День Святого Миколая, Новий рік, Різдво, Старий новий рік — цей період у глобальному світі є не лише періодом відпочинку з близькими, а й по-справжньому гарячим сезоном для різних ринків та галузей економіки. Від заводів Coca Cola і до продуктових рітейлерів — всі гравці поля сьогодні використовують вайб новорічного дива, аби задовольнити запит на свято та реалізувати свій товар.
Ми у Gwara Media поцікавились: які хороші та шкідливі економічні й екологічні звички є в українців у період свят? Як працює ринок різдвяних прикрас і який «вихлоп» він залишає щороку у навколишньому середовищі та економіці? Врешті-решт, як створити собі атмосферу, але не вийти з шеренги вихідних із купою непотрібного мотлоху та сміття?
Розбираємо ці проблеми на прикладі кількох важливих ініціатив в Україні та за кордоном.
Приклади екологічних ініціатив
Сміття, що залишається після свят, — велика проблема чи не для всіх країн світу, надто для міст-мільйонників. Якщо в Україні йдеться переважно про велику кількість вирубаних дерев на смітниках, поліетилен, харчові відходи («Український клуб аграрного бізнесу» якось порахував, що ми викидаємо їжі на більш ніж 470 млн грн на свята), то в США, Китаї, Британії, країнах Європи помітною проблемою також є кількість одноразового подарункового паперу і обгорток. NLWA (North London Waste Authority), які опікуються вивезенням і переробкою сміття, пишуть, що лише у Британії у звичайних смітниках після Різдва опиняються близько 365 тис. кілометрів такого паперу. Саме тому тут працюють маса ініціатив та сервісів — як урядових, так і від бізнесу, які допомагають покупцеві віддавати товар на переробку або ж виготовляють і продають товари eco-friendly. Дуже популярними є компанії на зразок Re-wrapped, що пропонують пакувальний папір та паперові вироби зі 100% переробленого та екологічного матеріалу. Загальнонаціональні кампанії типу Recycle Now також проводять освітню роботу і пояснюють, які товари прийматимуть, а які не прийматимуть на переробку органи місцевого самоврядування і чому.
Цікавим вирішенням цієї проблеми є бренди та онлайн-магазини, що сьогодні продають так звані фуросікі (furoshiki wraps) по всій Америці та Європі. Це традиційний одяг і спеціальний шматок тканини, що здавна прийнято використовувати для загортання і транспортування предметів у Японії. У 2020 та 2021 роках цей вид подарункових обгорток з тканини став настільки популярним, що про нього активно писали The Guardian та великі глянці. Такий замінник паперу для подарунка можна купити на Etsy, а також в українському Lush.
Окрема тема для розмови — це органічне сміття, зокрема, тисячі ялинок та дерев, які щороку відправляються на звалище. Тут у різних країн діють різні законодавчі норми, по-різному працюють служби, що контролюють цей процес. Наприклад, у Німеччині за неправильно утилізовану, тобто просто винесену на смітник ялинку штрафують — від 25 до 100 євро у різних регіонах. Це дуже контрастує з ситуацією в Україні: у нас сертифіковані продавці мають договори з комунальними підприємствами, що вивозять сміття, і працюють точки, куди кожен може здати свою ялинку. Тим не менш, це робить лише невеликий відсоток людей.
За словами голови Всеукраїнської екологічної ліги, у 2020 році у Києві правильно утилізували 14 тис. дерев, в той час як продали більше 500 тисяч.
У Німеччині ж утилізація ялинок є організованим процесом: муніципалітетами та сміттєпереробними компаніями передбачені окремі дні (про них заздалегідь повідомляють), коли жителі міст мають винести свою очищену від прикрас ялинку та залишити біля баку. Спеціальний транспорт забере її і така послуга буде безкоштовною. Також у Німеччині просто заборонені деякі види іграшок (наприклад, несертифіковані неякісні гірлянди) і діє заборона на феєрверки на вулиці.
Компанії, які займаються eco-friendly різдвяними товарами та прикрасами, в тому числі, продажем натуральних ялинок із мінімальним вуглецевим слідом, також часто пов‘язані з благодійністю. Гарний приклад — шотландські ялинки від Caring Christmas Tree, що є частиною благодійної організації Bethany Christian Trust. Всі гроші, зароблені на замовленні таких дерев, йдуть на допомогу безхатченкам та малозахищеним групам людей у Шотландії.
Як в Україні
За даними правозахисної організації «Екологія право людини» та Урядового кур’єра, щороку в Україні виготовляють та реалізують близько 500-800 тис. ялинок, тим не менш, це лише легальний продаж — близько 50% ринку все одно залишається в тіні. Із року в рік перед святами у містах починають працювати сотні стихійних ринків, де продають незаконно вирубані дерева. Ті дерева, які на цих точках не встигають продати, найчастіше за все просто лишають на місці хаотичної торгівлі, у кращому випадку — відвозять на смітник. Проблема полягає у тому, що ялинка, яка гниє у місті чи на звалищі, не стає частиною природної екосистеми, де вона могла би бути їжею для тварин, добривом тощо. Вона виділяє шкідливий метан, чим забруднює повітря. У великих масштабах таке «натуральне сміття» призводить справді до неприємних наслідків.
