Геологи кажуть, що у Харківській області є копалини, які можуть зацікавити іноземних інвесторів. У першу чергу це нафта та газ. Однак з рідкісноземельними мінералами, які в першу чергу цікавили США, ситуація складніша — на Харківщині їх немає в промислових масштабах.
Угода щодо корисних копалин між США та Україною була підписана 30 квітня 2025 року. Проте її результати можна буде побачити лише після завершення бойових дій, зазначають експерти.
«Мінерально-сировинна база України цікава іноземним компаніям»
«Угода про корисні копалини напряму не чіпає питання прав користування надрами, — розповів голова наглядової ради Інституту геології, кандидат геологічних наук Андрій Локтєв. — Від того, чи компанія має американське, українське або будь-яке інше коріння, переваг вона не має. Тобто є родовище, яке не розробляється — будь-яка компанія може прийти на умовах конкурсу чи аукціону, запропонувати кращі умови та отримати право доступу».
Родовища, які з’являться в межах цієї угоди, будуть приносити дохід від рентної плати, зазначив він. Передбачається, що 50 відсотків коштів будуть направлятися до спеціального фонду, з якого протягом десяти років ніхто не матиме права їх вилучати. Допустимим буде тільки реінвестувати гроші в українську інфраструктуру. Наприклад, в будівництво доріг, мостів чи портів, каже експерт.
«Харківський регіон давно знаний наявністю родовищ нафти та газу, — зазначив Андрій Локтєв. — До цієї угоди входять не всі корисні копалини, але нафта і газ входять. Можливо, буде виділено якісь нові території, які не заліцензовані. І компаніям буде цікаво отримати там ліцензію на нафту і на газ».
Також на Харківщині є родовища груп будівельних матеріалів, наприклад, кварцового піску, зазначив експерт. За його словами, це прекрасна сировина для виробництва скла, з яких можна виготовляти склопакети. Це може мати велике значення для післявоєнної відбудови. Як каже Локтєв, такого виробництва в Україні зараз немає. Тому країна повністю залежить від імпорту цієї продукції.
Також в Харківській області є родовища крейди, глини, фосфоритів, кам’яної солі. А от з рідкісними чи рідкісноземельними мінералами все куди складніше, каже експерт:
«Рідкісноземельні елементи належать до українського кристалічного щита, до вулканічних порід, а не до осадових. Харківщина багата родовищами, пов’язаними з осадовими відкладами. І, на жаль, якихось промислових концентрацій рідкісних елементів на теренах Харківщини виявлено не було».
Вчений заявляє, що, скоріш за все, через низьку концентрацію рідкісноземельних елементів, їх навіть не намагатимуться шукати.
Натомість на Харківщині є родовища вугілля — і кам’яного, і бурого, які перебувають на державному балансі. Експерт не виключає, що в регіоні будуть видобуватись інші корисні копалини, а не рідкісноземельні.
«Видобуток корисних копалин впливає на навколишнє середовище, — зазначив Андрій Локтєв. — Але сучасні екологічні підходи якраз полягають в тому, щоб цей вплив мінімізувати. Або робляться всі заходи, щоб в процесі видобування корисних копалин (або після) повернути стан довкілля до цілком прийнятного стану. Уже в рамках рекультивації родовища».
Крім того, експерт зазначає, що будь-яка діяльність, пов’язана з видобуванням корисних копалин буде поєднуватися з соціальною відповідальністю та застосуванням сучасних технологій. Це зокрема і підвищення кваліфікації працівників, які залучені до видобування копалин. Більшість з них, зазвичай, наймають з місцевих громад.
«Для видобування потрібно буде залучати трудові ресурси, — розповів Андрій Локтєв. — Якщо їх не вистачатиме, то, можливо, це буде підставою для людей повернутись до своїх громад заради роботи на хороших умовах. А для інших — переїхати туди працювати».
