24 січня у Харкові пройшли два пікети проти приватних клінік «Надія» та «Аксіома». Заклади надають наркозалежним замісну підтримувальну терапію (ЗПТ) — в Україні ця програма є офіційним видом допомоги для людей з наркозалежністю. Відповідно до закону, медичні центри, що її надають, не можуть знаходитися у багатоквартирних будинках, проте клініки «Надія» та «Аксіома» працюють або працювали донедавна саме в них.
Місцеві мешканці, які вийшли на пікети, вимагали переїзду клінік, адже, на їхню думку, відвідувачі цих закладів небезпечні для оточення. Журналістка та учасниця пікетів Марина Ніколаєва стверджує, що тут незаконно продавали рецепти на психотропні препарати.
Журналістка Ґвара Медіа розбиралася, як працює замісна підтримувальна терапія та переїзди «Надії» й «Аксіоми».
Пікети біля центрів «Надія» та «Аксіома»
У недільний ранок біля медичного наркологічного центру «Надія» стоять місцеві мешканці з плакатами «Тут не лікують, тут продають наркотики», «Ми не проти лікування, ми проти ігнорування закону», «Наркокабінетам не місце в житлових будинках».
Відвідувачі центру читають написи на плакатах й обурено вигукують у відповідь погрози, мати й твердження, що вони хворіють.
Між сторонами починається суперечка. Деякі перехожі зупиняються подивитися та вигукують слова підтримки місцевим мешканцям. Поруч стоять патрульні поліцейські й спостерігають за ситуацією.
На фоні криків місцеві мешканки розповідають про пацієнтів центру «Надія» та сміття, яке вони залишають біля будинків.
«Знаходимо тут шприці, упаковки від різних медикаментів. Ми просто хочемо, щоб ці люди покинули наш район, наш будинок і лікувалися у спеціально відведених для цього місцях», — розповідає Світлана, мешканка будинку, в якому знаходиться заклад.
«Стоїть курить, п’є під цим реабілітаційним центром, оре, матюкається, а потім воно отримує дозу, — стверджує місцева мешканка Алла. — Коли я беру ліки в аптеці, я йду додому та їх приймаю. А ці приймають ліки тут і вони тут лежать, стоять, кайфують, зависають».
Журналістка Ґвара Медіа намагалася взяти коментар в адміністрації центру «Надія», однак двері перекрили люди в балаклавах та вимагали вийти з приміщення. Пізніше ми намагалися зв’язатися з клінікою телефоном, але автовідповідач повідомив, що зв’язку немає.
У той день також відбувся пікет біля клініки «Аксіома», який об’єднав місцевих мешканців та учасників з попередньої локації. Люди наголошували на тому, що поруч знаходиться школа, на територію якої заходять пацієнти клініки, щоби прийняти препарати.
Як працює замісна підтримувальна терапія?
Олег Димарецький, очільник Всеукраїнського об’єднання людей з наркозалежністю VOLNa, розповів, що в Україні є лише два офіційні види допомоги для людей з наркозалежністю. Перший — профілактика, куди входить консультація, надання медичного інструментарію, скринінг на туберкульоз та інформаційний матеріал. Другий — замісна підтримувальна терапія (ЗПТ).
У цьому виді допомоги спеціаліст назначає безпечний препарат, підбирає дозування, а також працює з ментальним станом пацієнта, аби той міг повернутися до звичного життя. Хоча такий підхід не лікує наркоманію, він допомагає зменшити рівень розповсюдження захворювань, зокрема вірусних гепатитів, ВІЛ-інфекції, туберкульозу.
За даними Димарецького, ЗПТ працює в Україні вже 20 років й на сьогодні 26 тисяч людей успішно її приймають у державних закладах охорони здоров’я. Вона надається в державних та приватних клініках.
«Завданням цієї програми є те, щоб людина вийшла з вуличного зловживання наркотиків, криміналізації, не розповсюджувала соціально небезпечні захворювання, і не наражала себе та оточуючих на ці захворювання», — пояснює голова ВО VOLNa.
Він каже, що терапевтичний ефект забезпечує не сам препарат, а комплекс завдань, які виконують на кожному етапі програми. На етапі індукції (до двох місяців) фахівці працюють із фізичним станом людини — підбирають препарат й коригують дозування, знімають абстинентний синдром або «ломку», а також працюють із психологічною залежністю через мотиваційне консультування. Далі, на етапі стабілізації (до двох років), людина розриває зв’язки з кримінальним середовищем, повертається до родини й роботи, відновлює соціальне життя. На останньому етапі — підтримки — фахівці допомагають зберегти досягнуті результати, попри супутні діагнози та можливі рецидиви.
