27 листопада депутат від партії «Слуга народу» Олександр Дубінський, обвинувачений у держзраді, прямо із СІЗО оголошує про створення нового міжфракційного депутатського обʼєднання в Раді «За мир». Воно займатиметься підтримкою ініціатив із припинення війни, зокрема мирного плану президента США Дональда Трампа.
Одразу ж до нього доєднуються четверо депутатів: двоє з яких перебувають у СІЗО за держзраду, а двоє, включно з харківським депутатом Олександром Куницьким, — переховуються за кордоном.
Фактично це демонструє, що механізм дострокового позбавлення мандата в Україні працює повільно. Основна причина — за позбавлення мандата має проголосувати ВР. І навіть коли підстави поважні, наприклад, втеча депутата за кордон, зібрати достатню кількість голосів буває непросто.
У цьому матеріалі Ґвара Медіа на прикладі харківського депутата-мажоритарника Олександра Куницького намагається розібратися з тим, як працює система дострокового позбавлення мандата в Україні та які альтернативні санкції можуть чекати на депутатів-втікачів. Та чи можуть?
Від блогера до нардепа: хто такий Куницький?
У 2019 році блогер із Запоріжжя ZPSanek стає харківським депутатом-мажоритарником від «Слуги народу» та членом Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Одразу ж він потрапляє в скандал через громадянство Ізраїлю, від якого змушений відмовитися.
На посаді народного депутата Олександр Куницький лобіює інтереси бізнесу ТОВ «Автоентерпрайз», яким він опікувався ще до початку своєї політичної кар’єри. За цим фактом навіть відкривають кримінальну справу, але згодом суд у Києві закриває її «у зв’язку з відсутністю події й складу адміністративного правопорушення».
«Автоентерпрайз» — харківська компанія, що імпортує електромобілі з-за кордону для продажу чи оренди, надає послуги з обслуговування електрокарів та виробляє зарядні станції. За даними журналістів «Схем», три із чотирьох електрозарядних станцій в Україні виготовлені саме на харківському заводі цієї фірми.
Куницький активно використовував свій мандат в інтересах цього бізнесу: допомагав «Автоентерпрайз» у конфліктах із силовими структурами та надсилав депутатські звернення для отримання інформації, яка була корисною компанії. Ці факти визнавали й у НАЗК.
У 2024 році журналісти Радіо Свобода виявили зв’язок бізнесу з РФ: компанія співпрацювала з фірмою, що працює в окупованому Криму. Після розголосу Куницький публічно дистанціювався від «Автоентерпрайз».
Навесні цього року компанія зазнала серйозних руйнувань (як і приймальня Куницького) через російський обстріл, однак інформації про припинення її роботи наразі немає.
У 2021 році НАЗК також знайшло недостовірні відомості у декларації Куницького на 303 тисяч шекелів (2,3 млн грн). У національному антикорупційному бюро України повідомили, що вони проводили досудове розслідування за цим фактом. У Офісі генпрокурора відкрили кримінальну справу, проте знайти її в реєстрі так і не вдалося.
Куницький запамʼятався і тим, що два роки тому разом зі своїм колегою зі «слуг» Артемом Дмитруком побив чоловіка у середмісті Києва. Окрім того, він фільмував блокпост на камеру свого мобільного телефона та двічі тікав за кордон, з останнього відрядження не повертається вже рік.
У Раді хоч і обговорюють виключення Куницького з правоохоронного Комітету, однак за рік відсутності нардепа жодного рішення так і не ухвалюють. Він зберігає депутатський мандат до сьогодні.
Втеча Куницького за кордон
У липні 2023 року Олександр Куницький отримав дозвіл на п’ятиденне відрядження до Ізраїлю. Натомість він пробув за кордоном майже три тижні. Журналісти з’ясували, що Куницького тоді бачили у Флориді (США), де зараз мешкають його родичі. Тоді депутат заявляв, що метою поїздки був «розвиток та зміцнення дружніх відносин між країнами».
А вже у вересні 2024 року Куницький знову виїхав за кордон і досі не повернувся.
Востаннє він голосував у Верховній Раді 19 вересня 2024-го. Відтоді у парламентській залі не з’являвся.
За даними журналістів, Куницький спершу поїхав до Ізраїлю, а потім — до США, де перебуває й досі.
Після публічного розголосу втечі Куницького правоохоронці ініціюють розслідування, однак знайти кримінальне провадження журналістам Ґвара Медіа по цій справі не вдалося, а в Офісі генерального прокурора відмовилися відповідати на запит видання.