Локтєв додає, в Україні діє механізм рентної плати, частка від якої йде до місцевих бюджетів. Саме завдяки таким платежам деякі громади Харківщини отримують значну частку доходів.
За словами експерта, харківський регіон може бути цікавим іноземним інвесторам через вивченість місцевих надр. Адже геологічна будова цієї території була детально вивчена в минулому. Тому інвестор не зіткнеться з ситуацією, коли на новому місці систематично не здійснювався пошук корисних копалин, і де все треба починати з самого початку.
Локтєв каже, що також Харківщина має свої підготовлені кадри, і чимало мешканців вже залучені до видобування корисних копалин. Серед них є і висококваліфіковані та вузькоспрямовані спеціалісти. Водночас науковець зазначає: для того, щоб побачити результати цієї угоди, потрібно дочекатися завершення бойових дій.
«Ми навпаки бачимо концентрацію ворожих військ на території Харківщини, якісь плани щодо подальшого загарбання територій, — зазначив Андрій Локтєв. — У таких умовах ніхто не спішить інвестувати. Однак загалом мінерально-сировинна база України дуже цікава іноземним компаніям. І вони будуть дуже активно розглядати можливість розгортання власних виробництв щойно війна закінчилася справедливим миром».
«Харківщина повинна довести свою привабливість для інвесторів»
На думку професора Харківського Національного економічного університету імені Семена Кузнеця Дмитра Шияна, ця угода для України є сприятливою. Адже вона передбачає інвестиції, у тому числі в нові проєкти з видобутку копалин. За словами Шияна, Україна не буде змушена віддавати американцям наявні родовища. Вона відкриватиме нові.
Можна сказати, це звичайний інвестиційний проєкт, який повинен бути прибутковим, зазначив Дмитро Шиян. Як і Локтєв, він також каже, що інвесторів має зацікавити нафта та газ. Але для того, щоб вони сюди прийшли, в регіоні має нормалізуватися ситуація щодо воєнних дій.
«Мова йде не про мільйони, а, скоріше за все, мільярди доларів, які необхідно буде інвестувати. Але спочатку треба буде знайти нові родовища. Тобто ще питання — де і як? І чи будуть вони прибутковими? Тому що у світі багато родовищ нафти та газу. І Харківська область, і Україна загалом — це лише один з можливих варіантів. Інвесторів треба зацікавити й залучити», — пояснює Шиян.
Учений додає, що в цьому плані Харківщині доведеться конкурувати з іншими регіонами, але разом з тим цей проєкт допоможе залучити інвестиції. Які, як наслідок, принесуть податки до місцевих бюджетів, що дасть можливість мешканцям отримувати вищі заробітні плати.
«Особливо це стосується сільських територій, де зараз занепад, де дуже невеличкі надходження до бюджетів. У будь-якому випадку, прихід американських інвесторів — це сигнал для інших. Це дуже позитивне явище — податки, робота для місцевих», — підкреслив Дмитро Шиян.
Зокрема завдяки видобутку корисних копалин, у громад зʼявиться можливість будувати нові школи та лікарні. Шиян розповів, що в Наталинській громаді була збудована нова школа за кошти місцевого бюджету. І якби не видобуток корисних копалин, то громада не могла б дозволити собі таке будівництво, зазначив експерт.
За його словами, Україна не повинна робити наголос виключно на видобутку нафти та газу. Їй потрібно розвиватися комплексно, переконаний Дмитро Шиян.
Як зазначає Шиян, такі країни, як Південна Корея та Японія, не мають майже нічого з корисних компонентів, але разом з тим у них розвинена економічна система. І вони мають високий рівень життя саме завдяки людському капіталу та розвитку економіки.
«Стратегічно Україна повинна розвивати напрямки, пов’язані з іншими секторами економіки, — зазначив Дмитро Шиян. — Та інвестувати в людський капітал. Для того, щоб люди повертались треба комплексно робити реальну реформу. Не на словах, а на реальних справах».
