«Нам треба жити, щоб їх убивати»: як «Хартія» боронить Липецький напрямок на Харківщині

Віка Маньковська - 05 Липня 2024 | 13:20
Танкісти 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» їдуть на позиції

На початку травня 2024 року російські війська почали наступ на півночі Харківської області. У середньому армія РФ штурмує Липецький напрямок від 10 до 20 разів на добу. Журналісти Ґвара Медіа відвідали позиції 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія». Про роботу українських танкістів та ситуацію на півночі Харківщини — у нашому матеріалі.

Затуліть вуха — працює танк

Лісосмугу поблизу Липців освітлює світанкове сонце. Піщаною дорогою уздовж дерев рухається танк й різко повертає на одну з позицій. З люка бойової машини вибираються двоє й уже за відпрацьованою схемою готуються до роботи. Беруть перерву лише на дві хвилини — покурити й поправити шолом, аби той щільніше прилягав до вух. «Глушить тут серйозно», — говорить командир танка Микола.

— Вогонь!

Ця команда у наступні хвилини пролунає ще п’ять разів. Екіпаж працює швидко, адже противник може «засікти» танк. Недалеко вже чутно перші вибухи, що означає одне — час змінювати позиції.

Екіпаж танка Т-64БВ складається з командира, навідника та механіка-водія
Екіпаж танка Т-64БВ складається з командира, навідника та механіка-водія / Фото: Вікторія Маньковська, Ґвара Медіа

Т-64БВ разом з Т-64Б складає основу Танкових військ Збройних Сил України. Ця модель має динамічний захист «Контакт-1» і посилений протирадіаційний захист. Розроблений в Харкові ще на початку 60-х років Т-64 став родоначальником нового покоління радянських бойових танків. На нього вперше у світі встановили автомат заряджання, що дозволило скоротити екіпаж з чотирьох до трьох людей: командира, навідника та механіка-водія.

«З механіком я працюю майже рік. Нещодавно до нас от ще прийшов навідник Сєрьожка. Він молодець, швидко вчиться. Тут інакше не можна», — говорить Микола.

Мета командира танка — виконати бойове завдання і зберегти життя екіпажу. Для цього техніку потрібно вчасно встигнути вивести з-під вогню противника, тож на виїзд вони мають менше ніж 15 хвилин.

«Головна проблема — дрони. Росіяни їх на нас не шкодують», — зазначає Микола.

Командир танка Микола готується до роботи на позиції
Командир танка Микола готується до роботи на позиції / Фото: Вікторія Маньковська, Ґвара Медіа

Подобається матеріал? Долучайся до Спільноти читачів та допомагай нам розповідати більше важливих історій

Ситуація на Липецькому напрямку

Командир батальйону Сергій розповів, що «Хартію» перевели на Липецький напрямок на початку травня. До цього вони тримали оборону в Серебрянському лісництві. На відміну від Луганщини, на Харківщині фронт динамічний. Військові зазначають, що у Серебрянському лісництві була позиційна війна: то українські війська намагалися відбити захоплені території, то російські атакували.

На Липецький напрямок «Хартія» заходила, коли російські війська наступали. Тому ціль змінилась — треба було зупинити противника, «окопатися», згодом розвідувати й атакувати ворожі цілі.

«Під Лиманом ми знали все про них й вони знали все про нас. Тут ми один одного лише вивчаємо», — каже Сергій.

Командир батальйону оперативного призначення 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» Сергій
Командир батальйону оперативного призначення 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» Сергій / Фото: Денис Клименко, Ґвара Медіа

Наразі ситуація в районі Липців стабілізована. Рух російських військ в напрямку Харкова зупинено, тож бригада створює сприятливі умови для того, щоб відсунути противника. Проте військові зазначають, що російська армія застосовує багато артилерії та дронів. У районі Липців обстріли КАБами не припиняються з ранку й до вечора.

«Ще у них м’яса більше, от вони й пруть. А нам треба жити, щоб їх убивати», — додає командир танка Микола.

