У Харкові в останні дні Європейського тижня мобільності активісти перекрили Римарську вулицю для проїзду. На два дні вона перетворилася на пішохідну і стала безпечним простором для прогулянок.
Дискусії в Харкові щодо створення пішохідної вулиці точаться не один рік. Раніше, під час фестивалю «День однієї вулиці», Гоголя, Квітки-Основ’яненка та Мистецтв робили пішохідними. До повномасштабного вторгнення писали петиції, щоби зробити Квітки-Основ’яненка пішохідною або на Сумській перекривати рух транспорту хоча б на вихідних.
Утім жоден із варіантів не реалізували. Торік міська влада теж обіцяла зробити пішохідну вулицю в місті, проте деталей не надала. Наразі цю ідею також не втілили.
Ґвара Медіа поспілкувалася зі співорганізатором акції на Римарській і урбаністом Павлом Храмовим та архітекторкою Ольгою Клейтман про важливість пішохідних зон у місті. Також ми звернулися за коментарем до головного архітектора Харкова Антона Коротовських, чи можливо реалізувати сценарії для покращення пішохідного руху.
Що таке пішохідна зона та чи потрібна вона Харкову?
Пішохідна зона — це район або вулиця, де заборонено рух усіх або деяких видів транспорту, а територія призначена винятково для пішоходів. Завдяки необмеженому руху тротуаром та відсутністю паркових місць ділянка збільшує відчуття безпеки для пішоходів.
Обмеження руху транспорту має кілька позитивних наслідків: це зменшує кількість викидів у атмосферу, заохочує людей більше гуляти та сприяє активному розвитку бізнесу.
«Треба розуміти, що пішохідні вулиці — це не просто ходити пішки, це зовсім інша концепція. Де вже ходять люди, там є потреба покращити умови для пішоходів», — говорить Павло Храмов.
За його словами, пішохідну вулицю можна зробити за дві години. А почати можна з перекриття руху транспорту у вихідні, як це відбувалося в Одесі. На думку Павла Храмова, пришвидшити процес допоміг би попит від містян. Проте наразі він переконаний, що харків’яни просто ще не усвідомили цього бажання.
«Насправді на свята 23 і 24 серпня це було очевидно. Не було ніякого концерту для молоді в саду Шевченка чи на Площі Свободи. Чомусь саме на Сумській вулиці захотіли святкувати. От цікавий такий феномен», — зазначає урбаніст.
Створення пішохідних зон — це не нова практика. Їх часто роблять в інших країнах. Ольга Клейтман ділиться, що один із найуспішніших прикладів пішохідної вулиці — Сеул. Там відтворили струмок й організували пішохідний простір із водоспадами, мостами та зеленими зонами.
Журналісти Ґвара Медіа провели опитування серед містян про те, як вони ставляться до створення пішохідних зон, зокрема на Римарській чи Сумській. Відповіді були неоднозначні. Водії здебільшого ставилися з негативом до перекриття вулиць. Місцевий житель Олег зазначив, що йому зручно об’їжджати Римарською Сумську вулицю, тож він не хоче, аби першу робили пішохідною.
Дехто схвально відповідав на пропозицію створити пішохідну вулицю — наприклад, там, де немає зон для відпочинку. Містянка Юлія нагадала, що подібні ініціативи намагалися реалізувати ще до повномасштабного вторгнення. На її думку, ці питання досі актуальні.
Пані Наталія хоча й не місцева, проте зазначила, що їй було б цікаво, якби Римарську зробили пішохідною, адже це «історична вулиця з красивими будинками».
Створення пішохідної зони — це поліпшення умов для пішоходів
Як зазначив Павло Храмов, рішення перекрити Римарську зумовлено тим, що там необхідно покращити наземний перехід. Використати цю вулицю вирішили, щоби привернути увагу. Проте, на його думку, акція не викликала бажаної уваги.
«Це наш перший досвід. Ми не сильно про це оголошували, бо боялися, щоб не прийшло багато людей. Через це, напевно, вийшло так, що в певні години вулиця пустувала. Багатьом це, так би мовити, не сподобалося, — розповів співорганізатор акції. — Насправді акція була про мобільність. Треба було показати, як вулиця може діяти, що пішоходи можуть пройтись пішохідною вулицею».
До повномасштабного вторгнення найбільш готовим проєктом для втілення ідеї була вулиця Квітки-Основ’яненка. За словами Храмова, організація комплексно пропрацювала варіанти її створення і зібрала архітекторів та стейкхолдерів для консультації.
