Багато людей, нудьгуючи на уроці чи лекції або розмовляючи по телефону, малювали хаотичне переплетення ліній, спіралей, пружин. У результаті, виходили досить дивні малюнки. А чи думали ви, що це окремий вид мистецтва? У це важко повірити, але називається така техніка малювання “дудлінг”. Про цей напрямок мистецтва розповість художниця у стилі дудлінг — Катерина Свиридова.
– Як Ви почали малювати у стилі дудлінг?
– Я почала малювати у цьому стилі 2012 році, навіть не знаючи, як він називається. Спочатку, я малювала картинки, використовуючи декоративну графіку. Коли я навчалася у коледжі, мені розповіли, що такрозвивається власний стиль. Це було як тренування. Я брала різні силуети, фігури та заповнювала їх своїми візерунками.
У 2013 році я брала блокнот і на кожному аркуші малювала одну фігуру — яблуко. У кожному яблуці я малювала візерунки, які мені приходили у голову. Звичайно, не обов’язково брати яблуко, можна взяти будь-яку геометричну фігуру і на ній тренуватися. Я так малювала цілий рік, розвивала графіку і виконання візерунків. Це мені дуже допомогло: у всіх картинках, які я малювала після такого тренування, почала з’являтися композиція і гармонія великих і тонких ліній. Потім я шукала в Інтернеті статті про сучасні стилі. Натрапила на дудлінг і зрозуміла, що мої малюнки виконані у цьому стилі. С тих пір, я почала вивчати цей стиль та удосконалювати свої вміння.
Я не знаю його історію виникнення. Десь говориться про те, що цю техніку малювання використовували досить давно в Індії та Китаї. В інших статтях говориться, що дудлінг винайшли Рік Робертс і Марія Томас. Частіше згадується, що дудлінг придумала Санні Браун. Тобто справжнє походження дудлінгу не відомо.
– Розкажіть, про особливості цього стилю.
– Дудлінг — це спосіб створення примітивних форм і фігур, таких як: точки, кола, вигнуті лінії. З таких маленьких елементів потім складаються гарні, складні картини. Це такі неусвідомлені малюнки, або просто — каракулі.
Є ще такий стиль зентангл, який схожий з дудлінгом. Але, на відміну від зентангла, у дудлінгу немає спеціальних правил і обмежень: можна малювати олівцями або фарбами, на папері, тканині або одязі. Дудлінг повністю вільний стиль, у нього немає ніяких правил або рамок, а у зентанглі є свої правила.
Для зентанглу ключовою умовою є повне занурення у процес і концентрація на кожній лінії, що проводиться ручкою. Для малювання використовують аркуш паперу, розкреслений на квадрати розміром 9х9 сантиметрів. Усередині кожного такого квадрату і знаходиться окрема композиція. Тобто свій окремий малюнок. Або один великий квадрат ділиться на кілька маленьких, а потім у кожному такому маленькому квадраті малюють фігури, точки, прямі та зігнуті лінії, які потім утворюють один великий малюнок.
Головна відмінність дудлінгу і зентанглу у тому, що в першому не потрібно бути повністю залученим у процес, а другий вимагає повної концентрації уваги.
– Тобто навчитися малювати у стилі дудлінг і зентангл може кожен?
– Так. Кожен, хто вміє тримати лайнер (ред. особлива капілярна ручка), маркер або олівці, може малювати у стилі дудлінг. Бо у цій техніці немає рамок або віку. У дудлінгу головне що? Головне сам процес, від якого ти отримуєш задоволення, заспокоєння, відпочинок, а сам малюнок та його краса йдуть на другий план.
Малювати у дудлінгу настільки просто, що будь-хто може почати, навіть не знаючи про цей стиль. Багато ж, все одно, малюють у дудлінгу, не замислюючись: на уроках, лекціях, коли нудно, при телефонній розмові і т.д. Думаю, кожна людина може сама навчитися малювати у цьому стилі. Для цього навіть не потрібно ходити на курси або відвідувати художню школу.
Звичайно, необхідно тренуватися і покращувати свої навички, приділяючи декілька годин на день. Головне, малювати від душі, кожного разу додаючи щось нове у свої малюнки. У кожного утворюється свій стиль, як почерк, якщо порівнювати. Можна навіть намалювати портрети. Хоча, для цього потрібні знання анатомії, щоб правильно і пропорційно малювати. Ось це, така собі, майстерність, до якої потрібно прагнути.
Що стосується зентангла, то я у цьому стилі не особливо працюю. Тут треба почитати інформацію або подивитися декілька відео. Бо для малювання у зентанглі потрібно дотримуватися певних правил та інструкцій.
– Де застосовуються ці два стилі?
– Дудлінг і зентангл застосовують у психології та медитації, для зняття стресу і втоми. Дуже часто їх застосовується в арт-терапії.
Взагалі, ці техніки використовують практично скрізь: у рекламній продукції, поліграфії, сувенірній продукції, в інтер’єрі. Малюнками у стилі дудлінг прикрашають різні тари, чохли для планшетів і телефонів, керамічний посуд, камені та пряники.
– Як з’являються ідеї та натхнення для створення таких незвичайних картин?