Сам Куницький виправдовував свою втечу тим, що «не повернеться, поки не будуть покарані поліцейські, які зламали йому ребра». Найімовірніше, йдеться про інцидент із його затриманням на блокпості у 2022 році. За версією Куницького, правоохоронці навмисно застосували проти нього силу, бо їм начебто наказало керівництво поліції. В інтервʼю керівник департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков прокоментував, що нардеп зневажливо ставиться до поліцейських та на засіданні називав його підлеглих «макаками».Зараз сторінка Олександра Куницького у фейсбуці рясніє дописами про нібито неправомірні дії ТЦК. Він активно репостить відео з телеграм-пабліків, на яких люди у військовій формі нібито бʼють цивільних. Куницький у соцмережах активно критикує і правоохоронний комітет ВР за бездіяльність, хоча досі є його частиною.
Спроба виключення Куницького з правоохоронного Комітету
У вересні на сайті Ради з’явився проєкт постанови, у якій, зокрема, пропонувалося виключити Олександра Куницького з Комітету правоохоронної діяльності при ВР через його тривале перебування за кордоном. Ініціатором постанови виступив також нардеп зі «Слуги народу» Андрій Мотовиловець.
Активно підтримували це рішення й у партії «ЄС». Так, народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що запропонував поставити на голосування цю постанову.
Тоді у фейсбуці Куницького з’явилася відповідь Гончаренку: «Льошо, ти що, ще не зрозумів, як виключатимуть із комітетів та парламенту, на прикладі свого колеги Парубія?».
У цьому повідомленні Олександр Куницький мав на увазі Андрія Парубія, якого застрелили у Львові посеред дня 30 серпня. Парубій був народним депутатом кількох скликань, а також учасником Революції Гідності, колишнім секретарем РНБО та спікером Верховної Ради у 2016–2019 роках. СБУ зібрала докази, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія діяв на замовлення спецслужб РФ. Наразі його взяли під варту, а суд у Львові продовжує розглядати цю справу.
Народна депутатка Ірина Геращенко заявила, що у політсилі «Європейська Солідарність» розцінили це як «неповагу до памʼяті Андрія і як погрозу колезі по фракції — Олексію».
«Людину, яка вже рік не в Україні, давно треба виключити з комітету і позбавити мандата, це настільки очевидно. Але “слугам” і керівництву ВР — ок…», — написала вона.
Врешті в Офісі генерального прокурора зареєстрували кримінальне провадження за фактом висловлювання Куницького у бік Гончаренка. Однак цей розголос на голосування не вплинув і вже у жовтні депутати провалили цю постанову — не вистачило всього чотирьох голосів.
За словами політичної аналітикині громадського руху ЧЕСНО Юлії Онищенко, це «стандартна історія», коли не вистачає буквально кількох голосів. Це не тому, що хтось не хотів голосувати, а бувають моменти, коли дійсно не вистачає депутатів у залі або присутні не хочуть нести відповідальність — вони «випаровуються».
Позиція «Слуги народу»
Журналістка Ґвара Медіа зателефонувала голові фракції «Слуги народу» Давиду Арахамії, щоб дізнатися позицію фракції щодо нардепа Олександра Куницького.
«Я голосував і я підтримував цю постанову [про звільнення Куницького, — ред.], але зал чомусь не підтримав. Я думаю, тому, що ця постанова не лише особисто Куницького стосувалась, а там була комплексна постанова — були якісь інші внутрішні рухи, які завадили [у постанові також йшлося про низку призначень до комітетів ВР, крім виключення Куницького, — ред.]», — пояснив Арахамія.
Він також додав, що, на його думку, окрім журналістів, питання із членством Куницького у Комітеті мало кого хвилює. «Усі просто звикли, що він не впливає ні на кворум, ні на рішення комітету. Тому його відсутність ніяким чином не заважає роботі», — додав очільник фракції.
Давид Арахамія також повідомив, що питання виключення Куницького з фракції «слуг» не обговорювалося і не планується. Він пояснив, що якби Куницький був списочником, то його б «миттєво виключили», але оскільки він мажоритарник, то це питання не підіймається.
Як округ функціонує без нардепа
Олександр Куницький — депутат від 169 округу у Харкові. Його приймальня була зруйнована під час російського обстрілу цієї весни й люди з округу залишилися без можливості звернутися до свого народного обранця на час дії воєнного стану. Це Ґварі підтвердила і політична аналітикиня громадського руху ЧЕСНО Юлія Онищенко.