«Першими, хто кинув своїх пацієнтів напризволяще, були так звані “клініки”»
Димарецький розповів, що у 2019 році організація VOLNa провела аналіз приватних клінік із різних регіонів України, на які скаржилися люди. Вони передали до Міністерства охорони здоров’я інформацію про відсутність звітності та прикриття правопорушень терапією організація, адже така діяльність дискредитує програму ЗПТ в державі.
«Вони робили певні “коштовні речі”: прийом лікаря, рецепт — і надавали залежним людям без супроводу безліч препаратів іншого призначення, які не мали ніякого відношення до замісної підтримуючої терапії», — каже Димарецький та додає, що таких клінік було настільки багато, що їх не встигали фіксувати.
Організація чекала від МОЗ перевірки, але цього не сталося.
Тоді VOLNa провела соціальні експерименти в різних клініках. Члени організації отримали докази того, що у таких закладах дістати психотропні препарати можна без перешкод. Усю інформацію про це передали до правоохоронних органів, а ті своєю чергою завели кримінальну справу.
Однак проблема загострилася після початку повномасштабної війни, адже першими, хто залишив пацієнтів без ЗПТ, були приватні клініки, зазначає очільник організації.
«Коли зачинились двері, всі залежні люди ринули на державні програми, які просто титанічними зусиллями давали людям допомогу і тримали стрій, — розповідає Димарецький. — Але коли вже всі звикли до війни, першими, хто відкрилися і навіть збільшили свої обороти, стали ці ж приватні клініки».
У 2023 році Міністерство охорони здоров’я почало перевірки суб’єктів господарювання, які ведуть будь-яку діяльність із використанням замісних підтримуючих препаратів.
Уже в липні 2025 року постанову № 285 про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики було доповнено пунктом 91:
«Не допускається провадження медичної практики в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних засобів, зокрема фізичними особами-підприємцями, які провадять медичну практику за лікарською спеціальністю “наркологія”».
За словами Димарецького, у Харкові клініки «Гармонія», «Шанс» та «Надія плюс» є мережею, яка порушує законодавство і водночас працює під протекцією правоохоронних органів.
«Ми підтримуємо цей пікет, тому що знаємо і навіть наголошуємо правоохоронцям конкретними прямими заявами з наданням всієї інформації всіх порушень, навіть всіх імен, хто керує цими закладами для того, щоб припинити їхню діяльність», — каже він про пікети, які відбулися 24 січня.
Стосовно клінік розпочаті кримінальні провадження
6 лютого редакція Ґвара Медіа отримала від Головного управління Національної поліції в Харківській області відповідь на запит щодо клінік «Аксіома» та «Надія».
За фактом порушення вимог пункту 85² постанови КМУ № 282 від 06.04.2016 та пункту 91 постанови КМУ № 285 від 02.03.2016, тобто провадження діяльності з обігу наркотичних засобів в багатоквартирних будинках, розпочаті кримінальні провадження.
Наразі проводяться досудові розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України (Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів), за фактом протиправної діяльності посадових осіб ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» та ТОВ МЦ «НАДІЯ 21».
Клініка «Надія» скоро покине будинок, а «Аксіома» вже виїхала
Журналістки Ґвари 10 лютого відвідали клініку «Надія», щоб отримати коментарі на місці. Працівниці центру повідомили, що незабаром клініка переїде в інше приміщення, адже після пікету «на Київ подали заяву». Хто її подав та яку відповідь отримав, жінки не пояснили. Також вони зазначили, що інша клініка — «Аксіома» — вже виїхала.
На запитання журналісток, чи є клініки мережею, одна з працівниць заперечила.
Ґвара Медіа продовжує слідкувати за ситуацією.
Читайте також:
- У Харківській облпрокуратурі знову новий керівник. Що відомо про його попередників від скандалу з фейковими інвалідностями до сьогодні?
- «Покажіть ваше посвідчення!»: подробиці конфлікту між охороною саду Шевченка та щедрівницями в новорічну ніч
- «Годувати, спілкуватися, фотографуватися дозволено»: як проходить виставка тварин у торговельному центрі в Харкові
