Упродовж 15–20 березня тривала виставка-конкурс картин і артоб’єктів з декоративної штукатурки в експозиційному просторі будівельної компанії «Атлант», що розташований на четвертому поверсі колишнього велозаводу. Мета події – об’єднати будівництво та мистецтво, створити екосистему для кожної людини, яка візьме в руки інструмент. Протягом «Пінакотеки відбувалися різноманітні майстер-класи від «Школи майстрів» з декору та барельєфу. Також за шість днів 368 авторів встановили світовий рекорд, створивши мурал 7х4 метрів з найбільшою кількістю учасників.
Це вже друга виставка проєкту, цьогоріч у ній взяли участь понад 100 художників із 14 українських міст, усі роботи від земних до космічних сюжетів об’єднала тема «Запали світло!». Художні матеріали та призи надав головний партнер події компанія Caparol. Учасників розподілили на п’ять категорій: майстри декору, художники, дизайнери, підлітки (11–17 років) і аматори. Переможців обирало професійне журі, зокрема художниця Анастасія Худякова та директорка «ЄрміловЦентру» Наталія Іванова. Найкращою роботою визнали картину Дар’ї Романової. Вона художниця-муралістка, з 2014-го займається художнім розписом стін і барельєфом (скульптурним ліпленням).
«Раніше я ніколи не брала участь у конкурсах, це був для мене новий досвід. На час реєстрації я була в процесі опанування нової техніки ліплення та вирішила поекспериментувати з нею для “Пінакотеки”. Фактично експерименти та тестування різних пропорцій матеріалів забрало більше часу, ніж безпосередньо створення картини, але я задоволена результатом. Мені до вподоби великий масштаб, а будівельні матеріали краще підходять для цього, ніж художні.
За задумом – тема космосу та зародження наднової зірки – картина мала бути темною з яскравим світлим акцентом всередині, що розлітаються врізнобіч променями-пелюстками. Однак у процесі ліплення руки змінили вектор на щось більш плавне та ніжне. Колір я обрала глибокий синій з м’яким градієнтом. У результаті замість космосу вийшов білий весільний торт. До речі, в салоні ця робота була під кодовою назвою “Капустинка”», – розповідає Дар’я.
«Пінакотека» (з давньогрец. «приміщення для картин») – вже другий проєкт «Атланту». Хоча його основний фокус – продаж будівельних матеріалів, кілька років тому компанія вирішила відкрити креативний простір площею майже 200 м2 та розвиватись у творчому напрямі. Звісно, «Атлант» – комерційна організація, але, як і будь-який бізнес, вона усвідомлює, що спочатку потрібно багато вкласти, щоб згодом отримати бажаний результат.
Поступово сформувалася креативна команда, яка прагнула допомогти митцям різних рівнів з просуванням, зібрати їхні роботи в одному місці. Ідея полягала в пошуку нової фактури, а ніша декоративної штукатурки була вже зайнята. Команда обрала формат інтер’єрних картин, запропонувала участь своїм знайомим і клієнтам компанії, а компанія Caparol надала необхідні матеріали. Однак у команди було відчуття, що бракує складової «вау-ефекту», тож вони вирішили, що потрібно побити якийсь рекорд, а відтак – сконтактували з представниками української Книги рекордів і отримали нагороду за соціальну відповідальність та як перша виставка такого формату в Україні.
2019-го року в першій виставці взяли участь 53 учасники з Харкова, де головним призом була поїздка в мюнхенську «Пінакотеку». Завдяки цій події організатори познайомилися з новими митцями та створили нові напрями в «Школі майстрів» (художні курси компанії), наприклад, Лілія Лазарєва веде заняття з барельєфу, а Віталій Скороход – з декоративної штукатурки. Уже сформувалася творча спільнота школи, учні обмінюються досвідом, створюють колаборації, стають асистентами майстрів.
«Думаю, що учасниками-аматорами цей конкурс сприймається переважно як арттерапія. Художники та архітектори бачать перспективи розвитку. А категорія майстрів декору ще недостатньо розвинена, вона межує між ремеслом і мистецтвом, але ми прагнемо змінити ставлення від виконавців до митців», – зазначає про вплив проєкту організаторка Катерина Кваша.
Компанія «Атлант» планує продовжити цю щорічну виставкову традицію, щоб підтримувати художні таланти, трансформувати їх від ремісника до творця та розширювати креативну спільноту.