Шиян каже, поки триває війна, привабливість харківського регіону дуже низька, але коли завершаться бойові дії — Харківщина отримає свої переваги. Адже регіон треба буде відбудовувати, що, своєю чергою, може привернути мільярдні інвестиції.
«Де гроші — туди люди підуть працювати, — розповів Дмитро Шиян. — Можливо, навіть з інших регіонів. А в цілому Харків завжди славився своїми людьми. У нас багато наукових установ, багато університетів. А це кваліфіковані люди, які знають, що і як робити. Я вважаю, що люди — це головний капітал Харкова та області. Тобто люди, які мають високий рівень освіти, які вміють і знають, як працювати в бізнесі».
«Угода була необхідна для того, щоб втримати Трампа»
Разом з тим на думку політолога, кандидата політичних наук Антона Авксентьєва, наразі цій угоді неможливо давати якісь економічні оцінки. Це можна буде зробити у випадку підписання більш детальних угод. До того ж відповідний ефект Україна відчує згодом — за 5-10 років, якщо не пізніше.
«У нашій ситуації це занадто далека перспектива, — розповів Антон Авксентьєв, — Коли ми не розуміємо, в яких кордонах будемо за рік, що взагалі тоді буде відбуватися. Тому можлива лишень політична оцінка. А вона така: це був єдиний спосіб унеможливити ситуацію, щоб Трамп “вмивав руки” вже прямо зараз. Треба було його втримувати, а також підтримувати зв’язки з американською адміністрацією, щоб Америка відігравала роль якщо не союзника, то принаймні посередника, медіатора в наших перемовинах з росіянами».
Якби Україна не підписала цієї угоди, то втратила б Трампа взагалі, переконаний політолог. За його словами, країна сама себе загнала в цю пастку, адже президент Володимир Зеленський ще минулого року першим закинув США цю ідею. І тепер Україна вже не мала опції не підписати документ, зазначив Авксентьєв.
«Однак це не гарантує, що Трамп не кине нас там нас за місяць чи два, — зазначив Антон Авксентьєв. — Але якби ми її зараз не підписали, то б точно його втратили. Як це вплине на стосунки з США? Тимчасово, короткостроково — трошки покращить. І з адміністрацією, і загалом з країною. Бо ця угода виключно для Трампа. Йому треба показувати своїм виборцям, що він повертає ті гроші, які Байден викидав на Україну».
За його словами, не так давно у Трампа було дуже вдале турне по Близькому Сходу. Зокрема, тому що він уклав там багатомільярдні інвестиційні угоди. І ось в цьому контексті ця угода має показати американцям, що Україна не така токсична. Адже, за словами Авксентьєв, для великої частки виборців — особливо республіканців — підтримка України лише забирає гроші платників податків, а укладання угоди показало, що Трамп поверне вкладені в Україну кошти.
Разом з тим сама рамкова угода — тобто документ, який визначає домовленість сторін про їх майбутню співпрацю — виписана «нормально та нейтрально».
«Особливо порівняно з “драфтами” та початковими версіями, які зливали в медіа, — розповів Антон Авксентьєв. — Якщо вони були справжніми, то угода на контрасті з ними виписана нормально. Але вона не містить гарантій безпеки, вона не містить детальних економічних формул, за якими можна буде оцінювати наскільки це вигідно. І наскільки вона відповідає нашим національним інтересам».
Хотілося, щоб була ще окрема угода про гарантії безпеки, підкресли політолог. Але навряд вона буде. За його словами, це не дуже вигідно американцям.
«Одна геологічна розвідка має зайняти декілька років. І то американці не будуть її проводити допоки тут літають “Шахеди” та ракети. Тому це все такий горизонт планування, який ми не можемо зараз серйозно собі дозволити. Тому треба повертатися до політичної, а не економічної оцінки. Короткострокової. Що це була вимушена міра для нас для того, щоб зберегти Трампа».