Найбільш правильний вибір у цьому відношенні — шукати ялинку у сертифікованих точках збуту. Сьогодні всі лісництва, які продають декоративні дерева перед Різдвом, мають маркувати кожне з них та підписувати договір зі службами, що займаються утилізацією відходів (у Харкові, до прикладу, це КП «Комплекс з вивозу побутових відходів»). Тобто не полінитися і знайти сертифікованого продавця замість першого ліпшого під будинком — це не лише зашкодити браконьєрству, а й попіклуватися про екологію.
Адреси таких точок щороку публікують на сайтах міських рад, а також повні списки зазвичай дублюють міські медіа та інформаційні ресурси. Вже декілька років в Україні працює ресурс open.ukrforest.com, який містить дані про кожне вирощене й законно зрубане дерево, а також додаток yalynka.info, що називають «Лісом у смартфоні». За допомогою цих сервісів можна перевірити будь-яку ялинку на законність: для цього потрібно лише ввести номер з бірки на дереві у вільне поле.
Загалом стихійні ринки розпізнати досить просто: вони переважно неогороджені, не мають маркування на товарі, не мають інфо про суб’єкта підприємницької діяльності. На тих же сайтах адміністрацій щороку розміщують і адреси місць, куди можна здати ялинку на переробку.
Інший бік проблеми — навіть на сайтах правоохоронних та еко-організацій сьогодні можна зустріти заклик не купувати живу ялинку, а протистояти нищенню природи, використовуючи штучну. Насправді, такий вибір теж не йде на користь екології та сталого розвитку. Величезну роль грають не лише матеріали, з яких виготовляють штучні ялинки, а також іграшки, різноманітні прикраси та гірлянди для них, а й спосіб доставки — словом, все те, що стає частиною екологічного сліду продукту. В Україні велика кількість людей щороку напередодні свят замовляють дешеві товари на joom, aliexpress тощо. Такі товари їдуть з Китаю, Кореї, включають у свою вартість наземне та авіаперевезення, тобто залишають потужний вуглецевий слід — про нього можна більше дізнатись, наприклад, на сайті організації Sustainability for all. Звичайно, такі святкові штуки часто зроблені з неякісного пластику, що має різкий запах, або інших шкідливих речовин.
З цієї точки зору набагато корисніше було б обирати товари з близьких до нас країн або товари локальних виробників, однак далеко не всі можуть дозволити собі гірлянду за 5 тис. грн замість гірлянди за 15 доларів. Якщо ж не брати до уваги замовлення в онлайн-гігантів, то такі ж самі товари з Китаю різні категорії населення купують вже на міських ринках. Дешевий дощик, іграшки з мікропластиком, які можна зустріти в переходах та ледь не у кожній мережі супермаркетів перед Різдвом, залишаються найбільш популярними святковими прикрасами.
Цікаве дослідження провела у 20-му році агенція Postmen. Вони опитали різні вікові групи людей з усієї України шляхом Google-анкети і виявили, що, на відміну від поведінки споживачів Північної Америки чи Європи, українці схильні відкладати вибір подарунків аж на грудень, на останній момент, та робити переважно спонтанні і малобюджетні покупки. Це означає, що, хоч люди і не вкладаються у щось справді коштовне, вони все одно витрачають великі кошти на неякісні товари з бажання підтримати традицію і придбати принаймні щось. У цьому сенсі і для покупців, і для сталого розвитку куди вигідніше було би використовувати дорожчі, але більш тривкі речі роками та замінювати «символічні» дрібнички послугами і власними враженнями.
Загальні рекомендації
- Не донатьте у пластик і не підтримуйте корупцію. Декор та подарунки для свят краще купувати у продавців, які можуть надати детальну інформацію про товар та гарантію якості.
- Якщо використовуєте штучну ялинку, в ідеалі термін її експлуатації має бути близько 20 років. Коли ж не хочеться ані тримати вдома штучну, ані возитися з переробкою натуральної, можна зробити композицію з частини дерева або придбати ялинку в горщику. Щоправда, останню доведеться висадити навесні.
- Чи обов‘язково подарункові набори зі святковим пакуванням, яскравими обгортками є більш святковими? Звичайно, бізнеси рекламують свій продукт через подібні речі, однак часто це просто малобюджетна спроба подарувати вам відчуття свята.
- І останнє — не слід недооцінювати значення не речових подарунків. Як показують різні дослідження, лише невелика частина людей в Україні дарують близьким послуги, квитки, сертифікати на курси тощо, в той час як саме такий підхід може зарадити засміченню та бездумному споживацтву.