Учасники акції на Римарській також провели воркшоп із фахівцями, де обговорювали, яку частину Харкова можна було б зробити пішохідною. Під час заходу було вирішено, що вулиця Квітки-Основ’яненка — не найкращий варіант для пішохідної зони.
«Щодо Квітки-Основ’яненка є кілька побоювань, оскільки там периферія центру й рельєф не дуже підходить для цього. Це не типова історія: пішохідна вулиця, де фасади. Коли є схил, то це не дуже добре для того, щоб крамниці та інший бізнес міг відкриватися», — пояснює Храмов.
Серед інших пропозицій також розглядали вулиці Воробйова, Римарську, зону від скверу «Стрілка» до парку Шевченка.
Щоб визначити, де було б краще втілювати проєкт, на воркшопі розглянули чотири основні концепції пішохідних просторів:
- Перша концепція — це пішохідне ядро, «як, наприклад, у Львові. Коли є зона з декількох вулиць чи кварталів, де люди гуляють».
- Друга концепція — лінійна, «коли є один маршрут і він прокладається через декілька вулиць. Такий маршрут може бути, щоби познайомитися з Харковом, наприклад».
- Третя концепція — окремі пішохідні ділянки, якими можна погуляти.
- Четверта полягає в тому, що не обов’язково робити вулицю пішохідною, а покращувати умови для пішоходів настільки, щоби цими вулицями було зручно користуватися.
На заході вирішили, що для Харкова найактуальнішими є друга та четверта концепції:
«Тобто в нас уже є окремі пішохідні простори, однак це не зовсім вулиці. А ще у нас є зелені зони. Хотілося б їх поєднати в зручний пішохідний маршрут. Якщо подивитися, наприклад, на шлях від скверу “Стрілки” до Саду Шевченка, то маємо декілька неприємних викликів — треба спускатись у підземні переходи, виходити на вузькі тротуари на Сумській, де багато людей».
Щоб зробити цей маршрут комфортнішим, на думку активістів, треба покращувати Римарську як альтернативу Сумській. Зокрема на Римарській можна зробити наземний перехід. Крім того, за словами Храмова, у цьому напрямку планують розробляти безбар’єрні маршрути:
«Ми в межах цієї важливої теми пропонуємо не просто зробити пониження, а якісно покращити доступність».
Ольга Клейтман також погоджується, що Римарська — хороший варіант для створення пішохідної зони. Хіба що там не вистачає озеленення, оскільки звідти прибрали усі дерева.
А можна зробити пішохідною площу Свободи?
З Павлом Храмовим розбирали питання, чи могла б площа Свободи стати пішохідною. Інтуїтивно, коли він проїжджає повз неї, йому завжди здається, ніби та перекрита для проїзду.
«Багато хто каже, що в Харкові є немало пішохідних просторів. Це правда, але тут треба розуміти, що вулиця — це зовсім інша концепція. Якщо, наприклад, з площі Свободи прибрати всі автівки, парковку заборонену — а певний час так і було — то простір не стане зручним», — відповідає він.
Храмов із посиланням на європейські дослідження пояснює, що занадто велика площа разом із великими архітектурними спорудами стає некомфортною. Також у дослідженні показали фото, де зображені столики від закладів на площі й люди зазвичай сідають скраю, оскільки в центрі бракує затишку.
Це не відрізняється від відкритого простору біля саду Шевченка.
«По суті, це пішохідні простори із центральним парком. Але він відрізняється від вулиці фасадом, де могли б працювати крамниці та різні заклади», — зауважує урбаніст.
Такі рішення є важливими для людей, які під час прогулянки хочуть випити каву або щось придбати. Це важлива частина покращення умов для пішоходів — зробити зручні маршрути з можливістю відвідати різноманітні заклади.
У 1970-х роках у США було популярно перетворювати вулиці на торгівельні, проте цей проєкт не набув успіху, каже Храмов. Такі вулиці «повмирали».
Тоді на противагу цьому з’явилася концепція створити хороші умови на вже існуючих пішохідних шляхах — це притягуватиме людей. Пішоходу зручніше пройтися там, де він дорогою зможе придбати усе потрібне й не обходити вулицю.
«У цьому плані показовим є простір біля “Нікольського” [торгівельний центр — ред.]. Там усе поруч: і будівлі, і магазини, і заклади. Ані в парку, ані на площі неможлива така взаємодія бізнесу, мешканців та влади», — пояснює експерт.
З чого варто почати поліпшувати пішохідний простір?
