова, авторка чеського Euractive.
Сотні тисяч українських біженців прибули до Чехії після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Сьогодні вони не просто користуються захистом — у вигляді податків вони повертають більше, ніж держава витрачає на них. Роботодавці кажуть, що без них багатьом галузям було б важко.
Чехія видала близько 660 тисяч тимчасових дозволів на захист від лютого 2022 і до кінця 2024 року у відповідь на війну Росії проти України, повідомляє Міністерство внутрішніх справ Чеської республіки.
Приблизно 40% цих людей з того часу переїхали в інші країни, але на кінець минулого року 389 тисяч досі мають чинний захист у Чехії.
За останніми даними, 397 861 українець зараз перебуває у Чехії під тимчасовим захистом, більшість із них живе в Празі.
Українці не тільки знайшли прихисток у Чехії, вони також стали важливою частиною національної економіки. Їхній внесок у державний бюджет перевищив суму витраченого на їхню підтримку. Щонайменше 2,27 мільярда євро повернулось до держави в податках від працевлаштування та споживання українських біженців, повідомляє Міністерство праці та соціальних питань Чехії.
«Більше ніж половина українських біженців увійшли на ринок праці Чеської Республіки — це те, про що Німеччина може тільки мріяти. У Німеччині працюють лише близько четвертої українських біженців», — каже Катержіна Дуспівова, аналітикиня зі STEM agency.
Українці часто влаштовуються на позиції, які складно заповнити лише чеськими робітниками. «Завдяки цьому за останні три роки українські біженці внесли до державного бюджету вдвічі більше, ніж було витрачено на гуманітарну допомогу», — додає вона.
Чехії потрібні українці, кажуть роботодавці
Кількість активних українських біженців на чеському ринку праці стрімко зростає. «Ми спостерігаємо незначні короткотривалі коливання, які є стабільними з року в рік. Зараз міністерство фіксує близько 150 тисяч трудових відносин», — заявили у Міністерстві праці та соціальних питань Чехії.
Роботодавці високо оцінюють їх внесок. «У перспективі чеського ринку праці ми розглядаємо українських працівників як ключову робочу силу в низці галузей, включаючи будівництво, промисловість, сферу послуг і навіть охорону здоров’я та соціальні служби», — говорить Віт Ясек, виконавчий директор Конфедерації об’єднань роботодавців.
За словами Ясека, українців не замінити у сферах транспортної інфраструктури, промисловості, кваліфікованих професій, роздрібної торгівлі, охорони здоров’я та будинків для літніх людей.
«У теперішніх умовах ми віримо, що Чеська Республіка не може функціонувати без українських робітників», — зазначив він.
Мовні навички — це досі випробування
За словами Дуспівової, активне залучення до ринку праці допомагає покращити суспільне визнання українців. За останні три роки ставлення до них у чеському суспільстві сильно змінилося. Сьогодні 46% чехів прийняли б українця як сусіда, порівнюючи з 2000 роком, коли таких було тільки 10%.
На противагу цьому, прийняття росіян різко знизилось. У той час як 50% чехів прийняли б сусіда-росіянина у 2016, лише 35% сказали те саме у січні 2025. «Зараз українці виглядають більш прийнятними сусідами, ніж росіяни», — підсумувала Дуспівова.
Ця зміна відображає ширшу тенденцію: чеське сприйняття міграції сильно залежить від національності й умов прибуття біженців. Українці виглядають культурно ближчими й економічно кориснішими, що допомагає їх інтеграції.
Крім того, залишаються виклики, особливо щодо мовної та культурної інтеграції. За словами Дуспівової, вивчення чеської — це слабке місце.
«Тільки 37% населення Чехії вважає мовну інтеграцію (українців — ред.) успішною», — зазначає вона. Мовний бар’єр може грати ключову роль у визначенні того, чи надовго залишаються українці. Інтеграція в освітню систему та мовні курси для дорослих будуть важливими для майбутнього розвитку цієї спільноти.
На відміну від кризи переселенців у 2015, коли чеське суспільство було різко проти міграції, українська хвиля переселень не спровокувала такого самого опору.
Досі не зрозуміло, чи може прибуття українських біженців допомогти зламати табу щодо міграції до Чехії загалом. «Суспільство і країна в цілому відіграють важливу роль, — каже Дуспівова. — У той час поки українці є більш прийнятними для громадян Чехії, цього не можна сказати про інші хвилі мігрантів», — додала вона.
Переклад українською: Ельза Д’яченко
Фото обкладинки: Прага, Чехія / Ketevan Salia, Unsplash
 |  |  |  |
|---|
 |  |
|---|
Проєкт профінансовано урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через гранти Visegrad Grants від International Visegrad Fund. Місія фонду — просувати ідеї сталої регіональної співпраці в Центральній Європі.
Проєкт також підтримує Міністерство закордонних справ Республіки Корея.