– Я малюю все підряд. Цей стиль дає велику свободу у виборі теми малюнка. Мені подобається черпати свої ідеї у повсякденному житті. Тому в моїх малюнках часто є елементи квітів, фруктів, тварин, і багато простих речей, які оточують мене. Іноді я хочу намалювати якусь річ, аби подивитися, як вона буде виглядати у цьому стилі.
Взагалі, я малюю майже кожен день. У мене велика кількість робіт, я намагаюся ще більше розвиватися, покращувати свої навички. Звичайно, було б непогано, якщо у майбутньому з’явиться можливість проводити свої майстер-класи. Я б хотіла показувати своє мистецтво, аби люди теж захотіли малювати у стилі дудлінг.
– Як відбувається сам процес малювання?
– Наприклад, коли малюєш фон на весь аркуш, я таку картинку називаю фоновий дудлінг, то в уяві бачиш заповнений аркуш різними хаотичними лініями або фігурами. Але, в остаточному підсумку, все виглядає як цілісна картинка.
Також є такі напрямки: дудлінг силует і дудлінг силует у просторі. Це практично схожі напрямки малювання. Але, у напрямку «дудлінг силует» малюється силует будь-якого об’єкту чи суб’єкту, і цей об’єкт заповняться візерунками всередині. А ось у напрямку «дудлінг силует у просторі» візерунки малюються за силуетом. Тобто сам силует і його центр, так би мовити, залишаються недоторканими.
– Скільки часу йде на малювання однієї картинки?
– По-різному, все залежить від розмірів малюнка та мого настрою. A-5 – у мене займає 5-6 годин; А-4 – 1-2 діб; А-3 – 5-6 днів; А-1 – 7-8 днів.
Також у 2017 році я перейшла на нове виконання своїх малюнків: створюю картинки на комп’ютері. Так би мовити, малюю у векторі.
– Можна трохи докладніше про малювання у векторі.
Для початку я покажу дві різні картинки: перша намальована від руки, а друга на комп’ютері.
Взагалі, малюнки у векторі — це один з найбільш поширених способів створення сучасної графіки, за допомогою геометричних об’єктів, рівних і кривих ліній, точок та інших фігур. Такий вид малювання має свої переваги. Наприклад, комп’ютер передає велику палітру кольорів, на відміну від звичайних художніх матеріалів; завжди можна видалити об’єкт, який не подобається.
Для початку, я малюю чорно-білий малюнок. Це схема, по якій я потім буду малювати у векторі. Вона намалюється у два способи: на комп’ютері або від руки на папері. Коли я переміщаю начерк у програму, я його векторизую і розфарбовую різними кольорами. Я використовую програму Adobe Illustrator. У ній є всі необхідні інструменти та функції для створення візерунків і постатей. Не знаю, правда, чи роблять так інші художники.
– Куди Ви діваєте свої картини?
– Я часто дарую свої картинки родичам та друзям. Це непоганий подарунок. Плюс, ти можеш не тільки подарувати картину у рамці, а ще й прикрасити таким малюнком все, що завгодно. Буває, малюю на замовлення картинки: замовник розповідає, що він хоче побачити, а я намагаюся виправдати його очікування. Багато картин, які я не продала, залишаю у себе як портфоліо або зразки.
– Тобто, Ваше хобі переросло ще й у роботу?
– Можна і так сказати. Я рада, що знаходяться люди, яким подобається мій стиль. І я не проти отримувати від цього прибуток, час від часу.
– Чи є у Вас кумир у стилі дудлінг?
– Кумира у мене немає, але є багато знайомих художників, які теж малюють, але в інших стилях. Коли я бачу, як вони малюють, то хочу створити щось ще краще, щоб вони теж подивилися на мої картинки та сказали: ось це круто.
Звичайно, є художники, за якими я стежу, мені подобатися їх роботи, але всі вони малюють в інших напрямках. Наприклад, мені подобаються картинки у стилі фентезі, в яких сучасні художники передають незвичайні казкові світи та персонажів. З таких художників можу назвати Kenze Wee. Мені подобається його стиль малювання простору і будівель.
– Чи є ідея, яка зараз здається нездійсненною?
– Напевно це мати власну фірму сувенірної продукції. Я могла б створила лінію речей зі своїм малюнками та візерунками. Але, для цього потрібно, щонайменше, мати спонсорів. Поки подібного я собі дозволити не можу.
– Яку роль мистецтво відіграє у Вашому житті?
– Мистецтво відіграє велику роль у моєму житті. Це частина мене. Таким способом я висловлюю свій внутрішній світ, яким я б хотіла поділитися з усіма, та показую те, на що я здатна.
Я хочу дати пораду всім тим, хто хотів би почати малювати у стилі дудлінг. Це таке загальне, але дуже важливе: не бійтеся починати. Стиль дудлінг — це дуже просто, не займає багато зусиль, якщо порівнювати з іншими техніками графіки, і кожен знайде своє виконання, яке йому підійде. Такі слова як: це дуже складно або я так не зможу — всього лише відмовки. Не треба цей стиль малювати як усі або копіювати когось, адже кожен виконує роботу по-своєму.
У кожного своя техніка виконання, немає схожого почуття кольору або композиції. Тому у кожного, хто малює у цьому стилі, такі різні картинки. Кожен показує свій внутрішній світ.
