За звичним розкладом Укрзалізниці рівно о 10:25 до Харкова прибуває потяг «Львів-Харків». Однак саме 3 травня на його борту — крім сотні інших пасажирів — після кількох місячної реабілітації колишній військовополонений Вячеслав Кутʼїн. Чоловік пробув у полоні один рік та один місяць, мав важке поранення, як наслідок — ампутації двох нижніх кінцівок.
Зустріти Вячеслава на вокзалі у Харкові зібралося близько пів сотні членів спільноти родин військовослужбовців, зниклих безвісти та полонених, до яких приєдналася і журналістка Ґвара Медіа. Далі розповідаємо про шлях Вячеслава та боротьбу спільноти «за кожного захисника».
«Слава Славі», — саме такими словами зустріли захисника у Харкові.
Вячеславу 29. До повномасштабного вторгнення чоловік тривалий час працював у Польщі. Однак у 2022 році він повернувся додому і пішов на фронт у перші ж дні. Воював на багатьох напрямках, перед полоном боронив Запорізький — у складі 118 бригади ЗСУ.
У бою поблизу села Роботине військовий отримав важке поранення кінцівок і потрапив у полон, де пробув рівно 13 місяців. Однак 15 січня 2025 року його разом з 24 іншими захисниками вдалося повернути додому.
За плечима Вячеслава протезування та понад два місяці реабілітації у центрі «Superhumans Center», що у Львові. Попереду, як каже сам чоловік, справжнє життя, до якого слід пристосовуватися, адже у реабілітаційному центрі у Львові всі умови — під потреби ветеранів, однак «життя на волі» трохи інше.
У Львові Вячеслав Кутʼїн запамʼятався ще й тим, що під час урочистої «виписки» з центру протезування у четвер, 1 травня, зробив пропозиції своїй вже нареченій Ганні. Разом вони з 2022 року.
«Він завжди тримає свої обіцянки.. Він сказав, що повернеться до мене, і повернувся з полону. Ви розумієте наскільки все серйозно.. Чоловік сказав — чоловік зробив», — коментувала в одному зі своїх інтервʼю Ганна.
А уже через день вони з Ганною повернулися додому — до Харкова.
«Я пишаюся своєю родиною, по-перше. По-друге, я дуже радий, що вже вдома. Просто дуже радий побачити “малого”, всю свою родину і просто бути тут…», — каже з посмішкою на устах Вячеслав.
По прибуттю на Вячеслава чекали обійми від рідних, побратимів та навіть незнайомих йому людей, які щиро радіють поверненню захисника, адже самі чекають на рідних з полону.
«Ми з родинами зниклих безвісти та полонених військових об’єднуємося у Харкові та області, створюючи спільноту підтримуємо один одного. І коли людина повертається з полону, то ти можеш навіть не знати цього військового, але ти знаєш, як чекала його родина, як вони виходили на акції, як боролися за нього і співпрацювали з державними органами», — розповідає співзасновниця спільноти рідних військовополонених Світлана Білоус.
Вона додає, що дуже важливо виділити час, приїхати та зустріти захисника чи захисницю, що пережили полон — «просто по-людськи». І, за її словами, вони зустрічатимуть так кожну чи кожного, головне — повернути їх.
Загалом, зі слів Світлини, у своїй організації вони обʼєднуються з рідними військовополонених з різних бригад та напрямків з метою підтримати один одного та надати правову чи іншу допомогу, що може знадобитися.
«У нас є спільний чат, де ми спілкуємося, ділимося інформацією про обміни та інші можливості для родин військовополонених, разом ходимо на акції та ще багато чого», — додає Світлана.
Якщо ви розшукуєте рідних і потребуєте долученості до спільноти — з деталями можна ознайомитися на офіційній сторінці організації в Інстаграм.
Читайте також
- «Ми повинні боротись до останнього»: як родичі зниклих безвісти та полонених військових обʼєднуються в пошуках.
