У квітні 2022 року Росія атакувала артилерією житловий будинок на Мироносицькій, 54 в центрі Харкова. Тоді в будинку обвалилися перекриття з другого по п’ятий поверх, були пошкоджені зовнішні стіни, сходовий марш на першому поверсі, перегородки, покрівля, віконні та дверні прорізи.
За результатами обстеження 2022 року будинок визнали непридатним до нормальної експлуатації через пошкодження несучих елементів, хоча фундаменти та частина сходів зберегли задовільний стан.
Натомість на початку 2023 року мешканцям повідомили, що будинок все ж відбудовуватимуть. Станом на зараз ремонтні роботи не завершені, а жителі скаржаться на недобросовісну реконструкцію.
Журналісти Ґвара Медіа поспілкувалися з мешканками житлового будинку Оленою та Вікторією про відбудову їхнього житла.
Початок відбудови
Мешканка будинку Вікторія Дубровська розповіла, що після обстрілу снаряд тривалий час залишався у будівлі. Пізніше поліція приїхала на місце та зафіксувала пошкодження.
Приблизно через вісім місяців після обстрілу ремонтники відбудували дах. У лютому 2023 року до жителів прийшла архітекторка Олена Головачова та повідомила про рішення міської ради реконструювати будинок. За словами Дубровської, передбачалося створення проєкту, обстеження будівлі спеціальною комісією та визначення обсягу робіт.
Мешканці допомагали збирати необхідні документи, зокрема технічний паспорт будинку, однак вдруге архітекторка зв’язалася з ними лише на початку 2025 року.
«Нам сказали: “Давайте з чогось почнемо, поки є гроші в бюджеті, а потім будемо коригувати проєкт”», — каже Дубровська. Мешканці погодилися, і відбудова почалася у квітні минулого року.
За словами Вікторії, влітку 2025-го — після кількох місяців ремонту — роботи фактично припинили, а відновили вже наприкінці року.
Наталія, адвокатка, яка представляє інтереси іншої мешканки Олени, каже, що жителів будинку лише усно поінформували про відбудову. Йшлося про капітальний ремонт, але без чіткого пояснення його обсягів і деталей.
Вона зазначає, що під час воєнного стану балансоутримувач справді може ухвалювати рішення про ремонт без згоди всіх співвласників. Водночас, наголошує адвокатка, мешканці все одно мають бути належно поінформовані про заплановані роботи.
Через це Наталія наприкінці 2025 року подала запит до департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради (ХМР), вимагаючи доступу до проєкту. Ознайомитися мешканці змогли лише з оновленим проєктом від 14 листопада 2025 року, але без права копіювати чи фотографувати. Попередній проєкт вони так і не побачили.
Тоді жителі дізналися, що, ймовірно, їм дещо змінять планування квартир, хоча спершу обіцяли цього не робити. «Нам казали, що архітектура квартир не буде порушена, що перегородки залишаться там, де були», — розповідає Дубровська.
Тендер за проєктом оголосили 18 листопада 2025 — через два з половиною роки після оголошення про реконструкцію. За даними Prozorro, замовником робіт є міський департамент з відбудови, а проєкт розробило КП «Харківський архітектурно-проєктний центр». Вартість ремонту оцінюють у понад 54 млн грн, із яких більша частина — будівельні роботи. Відбудова фінансується коштом з бюджету Харківської міської територіальної громади. Завершити її планують за дев’ять місяців.
Оновлений проєкт передбачає демонтаж пошкоджених конструкцій, посилення несучих стін, відновлення вентиляції та димоходів. Також заплановано облаштувати нові перекриття з монолітного бетону, встановити гіпсокартонні перегородки з шумоізоляцією, утеплити перекриття, замінити вікна й двері та частково відремонтувати фасад.
«Підлогу заливали при морозі близько -20°C»
Вікторія каже, що будівельники тривалий час використовували її квартиру як склад для матеріалів й під час робіт пошкодили частину майна: зокрема, зник зовнішній блок кондиціонера й була зламана ручка вхідних дверей.
