Авторка: Анна Грубая, клінічна психологиня і травмотерапевтка, керівниця проєкту GIDNA
Життя тисяч українських родин сьогодні розділене на «до» та «після». Це стан, де кожен день — боротьба між розпачем та вірою. Невизначена втрата — стан, коли немає ні підтвердження загибелі, ні гарантії повернення. Це одна з найскладніших травм, адже мозок не може завершити процес горювання через відсутність остаточної відповіді. Смуток, провина, злість і надія тут існують одночасно, і це — нормальна реакція на ненормальні обставини.
П’ять граней невидимого болю
Щоб зрозуміти жінку, яка чекає, важливо знати, що відбувається всередині її світу:
«Американські гірки» емоцій. Коливання між «вірю» та «не вірю» — це не слабкість, а спроба психіки витримати невідомість. День надії може різко змінитися виснаженням або люттю на весь світ.
Провина за життя. Багато мам запитують себе: «Як я можу сміятись чи смачно їсти, коли він там?». Це наслідок травматичної лояльності — коли любов не дозволяє собі відпочинку.
Заморожене життя. Психіка ставить плани на паузу. Складно робити ремонт чи йти в гості, бо підсвідомо здається: «Раптом він повернеться, а мене немає вдома».
Тіло, що кричить про біль. Хронічний стрес проявляється фізично: безсонням, болем у грудях чи спині, постійною тривогою.
Бюрократичне виснаження. Нескінченні дзвінки, запити до баз даних та очікування звісток від офіційних структур стають окремим пластом щоденної важкої праці.
Як вистояти: практичні кроки до відновлення
Частина роботи в терапії — це навчитися жити з двома істинами одночасно: «Я не знаю, що з моєю дитиною» та «Я дозволяю собі дбати про себе сьогодні».
Важливо знаходити малі опори в повсякденні. Режим сну, тепла їжа, дихання за таймером — це не дрібниці, а базові «цеглинки» витривалості.
Для ментального здоров’я можна створити власні ритуали зв’язку. Листи синові або доньці, молитва чи «коробка надії» допомагають зменшити відчуття безсилля, не закриваючи при цьому саму історію очікування.
Вкрай важливо стежити за інформаційною гігієною. Краще обрати одне офіційне джерело і перевіряти новини у фіксований час. Уникати анонімних чатів — вони не послуговуються фактами, а лише посилюють травму.
Пам’ятати про ваші межі. Ви маєте повне право не відповідати на нетактовні запитання та не давати коментарів медіа. Ваша безпека та спокій — ваш пріоритет.
Ніколи не тисніть на себе фразами «тримайся» або «думай позитивно». Натомість дозвольте іншим допомогти вам конкретною дією: приготувати вечерю чи допомогти з господарством. Ба навіть просто вислухати й бути поруч. Це саме та підтримка, яка зараз дійсно необхідна.
Коли допомога потрібна негайно
Якщо ви відчуваєте постійне безсоння, панічні напади, втрату здатності піклуватися про себе або з’являються думки про самопошкодження — це сигнал нервової системи, що ресурс вичерпано. Звернення до фахівця — це не слабкість, а спосіб вижити, щоб дочекатися.
Колонка є типом матеріалів, який відображає винятково точку зору автора і може не збігатися з точкою зору редакції «Ґвара Медіа». Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія для суспільної дискусії на актуальну тему.