Командир батальйону оперативного призначення 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» Сергій
Командир батальйону оперативного призначення 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» Сергій / Фото: Вікторія Маньковська, Ґвара Медіа

На Липецькому напрямку, як і майже на всіх ділянках фронту, російські війська створюють невеликі групи з 4-6 людей і наступають здебільшого в погану погоду. Сергій зазначає, що цьому противник навчився в української армії. До цієї тактики сили оборони вдавалися через меншу чисельність військ. «Ми мали застосовувати тактику з невеликими групами, щоб вибивати ворога й рухатись далі. Вони це помітили, проаналізували й почали робити те саме», — каже Сергій.

Зокрема, місяць тому на Липецький напрямок росіяни намагались заходити з технікою. Зараз зустріти її тут, кажуть військові, майже неможливо. Піхота противника пересувається або пішки, або на «буханках» [російські автомобілі УАЗ з 1960-х років — ред.] чи на багі [легкий автомобіль високої прохідності для їзди по бездоріжжю — ред.].

Військові кажуть, що найбільшою перевагою російської армії на полі бою залишається артилерія. Змінити ситуацію допоможуть більше дронів: «Ми знаходимо ворога — знищуємо. Також передаємо дані у вищі штаби — їх там знищують вже іншим засобами. Тут допоможуть тільки більше засобів розвідки та ураження», — каже Сергій.

Покращити ситуацію на напрямку допоможуть більше засобів розвідки та ураження, зазначає Сергій
Покращити ситуацію на напрямку допоможуть більше засобів розвідки та ураження, зазначає Сергій / Фото: Вікторія Маньковська, Ґвара Медіа

Армії завжди потрібні люди

Через наступ на Харківщину перевели добре підготовлені бойові підрозділи з інших напрямків. Це призвело до розтягування лінії фронту, відповідно й до зменшення кількості сил та засобів ураження там, де українські сили могли або рухатись вперед, або не допустити прориву противника.

«Російська армія може, наприклад, на північ Харківщини закинути резерви, які не брали участь у бойових діях. Тому зараз нам доводиться анулювати відпочинок тим хлопцям, які тільки-но пішли у відпустку», — говорить Сергій.

За його словами, у «Хартії», як і в багатьох інших бригадах, мотивація бійців залежить від вогневої підтримки: «Пропозиція створює попит. Якщо бійці відчувають, що за їхніми спинами стоїть артилерія, міномети, пушки й броня, то вони розуміють, що їх не “кидають”. Відповідно вмотивовані виконувати бойові завдання».

Розвідник 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» із позивним «Світ»
Розвідник 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» із позивним «Світ» / Фото: Вікторія Маньковська, Ґвара Медіа

Військові виснажуються без відпусток, особливо ті, хто воює з перших днів вторгнення, каже Сергій: «З одного боку, їх дуже добре було б відпустити, з іншого — треба набрати людей, яких ми зможемо підготувати».

Проте після дозволу США уражати цілі на території Росії українським військовим стало легше не лише через зменшення сил противника, а й морально: «Коли ми чуємо, що ворог доповідає своєму командуванню про втрати або зникає сигнал, який раніше подавала їхня техніка, то наші хлопці тішаться».

Сергій зазначає, що за 10 років війна стала більш роботизованою. Якщо на початку вторгнення техніка противника могла заїжджати на українські позиції й «мусолити», то зараз цьому завадять безпілотники. 

«Але й у ворога з’явилось більше роботизованих систем. Сьогодні розвідники повідомляють, що дорога чиста, а вже завтра противник своїми дронами мінує шлях. У цій війні багато вирішує безпілотний літальний апарат», — каже Сергій.

Аби творити медіа разом із читачами, ми розвиваємо Спільноту. Саме твій внесок допоможе нам купити бензин для поїздки у важкодоступні зони, ідентифікувати ще один підрозділ росіян, що атакували Харківщину, або ж зняти сюжет про мешканців міста. Долучайся!

Читайте також

Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.