У лютому жінка розповідала: «Минулої суботи я приїхала і побачила, що підлогу заливали при морозі близько -20°C».
Вікторія стверджує, що під час робіт під стіною зі стін її квартири залишився порожній простір — фактично конструкція не має повноцінної опори. Через це вона тримається балками лише з боків. Сама ж стіна не була оброблена від грибка чи утеплена, а шумоізоляція фактично відсутня.
«Ми вже чотири роки не живемо в цій квартирі. Як тут можна жити?» — каже Дубровська.
У підвалі будинку, говорять мешканки, також є проблеми. Вікторія розповіла, що частину простору планували розділити дерев’яними перегородками й побудувати тут укриття. Однак приміщення не підготували належним чином: зокрема, не полагодили каналізаційні труби, які протікають.
Під час огляду підвалу в приміщенні перебували ремонтники. На запитання журналіста, які саме роботи вони проводять, один із працівників відповів: «Ми тут зберігаємо документи та креслення», — та швидко покинув підвал.
«Між сусідами гіпсокартонна стіна»
Після капітального ремонту мешканка Олена спершу не змогла потрапити до власної оселі. За її словами, двері деформувалися через підняття підлоги приблизно на десять сантиметрів: «Мені пояснили: нічого страшного, піднімайте ногу і заходьте».
Жінка показує кухню, де під час робіт частину меблів залили бетоном. Олена стверджує: її запевняли, що висота стелі після ремонту не зміниться, однак фактично вона зменшилась.
Водночас, за словами мешканки, міжквартирні перегородки, які спочатку обіцяли зробити зі шлакоблоків, почали встановлювати з гіпсокартону.
«Уявіть собі — між сусідами гіпсокартонна стіна», — каже вона.
До війни квартира мала формат студії без більшості стін, однак під час ремонту їх встановили без погодження з власницею. «У мене цих стін у житті не було», — зазначає Олена.
Окремо мешканка звертає увагу на стан димохідної шахти, яка, за її словами, після влучання перебуває в аварійному стані.
Також у квартирі почалися проблеми з комунікаціями: «Тут усе залито водою і страшенно смердить. Десь тече каналізація».
Реакція влади
Мешканці кажуть, що через майже чотири роки після обстрілу в будинку залишаються семеро людей.
Журналісти Ґвари намагалися зв’язатися з будівельною компанією «Саргон», яка займається відбудовою, однак вони не відповіли на запит.
Станом на 22 березня 2026 року Ґвара також не отримала відповіді на звернення до міської ради Харкова. Прессекретарка ХМР Мар’ям Сатуєва заявила, що питання перебуває на опрацюванні. Міськрада попросила журналістів Ґвари надати контакти мешканок будинку задля подальшої комунікації.
Олена повідомила, що з ними зв’язався керівник департаменту з благоустрою й мав зустрітися 24 березня, однак зустріч не відбулась.
Вікторія також розповіла, що 7 березня зустрічалась із харківським нардепом Олександром Бакумовим, який сказав, що також почне працювати над питанням відбудови будинку на Мироносицькій. За її словами, нардеп зазначив: якщо міська влада і далі ігноруватиме їхні скарги, то справу передадуть до прокуратури. 24 березня жінка повідомила, що вже подала заяву до правоохоронців.
Ґварі не вдалось персонально поспілкуватись із нардепом Бакумовим та дізнатись його думку про ситуацію.
Привіт, це Назар, автор матеріалу. Зараз Харків активно відбудовується після російських обстрілів, проте якість реконструкції потребує уваги громадськості. Долучайтесь до нашої Спільноти та надсилайте свої історії про проблеми відбудови на електронну скриньку editor@gwaramedia.com.
Читайте також
- Театр став укриттям, а метро — сценою. Публікуємо спогади трупи Харківського театру ляльок про початок повномасштабної війни