«Створити пішохідні вулиці — це найпростіше, що можна зробити. Це ж зробить вулиці активнішими. Активніше використовуватимуть кав’ярні, магазини — усі перші поверхи», — говорить Ольга Клейтман.
Активісти пропонують починати не з перекривання вулиць, а з покращення маршруту до Сумської. Потім пробувати перекривати рух транспорту на вихідних та спостерігати, на що це впливає. Утім, на думку Храмова, усі тестування вже варто робити навесні наступного року.
«Організація дорожнього руху може бути тимчасовим заходом. Не треба одразу робити реконструкцію вулиці. Ми навпаки просимо ітераційних покращень, адже йдеться ще і про безпеку, і про екологію», — додає Павло.
Уже далі, коли розглядатимуть створення пішохідних зон, то необхідно моделювати вулиці, продумувати об’їзди та вивчати вплив на трафік:
«Треба досліджувати ті самі паркомісця. Що смішно: усі накинулися критикувати, що паркомісця на Римарській приберуть. Насправді їх там і немає. Там висять знаки, що паркуватися не можна, але машини все одно ставлять.
Щодо проїзду, звісно, треба думати, але ми не пропонуємо робити Римарську пішохідною. Цей революційний шлях ми не потягнемо. Ми пропонуємо шлях еволюційний — зробити велодоріжку, розширити тротуари, зробити парковку на одній стороні. Це вже покращить умови для пішоходів і для закладів будуть місця».
Якщо говорити про трафік, то вулиці Квітки-Основ’яненка і Воробйова підходять більше, оскільки там їздить мало автівок. Проте для того, щоби будувати пішохідні зони, треба також розуміти, чим пішоходів туди «заманювати». Для цього треба мати історичне ядро та створити естетичний вигляд.
Що думають про створення пішохідних зон у міській раді?
Наприкінці листопада 2024 року міський голова Ігор Терехов розповідав, що незабаром у центрі Харкова з’явиться пішохідна зона.
«У центрі Харкова вже незабаром з’являться нові локації та пішохідна вулиця. Крім того, ми будемо покращувати та розвивати зелені зони, а нова забудова не заважатиме зонам рекреації», — зазначив він.
Поки нічого подібного в місті не з’явилося, тому Ґвара Медіа звернулася за коментарем до головного архітектора міста Антона Коротовських. У інтерв’ю іншим медіа він розповідав, що позитивно ставиться до створення пішохідних вулиць. Свою думку він підтвердив і нам:
«Якщо розглядати міжнародний досвід, пішохідні вулиці в центральних та туристичних містах є великим магнітом, який акумулює навколо себе велику кількість відвідувачів, підприємців, митців, туризм та привабливість міста в цілому», — говорить архітектор.
Утім він пояснює, що замало просто перекрити вулицю для авто. Необхідно змінювати архітектурно-планувальні рішення, забезпечити різноманітність ландшафту та оточення для дозвілля людей вздовж усієї вулиці. Також разом із підприємцями забезпечити комфортне перебування людей і вжити заходів для всіх категорій маломобільних груп населення та мешканців вулиці.
Ба більше, Антон Коротовських розповів, що зараз реалізовується проєкт пішохідної частини Лопанської набережної, яка розташована між вулицею Полтавський шлях та майданом Благовіщенським. Він додав, що це рішення ухвалили ще до його призначення на посаду головного архітектора міста. Проте, на думку Коротовських, це буде цікава локація для харківців.
Утім, на запитання, як багато часу необхідно для облаштування цієї локації, архітектор не відповів.
«Також у суспільстві йдуть розмови й про частину вулиці Римарської, вулиці Університетської та вулиці Квітки-Основ’яненка. Я навіть бачив деякі візуалізації. Однак кожна із цих ініціатив потребує детального аналізу ситуації. На цих вулицях живуть люди, працюють підприємства, надаються послуги. Просто взяти та перекрити проїзд — це створити проблеми для мешканців цих вулиць», — прокоментував Коротовських.
Треба забезпечити паркомісця, під’їзні шляхи, проїзд автомобілів комунальних та екстрених служб. Окрім того, це підвищить автомобільне навантаження на сусідні вулиці, розповів головний архітектор міста.
На сьогодні у Харкові є напрацьовані проєкти та концепції для створення пішохідних зон. Залишається лише обрати підхожий та почати втілювати.
Читайте також:
- Уціліла від російського КАБу родина каже, що залишилася без допомоги. Ставимо запитання посадовцям
- На відновленні будинку на Салтівці, ймовірно, переплатять понад 9 млн грн
- Від бойового досвіду до технологій: як ветерани Харкова знаходять роботу в IT