«В принципі люди можуть звернутися до сусідніх округів по місту за допомогою або якісь інші депутати можуть перебрати функції цього нардепа. Але фактично, так, люди позбавлені можливості звернутися до свого депутата», — пояснила експертка.
Вона також зазначила, що випадки, коли з фракцій виключали мажоритарників, були. За її словами, це стається, коли позиція нардепа не збігається з позицією партії.
Як приклад Юлія Онищенко наводить проросійського політика та колишнього «слугу» Артема Дмитрука, якого виключили з фракції у 2021 році. Причиною стало інтерв’ю Дмитрука, де він розповів, що розчарувався в «Слузі народу».
Тобто виключення з фракції — «це скоріше політичний жест», додала Онищенко.
До слова, Ґварі Арахамія заявив, що він категорично негативно ставиться до втечі Куницького за кордон.
Юлія Онищенко також пояснила, що є випадки, коли мажоритарників не виключають із фракції навмисно.
«Тобто є необхідність у певній кількості голосів членів фракції, до прикладу, за певний законопроєкт. І якщо голосів буде критично мало, то доведеться робити нову коаліцію. Тому інколи є випадки, коли нардепів притримують. Але, як бачимо, у випадку з Дмитруком мажоритарність не завадила виключити його зі складу фракції», — наголосила Онищенко.
Виключення нардепа з фракції не означає припинення його політичної діяльності — потрібне позбавлення мандату
Юлія Онищенко пояснила Ґварі, що у разі виключення депутата з партії «він як був нардепом, так і є». Він усе одно може приєднуватися до інших політичних сил і продовжувати роботу. А втрачає депутат таку можливість тільки тоді, коли залишається без мандата.
За словами колишнього заступника голови Центральної виборчої комісії, юриста та експерта з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрія Магери, за загальною підставою припинення повноважень народного депутата України відбувається з припиненням повноважень Верховної Ради відповідного скликання. Але є дострокові підстави і їх всього сім.
Серед таких підстав, до прикладу:
- набрання законної сили обвинувального вироку суду за вчинення депутатом злочину (передбачається також заочна форма);
- смерть;
- визнання особи зниклою безвісти;
- особисте бажання депутата;
- припинення народним депутатом громадянства чи визнання його таким, що більше не проживає в Україні — за законодавством передбачено виїздом з України на понад пів року.
Але в усіх цих випадках, додає Магера, за позбавлення мандата все одно має проголосувати Верховна Рада. «Навіть якщо депутат сам подає заяву. Цю заяву якимось чином треба верифікувати, що це саме його заява, а не когось іншого. І самої заяви буде все одно недостатньо. Верховна Рада ще має проголосувати 226 голосів», — підкреслив експерт.
Експертка з руху ЧЕСНО Юлія Онищенко підсумовує, що законні підстави для позбавлення депутатів мандату в Україні є, але на практиці важко їх реалізувати швидко.
Так, за її словами, навіть сам факт виїзду депутата за кордон не може бути підставою, а потрібно законодавчо довести, що цей виїзд саме на постійне проживання за межами України.
«І просто так цей виїзд, як ми оцінюємо, що це втеча, не може бути. Це має бути юридично затверджено, наприклад, через суд», — пояснила Онищенко.
Вона також додала, що альтернативних санкцій за втечу за кордон немає. Однак за пропуск сесій Ради, тобто тривале невиконання обовʼязків, можуть зняти заробітну плату. Так, наприклад, сталося з нардепом Куницьким.
«Тут необхідна депутатська проактивна робота — потрібно пролобіювати, чому цю особу дійсно варто виключити з профільного комітету, наприклад… І голосування може не зайти в якийсь певний день, бо щось на порядку денному актуальніше, але в якийсь інший чи через місяць воно зовсім по-іншому може сприйматися», — зазначила експертка.
Додамо, що у справі іншого депутата-втікача з Харкова Андрія Одарченка все ж вдалося досягти успіху. Так, у жовтні 2024 року його виключили з Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики через його втечу за кордон і перебування у розшуку. А ще пізніше — 18 листопада 2025 року — Одарченко офіційно втратив мандат. Це сталося після того, як законної сили набув вирок Вищого антикорупційного суду про заочне засудження Одарченка до 8 років тюрми за хабар. Ця справа тягнулася кілька років.
Читайте також:
- «Мирні плани» для України: план Трампа, європейські правки та результати перемовин у Женеві (Оновлено)
- Операція «Мідас»: НАБУ та САП викрили злочинну організацію, яка діяла у сфері енергетики
- Утікачі, союзники олігархів та проросійських партій. Аналізуємо роботу депутатів Харківщини за шість років
